Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Використання вторинної сировини у виробництві палива(Крок, 2023) Григоров, Андрій Борисович; Шевченко, Кирило Володимирович; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаВикладені основні питання щодо особливостей переробки вторинної полімерної сировини у компоненти моторних та котельних палив, які за своїми властивостями відповідають вимогам, прийнятим у країнах Європейського Союзу. Монографія призначена для інженерно-технічних та наукових співробітників нафтопереробної та нафтохімічної галузі України, що займаються розробкою, дослідженням та застосуванням компаундованих та альтернативних видів палива.Документ Основні аспекти технології виробництва дорожніх бітумів з нафтового шламу(Publishing House "ACCENT", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович; Шевченко, Кирило ВолодимировичЗапропановано технологію отримання з нафтового шламу нового матеріалу, який за рівнем експлуатаційних властивостей, буде відповідати вимогам нормативної документації до нафтових бітумів та буде отриманий при значно меньших виробничих витратах. Розглянуто припущення про обмеженність рівня експлуатаційних властивостей даного матеріалу, екологічними, єкономічними та технологічними аспектами виробництва.Документ Займистість вуглеводневих фракцій, отриманих деструкцією полімерної сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті розглянуто можливість використання вуглеводневих фракцій – продуктів термічної деструкції полімерної сировини (поліетиленової та поліпропіленової) при атмосферному тиску у якості компонентів товарних дизельних палив. Такий підхід дозволить, з одного боку поліпшити властивості товарного дизельного палива, з іншого – підвищити конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва. Крім цього, також частково вирішується проблема, що пов‘язана з накопиченням полімерних відходів і їх негативним впливом на навколишнє середовище. Встановлено характер залежностей між такими показниками якості досліджуваних фракцій 160–350 °С, 200–350 °С, 240–350 °С як температура самозаймання, температура початку кипіння фракції та цетанове число – показник, що характеризує займистість. Залежність температури самозаймання від температури початку кипіння фракцій має поліномінальний характер та свідчить про зменшення температури самозаймання при збільшенні температури початку кипіння фракцій. Залежність цетанового числа від температури початку кипіння фракцій має лінійний характер та свідчить про збільшення цетанового числа при збільшенні температури початку кипіння фракцій. Залежність цетанового числа від температури самозаймання фракцій має поліномінальний характер та свідчить про зменшення цетанового числа при збільшенні температури самозаймання фракцій. Встановлено, що температура самозаймання досліджуваних фракцій не залежно від типу полімерної сировини, коливається у досить вузькому діапазоні, від 229 до 348 °С, а цетанове число – від 41 до 55 од. Спираючись на літературні данні, саме цей діапазон є близьким до діапазону, який мають товарні дизельні палива, а власне досліджені нами фракції можна використовувати при виробництві дизельного палива.Документ Дослідження корозійного впливу на метал широкої паливної фракції, отриманої з вторинної полімерної сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Шевченко, Кирило Володимирович; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаНаведено дослідження корозійного впливу на метал (мідну пластину) широкої паливної фракції (ШПФ) - рідкого продукту термічної деструкції вторинної сировини, виготовленої з поліетилену низького тиску (ПЄНТ) при температурах до 380°С та тиску 0,12-0,15 МПа. Визначення корозійного впливу на мідну пластину ШПФ здійснювалося у відповідності до стандарту ASTM D 130-10 при температурі 50°С впродовж 120 хвилин як для зневодненої проби ШПФ, так і у присутності 1% води. Встановлено, що мідні пластини, які перебували у ШПФ та ШПФ + 1% води при візуальній оцінці мали світло-оранжевий колір, близький до кольору вихідної пластини. Це, у свою чергу, свідчить про те, що досліджувані проби ШПФ витримали випробування, а корозійний вплив на мідну пластину можна віднести до легкого потьмяніння, клас 1.а. Також, разом з дослідженням у стандартних умовах визначався корозійний вплив на мідну пластину продуктів згоряння ШПФ при різних температурах при яких було встановлено, що в інтервалі температур 180-230°С поверхня мідної пластини набуває блідно-ліловий колір, а корозійний вплив на мідну пластину можна віднести до помірного потьмяніння, клас 2.b; при температурах 230-290° поверхня мідної пластини вже має сріблястий колір, а корозійний вплив на мідну пластину відповідає помірному потьмянінню, клас 2.d. Отже, при впливі продуктів згоряння ШПФ на мідну пластину відбувається лише киснева корозія, що зумовлена присутністю кисню у зоні розташування мідної пластини та температурою продуктів згоряння. Таким чином, було зроблено висновок про відсутність корозійно-активних елементів у ШПФ, що робить її придатною для застосування як дешевого компонента моторних, пічних та котельних палив, поліпшуючого їх експлуатаційні властивості (наприклад, зниження вмісту сірки).Документ Особливості підбору базового компоненту під час виробництва моторних олив(Центр учбової літератури, 2017) Григоров, Андрій Борисович; Шевченко, Кирило ВолодимировичБазові оливи можуть бути продуктами переробки нафти (мінеральні оливи) і синтезованими з вуглеводневих речовин (синтетичні оливи). Їх хімічний склад залежить від материнської сировини та методів синтезу у разі синтетичних олив. Один з напрямків поліпшення експлуатаційних властивостей моторних олив і збільшення терміну їх заміни досягається підвищенням якості базових олив шляхом ускладнення технологічного процесу їх виробництва. З метою підбору бази, яку, на нашу думку, можна використовувати для виробництва якісних вітчизняних моторних олив, у лабораторних умовах були досліджені базові оливи різної природи.Документ Про технологічну переробку використаної поліетиленової тари(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович; Шевченко, Кирило ВолодимировичДокумент Захисні властивості нафтопродуктів, отриманних з вторинної сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Шевченко, Кирило ВолодимировичПроведено дослідження захисних властивостей нафтопродуктів, отриманих з використанням вторинної сировини, зокрема пластичних мастил та полімервмісних бітумів, які планується використовувати у якості аналогів до нафтопродуктів, отриманих з кластичної нафтової сировини. Технологія отримання пластичних мастил, полягала у проведенні термічної деструкції полімерних відходів поліетиленів, поліпропілену та полістиролу у лабораторних умовах при атмосферному тиску в реакторі періодичної дії, з подальшим видаленням з отриманих продуктів висококиплячих фракцій (початок кипіння >320 °C). Одержані висококиплячі фракції, за своїми властивостями, відповідали пластичним мастилам. В свою чергу бітуми, було отримано шляхом компаундування висококиплячих нафтових залишків, зокрема нафтового шламу з 10 % мас. полімерними добавками поліпропілену та пінополістиролу. Для цих продуктів, досліджувалася стійкість до впливу як атмосферної корозії, що виникає при експлуатації або зберіганні матеріалів з металевими поверхнями на відкритих майданчиках при дії навколишнього середовища, так і електрохімічної корозії, яка виникає при розташуванні технологічного обладнання та комунікацій у ґрунті особливо в присутності вологи. У ході проведених досліджень було з’ясовано, що як пластичні мастила, так і досліджувані бітуми, з усіма типами полімерів, мають високі захисні властивості. Вони запобігають утворенню на металевих пластинах, виготовлених зі сталі, марки Ст3, що знаходились у водних розчинах 10 % NaCl і 3 % Na₂SO₃ осередків корозії, що імітує вплив атмосферної корозії. А поляризаційні залежності, отримані потенциостатичним способом – характеризуються, у розглянутому діапазоні значень, відсутністю змінення щільності струму при постійному значенні потенціалу (2,5 V), що свідчить про відсутність електрохімічної корозії.