Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Мовний образ села в поезії Василя Голобородька
    (Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", 2014) Шленьова, Марина Генадіївна
    В статті розглянуто художньо-семантичну реалізацію мовного образу села в ідіостилі сучасного поета Донбасу Василя Голобородька. Простежується функціонально-стильова завантаженість мовних одиниць, які є домінантними в ідіостиле письменника. Досліджуються архетипні образи у поетичних текстах митця на основі когнітивних механізмів, що відтворюють особливості етнічної свідомості та менталітету народу.
  • Ескіз
    Документ
    Мовний образ атмосферних явищ (дощ, хмари, райдуга) в поезії Василя Голобородька
    (Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2014) Шленьова, Марина Генадіївна
    Статтю присвячено аналізу художньо-семантичної реалізації мовного образу атмосферних явищ (дощ, хмари, райдуга) в ідіостилі сучасного поета Донбасу Василя Голобородька. Проаналізовано формування мовного образу атмосферних явищ у поетичних текстах автора. Простежено функціонально-стильову навантаженість мовних одиниць, які є домінантними в ідіостилі письменника. Описано мовні механізми репрезентації образів дощу, райдуги та хмар у ліриці В. Голобородька. Виявлено їхню смислову багатовимірність, генетичну зумовленість ліричного функціонування з українською традиційною культурою, включеність у "резонансний простір" національної словесності. Досліджено образи дощу, хмар, райдуги в поетичних текстах Василя Голобородька на основі когнітивних механізмів, що відтворюють особливості етнічної свідомості та менталітету народу. Акцентовано на тому, що в художньому просторі митця мовний образ атмосферних явищ (дощу, хмар, райдуги) традиційно репрезентовано в тісній взаємодії з простором неба. Індивідуально-авторські порівняння й метафори віддзеркалюють розуміння письменником навколишньої дійсності, що зумовлено вживанням символічних номінацій і пошуками експресивно-емоційних еквівалентів для вираження власного ставлення до означених об'єктів.