Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Електрохiмiчнi процеси та системи(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Волобуєв, Максим Миколайович; Ведь, Марина Віталіївна ; Корогодська, Алла Миколаївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Крамаренко, Андрій Вікторович; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаУ навчально-методичному посiбнику викладено теоретичнi вiдомостi щодо одного з базових роздiлiв загальної хiмiї: електрохiмiчних процесiв та систем, в яких такi процеси вiдбуваються. Надано основнi поняття та визначення, висвiтлено питання щодо електродних рiвноваг, хiмiчних джерел струму та електрохiмiчних реакторiв, наведено приклади використання електрохiмiчних процесiв у технiцi. Для полегшення розумiння складних питань докладно розiбрано приклади розв’язання завдань. Особливу увагу придiлено проведенню дослiдiв в експериментальнiй частинi. Для закрiплення матерiалу наводяться завдання для самостiйного виконання. Призначено для викладачiв, аспiрантiв i студентiв вищих навчальних закладiв спецiальностей 161 – Хiмiчнi технологiї та iнженерiя, 162 – Бiотехнологiї та бiоiнженерiя, 181 – Харчовi технологiї, 185 – Нафтогазова iнженерiя та технологiї, також може бути корисним при вивченнi дисциплiни студентами нехiмiчних спецiальностей.Документ Обговорення механізму електропровідності чистої води в рамках моделі Б'єрруму(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Малафаєв, Микола Тимофійович; Гапонова, Олена Олександрівна; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаAn alternative mechanism of electrical conductivity and ionization of molecules in pure water is considered. Calculation of the temperature dependence for the activation energy of ionization of water molecules was carried out using data on the value of its ionic product. The calculated activation energies for the ionization and flow processes show the presence of a certain proportionality between them. This suggests that the ionization of water is caused by intermolecular forces rather than intramolecular forces. Accordingly, the electrical conductivity of water is associated with the appearance and movement in it of L and D defects of hydrogen bonds between water molecules, which have significant electrical pseudo charges and are considered in the Bjerrum model for ice. This work proposes a new interpretation of the mechanism of ionization (pseudoionization) of molecules and generation of L and D defects in water. Rotation is considered not for one, but for two of its molecules in opposite directions with partial compensation of their angular momentum, and the breaking of not three bonds for one molecule, but four bonds with neighbors for two molecules. Moreover, these four neighbors do not include molecules from water clusters that have stronger bonds, since neighboring molecules with weaker bonds can be found for the process of rotation activation. Accordingly, the exponential contribution made by molecules from water clusters is absent or small in the ionization activation energy. In this way, the activation energy for the flow, which occurs throughout the entire volume of the liquid and automatically includes molecules from clusters, differs from the activation energy of electrical conductivity, which occurs for individual molecules in chains of bonds. The presence of a maximum in the ionic product of water near 250 ⁰C can be explained by the rapid decrease in the lifetime of L and D defects with heating, which prevents the use of the standard equation for accurate calculation of the ionization activation energy above 100...200 ⁰C. However, the presence of this maximum contradicts the generally accepted model of proton hopping between neighboring hydronium and water molecules in the mechanism of its electrical conductivity.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Якість сировини та продукції хімічних технологій"(2023) Жирнова, Світлана Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаВ умовах сучасної економіки якість продукції є важливим критерієм конкурентоспроможності підприємства. До найбільш відомих та поширених механізмів забезпечення якості належать стандартизація та оцінка відповідності продукції. Їхня значимість для держави підтверджується чинними правовими нормами, державними програмами, міжнародними договорами, а також інтересом промисловості та виробництва. Якість – комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: стратегії, організацію виробництва, маркетинг та ін. Найважливіша складова всієї системи якості – якість продукції. Забезпечення якості – це сукупність міжнародних, державних, галузевих та внутрішньовиробничих рішень і дій, які спрямовані на підтримку якості, її підвищення та гарантування як за допомогою стандартизації вимог до якості, так і за допомогою високого рівня самого процесу виробництва продукції. Забезпечення якості продукції – це сукупність планованих і систематично проведених заходів, що створюють необхідні умови для того, щоб продукція задовольняла вимогам до якості. Цілями проведення практичних занять є: розвиток пізнавальної здатності, самостійності мислення та творчої активності студентів; освоєння знань, умінь та формування у студентів професійних компетенцій. До завдань практичних занять входять: закріплення, поглиблення та розширення знань навчальної дисципліни; навчання студентів практичним прийомам та методам аналізу теоретичних положень та концепцій навчальної дисципліни; набуття студентами умінь та навичок використання сучасних науково технічних засобів при вирішенні конкретних практичних завдань. Під час виконання практичних робіт студентам необхідно закріпити набуті на лекціях теоретичні знання, навчитися застосовувати законодавчу базу; ознайомитися з різними сертифікатами відповідності продукції хімічних технологій.Документ Контроль рH розчинів гальванічних ванн(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаДокумент Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу "Хімічна інженерія харчових добавок". Розділ "Ідентифікація харчових добавок"(2021) Бєлінська, Анна Павлівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Марченко, Валерія Сергіївна; Соколова, Тетяна ВолодимирівнаХарчові добавки в даний час фактично є основою всієї харчової промисловості та незамінною частиною більшості продуктів харчування. Завдяки наявності харчових добавок значно вдосконалено як технологічні процеси приготування продуктів харчування, так і виробничі. Термін придатності будь-якого продукту з харчовою добавкою значно збільшується, що тільки позитивно позначається на прибутках підприємства. З огляду на зростаючі обсяги споживання харчових добавок і високу імпортозалежність харчової та переробної промисловості від їх поставок є очевидною необхідність розвитку даного сектора промисловості і перехід підприємств на продукцію вітчизняних виробників харчових добавок. Методичні вказівки призначено для студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" і включають в себе методики вилучення харчових добавок із рослинної сировини, а також основні методи їх дослідження та ідентифікації. Результати лабораторних робіт оформлюються в робочий зошит. Оформлена лабораторна робота складається з наступних частин: 1) назва роботи; 2) опис мети роботи; 3) надання коротких теоретичних відомостей з теми роботи; 4) опис технічного оснащення і методики проведення дослідів; 5) отримані в ході проведення дослідів результати; 6) спостереження результатів дослідів (у вигляді таблиці); 7) аналіз даних, отриманих в ході проведення дослідів; 8) висновки роботи.Документ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Експертиза та безпека продукції виробництв харчових добавок"(ФЛП Черняк Л. О., 2021) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Ларінцева, Надія Вікторівна; Чаплигіна, Олена Миколаївна; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаВипробування – це експериментальні визначення кількісних і (або) якісних характеристик властивостей продукції. Якісні та кількісні характеристики харчової продукції визначаються різними методами, серед яких найбільше поширення одержали органолептичні (засновані на аналізі сприйняття органами відчуття) і вимірювальні (засновані на застосуванні технічних засобів). Вимірювальні методи – фізичні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні та інші дозволяють одержати результат із установленою точністю. Випробування проводяться на всіх етапах життєвого циклу продукції: від розробки і впровадження її в виробництві до утилізації. Тільки на підставі результатів випробувань можна мати відповідальні дані про впровадження нового виду продукції в виробництво, а також закінчення освоєння виробництва, можливості приймати партії продукції, внесення змін у технологічний процес і документацію, видачу сертифіката відповідності та ін. Практичні лабораторні заняття є необхідним доповненням теоретичного курсу, і тому проведення їх повинне сприяти засвоєнню курсу, ознайомленню студентів із сучасними методами, методиками проведення випробувань і обробкою результатів. В учбово-методичному посібнику є коротка характеристика досліджуваного об'єкту, фізичні основи використаного методу, вказано апаратурне оснащення, приводиться докладний опис методик виконання випробувань. Такий характер і порядок викладення матеріалу допомагає учням краще уявляти значення показника якості, розширює технічний кругозір, і дозволяє придбати практичні навички проведення випробувань і визначення показників якості продукції. Через те, що харчова продукція має різноманітний асортименти та характеризується великою кількістю показників якості, у лабораторний практикум включені основні показники та методики їх контролю.Документ Моделювання процесу екстрагування речовини у системі: тверде тіло–рідина(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Горбунов, Костянтин Олександрович; Пономаренко, Ганна Володимирівна; Миронов, Антон Миколайович; Ільченко, Марія Володимирівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Мельник, Тамара ВасилівнаРозглянуто принципи моделювання процесу екстрагування речовини через клітинні стінки. Прийнято, що тверде тіло є агрегатом частинок, що деформуються, усередині яких знаходиться речовина, що витягується. Процес екстрагування розглянуто як суму двох стадій – дифузійної і гідродинамічної. Дифузійний характер носить стадія масообміну усередині твердого тіла в силу відсутностіу останнього плинності. Для дифузійної стадії запропоновано розглядати процес внутрішнього перенесення, як сукупність псевдокаталітичних реакцій між молекулами екстрагента і речовини, що витягується. Такий підхід дозволяє застосувати для моделювання процесу кінетичні апарат хімічної кінетики, розроблений для реакцій каталізу. У рамках цього підходу показаний зв’язок між коефіцієнтом дифузії і структурою частинок для випадку їх клітинної будови з урахуванням селективного відбору однієї з декількох певних речовин. Наведено рівняння опису зміни у часі середніх концентрацій речовини з урахуванням впливу умови зовнішньої масовіддачи на міжфазних межах. Доведено, що застосований підхід здійснює можливість знаходження достатнього числа параметрів для опису різних ефектів екстрагування і надає фізичний сенс інтерпретаціям кінетичних кривих екстрагування. Для гідродинамічної стадії сформульована рамкова модель порового простору, яка є детермінованою і двохмасштабною та враховує можливі зсувні і об’ємні деформації частинок. Таке двофазне середовище розглянуто як сукупність джерел змінної інтенсивності, в ролі яких виступають частки. Наведено рівняння для розрахунку коефіцієнту масопередачі для системи тверді частинки–рідина з урахуванням поведінки реології рідкої фази як суміші екстрагента і речовини, що витягується. Обґрунтовано доведено, що запропоновані моделі мають достатню універсальність для того, щоб витримати адаптацію до різних конкретних ситуацій.Документ Обґрунтування складу електроліту в електрохімічному синтезі пероксимолочної кислоти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Водолажченко, Сергій Олександрович; Дерібо, Світлана Германівна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Шахін, Іссам ХуссейнПероксимолочна кислота (ПОМК) є сильним дезінфектантом з широким спектром антимікробної активності. Її широке застосування гальмується через відсутність електрохімічної технології синтезу ПОМК, що дозволить розробити локальні електрохімічні генератори для виробництва дезінфектантів на її основі. Для аналізу вольт-амперних залежностей перебігу суміщених анодних процесів був застосований термодинамічний аналіз рівноважних потенціалів. Відомості про стандартний потенціал системи СН₃СH(OH)С(=О)ОН ↔ СН₃СH(OH)С(=О)ООН відсутні, як в довідковій літературі, так і в фахових наукових виданнях. Показано, що електрохімічний синтез ПОМК є суміщеним з процесами виділення кисню та утворення пероксиду водню. Для гальмування перебігу побічних процесів застосована добавка до розчину молочної кислоти 0,5 моль дм⁻³H₂SO₄. Адсорбція сульфат іонів призводить до витіснення певної частки молекул води за межі між фазної границі. Також відмічено збільшення майже в 2 рази анодної густини струму при потенціалах електрохімічного синтезу пероксисполук. Встановлено, що молекула молочної кислоти вбудовується в структуру приелектродного шару з спрямованою до поверхні аноду карбоксильною групою. Перегин вольт амперної залежності, при потенціалах більш позитивних за 1,70…1,75 В, вказує на перебіг суміщених процесів утворення пероксисполук, які перебігають зі значним гальмуванням кисневої реакції на Pt/PtO2 аноді. Виділення кисню в цих умовах відбувається через утворення і розклад Н₂О₂. Різниця потенціалів прямого і зворотнього ходу вольт амперних залежностей вказує на значний вплив молочної кислоти на адсорбційні процеси на поверхні аноду. Одержані результати підтвердили обґрунтованість вибору Pt/PtO₂ аноду для електрохімічного синтезу ПОМК. Обґрунтовано склад електроліту для електрохімічного синтезу ПОМК: 2 моль дм⁻³ молочної кислоти, 0,5 моль дм⁻³ сульфатної кислоти.Документ Основи тонкого органічного синтезу(ФОП Іванченко І. С., 2019) Жирнова, Світлана Вікторівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Тульська, Альона ГеннадіївнаУ посібнику викладено загальна методологія тонкого органічного синтезу та розглянуті області його використання на прикладах синтезу лікарських, духмяних, харчових і смакових речовин, засобів захисту рослин, барвників, матеріалів для фотографії і волокон. Для студентів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія". Посібник може бути корисний для викладачів, аспірантів, працівників хімічної промисловості, а також для всіх, хто цікавиться розглянутими проблемами.Документ Практикум з основ загальної хімії для організації лабораторних, семінарських занять і самостійної роботи з дисципліни "Загальна хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Булавін, Віктор Іванович; Ярошок, Тамара Петрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Волобуєв, Максим Миколайович; Проскуріна, Валерія Олегівна; Рищенко, Ігор Михайлович; Степанова, Ірина Ігорівна; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаВміщено практичні роботи за всіма основними розділами загальної хімії, значну увагу приділено хімічним властивостям металів та їхній корозійній пове¬дінці. Наведено багатоваріантні завдання; опис виконання дослідів. У практикумі використано сучасну хімічну термінологію. Призначено для студентів нехімічних спеціальностей технічних вузів.