Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Вступ до спеціальності"(2024) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор ГригоровичМета методичних вказівок−допомогти студенту краще зрозуміти історію університету, інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики (ІКМ), основні відомості щодо кафедри, яку вони обрали для навчання, сучасних технічних засобів автоматизації технологічних процесів, сучасних мікропроцесорних контролерів для управління технологічними процесами та комп’ютерно-інтегрованих систем управління технологічними процесам. Найкращий метод засвоєння теорії (у даному випадку)– самостійні відповіді на тести. Тести дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал. В методичних вказівках наведені тести з основних дат історії розвитку університету в цілому, окремо інституту ІКМ. Важливе місце в тестах займають питання щодо кафедри автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу. Тут питання з історії кафедри, її викладацький склад, технічний стан. В кінці методичних вказівок наведені теми реферату, який студенти повинні підготувати наприкінці семестру.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 2(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Видання є продовженням першої частини методичних вказівок до лабораторного практикуму, в якому вивчались основи побудови та використання послідовних інтерфейсів. Методичні вказівки містять необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на інтерфейс Ethernet, який є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Під час виконання лабораторного практикуму студенти вивчають основи використання протоколу TCP/IP в мережі Ethernet. Також у лабораторному практикумі розглянуті протокол HTTP та основні принципи реалізації WEB-технологій в контролерах, які все частіше використовують для дистанційного моніторингу і диспетчеризації автономних технологічних об’єктів. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію і практику застосування промислових мереж та програмних засобів доступу до даних в ПЛК. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) та FESTO (Німеччина), а також мережне обладнання для створення локальної мережі. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для розроблення прикладного програмного забезпечення. Це середовище CoDeSys V2.3 для програмування контролерів ПЛК150 ОВЕН і SoftPLC PLCWinNT та середовище FST 4.10 – для програмування контролерів FC34 FESTO.Документ Методичні вказівки для проведення лабораторних занять з курсу "Комп'ютерні мережі". Частина 1(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2015) Подустов, Михайло Олексійович; Лисаченко, Ігор Григорович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Шутинський, Олексій ГригоровичЦі методичні вказівки розроблені для проведення лабораторного практикуму зі студентами денної та заочної форм навчання за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з дисципліни «Комп’ютерні мережі». Методичні вказівки вміщують необхідні теоретичні відомості для ознайомлення зі стандартами на послідовні інтерфейси RS 232 та RS-485, які є апаратною основою побудови комп’ютеризованих систем управління технологічними процесами. Також у лабораторному практикумі розглянуто основні принципи використання AT-команд для управління модемами (GSM-модемами), які все частіше використовують для дистанційного управління автономними технологічними об’єктами. Виконання лабораторного практикуму дозволяє студентам більш ефективно засвоїти в подальшому теорію та практику застосування промислових мереж. Як апаратне забезпечення в лабораторному практикумі використані звичайні персональні комп’ютери (ПК), програмовані логічні контролери (ПЛК) виробництва компанії «ВО ОВЕН» (Україна) 100-ї серії, GSM-модеми TC-35 UART/RS-232 виробництва компанії Siemens AG (Німеччина) та обладнання для з’єднання пристроїв: кабелі та конвертери інтерфейсів. Програмне забезпечення для виконання лабораторного практикуму потрібно для прослуховування СОМ-портів ПК та для створення проектів з управляючими програмами. Це відповідно утиліта HyperTerminal, яка входить до складу операційних систем Windows від Microsoft Corp., прикладна програма COM Port Toolkit для прослуховування інтерфейсів ПК та середовище CoDeSys V2.3 для програмування ПЛК.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Організація баз даних"(2023) Красніков, Ігор Леонідович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Лисаченко, Ігор Григорович; Шутинський, Олексій ГригоровичДокумент Апаратно-програмні засоби комп'ютерно-інтегрованих систем управління(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2009) Тошинський, Володимир Ілліч; Литвиненко, Ігор Іванович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Олександр МихайловичВ посібнику розглянуті питання використання сучасних апаратно-програмних засобів автоматизованих систем управління технологічними процесами. Наведено основні відомості про технічні характеристики сучасних контролерів та принципи створення програм управління датчиками та виконавчими механізмами з використанням технологічних мов програмування. Призначено для студентів спеціальності 7.092502 «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва».Документ Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Надійність і діагностування систем автоматизації"(2022) Шутинський, Олексій Григорович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Красніков, Ігор Леонідович; Лисаченко, Ігор Григорович; Пугановський, Олег ВалентиновичМетодичні вказівки призначені для студентів спеціальності 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. Найкращий метод засвоєння теорії – рішення практичних задач. Практичні заняття дозволять студентам закріпити вивчений теоретичний матеріал з теорії надійности, яка має велике практичне значення. Для полегшення рішення задач наведені основні розрахункові формули, а також типові приклади з решеннями. Методичні вказівки мають чотири практичні роботи. Мета методичних вказівок − допомогти студенту вивчити теорію надійності та придбати навички застосування її результатів к рішенню різних прикладних питань. В кінці методичних вказівок наведені тести з основних понять теорії надійності, за допомогою яких студенти мають можливість перевірити свої теоретичні знання.Документ Технічні засоби автоматизації(Друкарня Мадрид, 2021) Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Подустов, Михайло Олексійович; Красніков, Ігор Леонідович; Шутинський, Олексій Григорович; Лисаченко, Ігор Григорович; Бабіченко, Юлія Анатоліївна; Дзевочко, Олександр Михайлович; Вельма, Володимир Іванович; Пугановський, Олег ВалентиновичУ посібнику наведені основні вимоги до виконання курсового проєкту з дисципліни "Технічні засоби автоматизації", наведена структура проєкту та рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки, а також варіанти завдання до курсового проєкту. Призначено для студентів спеціальності "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології".Документ Методичні вказівки до виконання індивідуального домашнього завдання з курсу "Мережі автоматизованих систем управління" (промислові мережі)(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2014) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Шутинський, Олексій Григорович; Лобойко, Вячеслав ОлексійовичОсновним завданням є створення розподіленої системи управління (РСУ) процесом ректифікації на основі використання промислових мереж. У завданні ІДЗ наведена функціональна схема автоматизації ректифікаційної колони. Під час виконання ІДЗ студент повинен на основі аналізу отриманого завдання (схеми автоматизації технологічного процесу ректифікації та запропонованих пристроїв і засобів автоматизації) розробити алгоритм управління колоною, структуру РСУ та ППЗ для ПЛК. Розроблена РСУ повинна складатись із засобів управління (ПЛК, регулятори, модулі тощо) та засобів HMI (панель оператора – ПО), які з’єднані за допомогою промислової мережі (наприклад, послідовним інтерфейсом).Документ Методичні вказівки до виконання індивідуального домашнього завдання з курсу "Програмне забезпечення АСУ та КІСУ" (IEC-програмування ПЛК та розроблення SCADA-систем)(ТОВ "Видавництво "Підручник НТУ "ХПІ", 2014) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Бабіченко, Анатолій Костянтинович; Шутинський, Олексій Григорович; Лобойко, Вячеслав ОлексійовичОсновним завданням є розроблення прикладного програмного забезпе-чення (ППЗ) для комп’ютерно-інтегрованої системи управління (КІСУ) техно-логічним процесом ректифікації. В завданні ІДЗ наведена схема автоматизації ректифікаційної колони. Під час виконання ІДЗ студент повинен на основі ана-лізу отриманого завдання (схеми автоматизації технологічного процесу ректи-фікації та запропонованих засобів автоматизації) розробити алгоритм управлін-ня колоною, структуру системи управління та ППЗ.Документ Методичні вказівки до виконання індивідуального домашнього завдання з курсу "Програмне забезпечення мікропроцесорних систем"(2014) Лисаченко, Ігор Григорович; Подустов, Михайло Олексійович; Шутинський, Олексій Григорович; Лобойко, Вячеслав ОлексійовичМетою виконання індивідуального домашнього завдання (ІДЗ) є зміцнення та поглиблення знань та вмінь, що отримані студентами під час проведення лекційних та лабораторних занять. Основним завданням є розроблення прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для системи управління на базі мікропроцесорних промислових контролерів вільного програмування (ПЛК). Для розроблення ППЗ необхідно використати комплекс програмування контролерів CoDeSys V2.3 [1, 2] (скорочення від Controllers Development System), який розроблений компанією 3S – Smart Software Solutions GmbH (Німеччина). Вказане середовище повністю відповідає вимогам стандарту IEC61131-3 та використовується для створення ППЗ для систем управління на базі мікропроцесорних промислових контролерів вільного програмування ПЛК100/150/154 виробництва компанії "ОВЕН" (Російська Федерація). Опис основних принципів роботи з контролерами та середовищем їхнього програмування наведено в роботах, а технічну підтримку та додаткову інформацію можна одержати за електронною адресою в Internet.