Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Публікація Готельно-ресторанний бізнес(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024-03) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Жадан, Тетяна Андріївна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Куниця, Катерина Вікторівна; Літвиненко, Марія Владиславівна; Носирєв, Олександр Олександрович; Сичова, Олена Євгенівна; Стригуль, Лариса Станіславівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Шевелюк, Михайло МихайловичНавчальний посібник підготовлений відповідно до освітньо-професійної програми «Готельно-ресторанний бізнес» другого (магістерського) рівня вищої освіти, яка реалізується в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Матеріал навчального посібника спрямований на підготовка висококваліфікованих фахівців з готельно-ресторанної справи, які мають необхідні загальні і спеціальні компетентності володіють креативним мисленням та на основі комплексного поєднання дослідницької, проєктної та підприємницької діяльності вирішують складні задачі інноваційного характеру в сфері готельно-ресторанного бізнесу Навчальний посібник підготовлений колективом, у складі якого викладачі кафедри туризму і готельно-ресторанного бізнесу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та стейкхолдер кафедри, керівник Школи Гостинності «Horeca School». Навчальний посібник складається з десяти розділів, в яких приділяється увага різноманітним аспектам здійснення готельно-ресторанного бізнесу. Навчальний посібник розрахований на здобувачів вищої освіти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» усіх форм навчання, а також широке коло читачів для ознайомлення з принципами готельно-ресторанного бізнесу.Публікація Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни "Діагностика діяльності підприємств та організацій"(2021) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаСучасні умови господарювання, особливістю яких є нестабільність ринкового середовища, високій рівень конкуренції, обмеженість економічних ресурсів та необхідність ефективного їх використання обумовлюють появу нових вимог до інструментів управління і, зокрема, до методів дослідження й оцінки діяльності підприємства. Ефективним інструментом, який дозволів проводити детальне дослідження, одержувати достовірну і повну інформацію про стан і діяльність підприємства стала економічна діагностика. Застосування економічної діагностики в процесі управління господарською діяльністю підприємств дозволяє своєчасно виявляти і розпізнавати стан підприємства за непрямими ознаками, що є особливо актуальним в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Економічна діагностика спрямована на оцінку стану економічних об’єктів в умовах неповної інформації, дозволяє виявити проблеми розвитку підприємства, на їх підставі вибрати показники, які найбільш повно описують ситуацію, розглянути їхній взаємний вплив, встановити «вузькі місця», зафіксувати резерви, визначити перспективні шляхи їх вирішення та розробити заходи з усунення несприятливих ситуацій. Дисципліна «Діагностика діяльності підприємств та організацій» входить у цикл дисциплін профільної підготовки магістрів зі спеціальністю 073 «Менеджмент» за освітньою програмою «Менеджмент підприємств та організацій». Метою дисципліни є формування системи теоретичних знань, прикладних вмінь і навичок щодо використання методичного апарату та інструментарію економічної діагностики для визначення стану підприємств та організацій в рамках їх бізнес-оточення. Розглянута нижче розрахункова робота присвячена практичному засвоєнню деяких положень економічної діагностики на конкретному числовому матеріалі.Публікація Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Економіка і організація підприємницької діяльності"(2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович«Економіка і організація підприємницької діяльності» це наукова дисципліна, предметом якої є вивчення існуючих сьогодні в Україні умов, а також законодавчих та економічних основ ведення підприємницької діяльності. При цьому дуже важливим також являється етична та соціально–психологічна складова підприємництва, яка визначає форми та мету цього важливого виду людської діяльності. В теперішніх умовах існує комплекс персональних та економічних свобод, що надаються громадянину, які у сполученні з його індивідуальністю та професійною кваліфікацією, а також отриманими знаннями та вміннями дозволяють розробляти та здійснювати ефективну підприємницьку та комерційну діяльність. В цих умовах розуміння ролі підприємництва разом з правовими основами та розумінням основ державного регулювання підприємництва, його ресурсної бази та інфраструктури дає можливість сьогоднішньому студенту в повній мірі використовувати отримані у вищому навчальному закладі знання на практиці та досягати реального успіху.Публікація Концепції стійкого організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаСформована система концептуальних положень забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем орієнтовна на реалізацію авторської системи гіпотез щодо: необхідності використання інтеграційних можливостей окремих суб'єктів господарювання для отримання переваг у конкурентній боротьбі та для підтримки стійкості узгодженого розвитку; підтримки стійкості життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації складових інтеграційного базису, вірного утворення архітектури великомасштабних економіко-виробничих систем та вибору найбільш доречної її організаційної форми; можливість моделювання розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем через співвіднесення її архітектурного представлення зі стадіями життєвого циклу; використання компетенцій суб'єктів господарювання як базису інтеграційної взаємодії в рамках певної економіко-виробничої системи; підпорядкованості ефективності функціонування та розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем визначається ступеню розкриття потенціалу інтеграційної взаємодії вхідних до великомасштабних економіко-виробничих учасників. Доведення даних гіпотез дозволило наголосити, що забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем досягається за рахунок оптимізації структури та параметрів взаємодії стратегічних бізнес одиниць (учасників) великомасштабної економіко-виробничої системи, що збільшує актуальність розробок у сфері інституціональної регламентації життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем. Таке формування великомасштабних систем створює додаткові переваги у конкурентній боротьбі через, наприклад, концентрацію ресурсів на найбільш дієвих практиках діяльності чи через створення більш дієвої системи розрахунків. Разом з тим, провадження інтеграційних процесів чи збільшення масштабів діяльності завжди спричиняє прояв певних факторів-загроз та труднощів, вирішення яких потребує належного економічного підґрунтя. Так, по-перше, збільшення масштабів діяльності підприємств призводить до ускладнення організаційної структури та появи численних вад в забезпеченні роботи механізмів управління. По-друге, виникнення будь-якого з видів об'єднань підприємств збільшує ймовірність негативного прояву корпоративних конфліктів. По-третє, слід звернути увагу на загрозу розпорошеності відносин власності внаслідок інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Наостанок, розмаїття можливих організаційних форм взаємодії підприємств потребує певної теоретичної уніфікації.Публікація Аналіз сучасних методів та підходів до управління ризиками на підприємстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаВ статті зазначається, що підвищення результативності системи менеджменту передбачає необхідність виконання запобіжних дій на основі планування, аналізу та покращення діяльності, пов'язаної з ризиками та можливостями, зроблено наголос, що основна мета ризик-менеджменту полягає у координації дій керівництва для покращення фінансових результатів та створення таких умов, щоб підприємство не перевищило допустимі втрати. Проведено аналіз сучасних методів та підходів для успішного управління ризиком та виявлення особливостей формування системи управління ризиками. Створена на підприємстві система ризик-менеджменту повинна керувати ризиками для досягнення поставлених цілей та завдань, при цьому застосовують концепції ризик-орієнтованого підходу, що реалізується у необхідності визначення ризиків під час планування діяльності підприємства. Система управління ризиками полягає у дослідженні та аналізі ймовірності настання негативної події чи ризику, її мінімізації чи усунення. Важливим перевагою цього стандарту є опис 31-го методу оцінювання ризиків з погляду сфери їх застосування, переваг та недоліків кожного з них. Варто зазначити, що саме цей стандарт є найпоширенішим у практиці управління ризиками українських підприємств. Основні методи стандарту це можливість отримання кількісних вихідних даних, невизначеність результатів оцінки. На етапі експлуатації важливо застосовувати методи з високим ступенем визначеності результатів оцінки та мати кількісну інформацію про об'єкти оцінки. Управління ризиками спрямоване на підвищення шансів на досягнення цілей проекту шляхом усунення та мінімізації ризиків, щоб підвищити шанси проекту на успіх. При цьому виникнення серйозних ризиків, які можуть призвести до провалу проекту, має бути по можливості зведено до мінімуму. Визначено, що при професійному управлінні ризиками необхідно регулярно перевіряти запланований та фактичний стан. Це включає переоцінку ймовірності виникнення ризику і коригування заходів і планів підприємства. Особливу увагу при побудові системи управління ризиками необхідно приділяти встановленню переліку допустимих власнику ризику видів впливу та способів модифікації факторів ризику.Публікація Психологічні складові діяльності ефективного керівника організацією(Полтавський державний аграрний університет, 2022) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаПублікація Особливості колективного методу прийняття управлінських рішень в умовах ризику(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Пантелєєв, Михайло СергійовичНа етапі розвитку економіки у сфері прийняття управлінських рішень відбулися істотні зміни. Приватний бізнес передбачає свободу дій власників організацій у вирішенні його господарських проблем, тому менеджери всіх рівнів управління стикаються з низкою методологічних проблем. Слід звернути увагу на виникнення не тільки складності в управлінні, а й вимог до якості та оперативності прийнятих рішень. У процесі управління керівники прагнуть к знаходженню рішення, яке об'єктивно є вигідним не тільки внутрішньому середовищі, а й контактної аудиторії організації. Актуальність дослідження пов'язана з тим, що сучасне зовнішнє середовище сприяє виникненню комплексних проблем, ефективне вирішення яких можливе лише за допомогою методів колективного прийняття рішень. Прийняті управлінські рішення завжди спроектовані в майбутнє, тому менеджер в момент прийняття рішення не може з абсолютною впевненістю знати, як буде змінюватися ситуація. Іншими словами, в момент прийняття управлінських рішень є значний елемент невизначеності і ризику. Умови невизначеності існують, коли керівник точно не знає результат, який буде мати кожен вибір. В умовах ризику ймовірність результату кожного рішення можна визначити з відомою вірогідністю. При прийнятті управлінських рішень в умовах невизначеності і ризику необхідно проводити аналіз ризиків. Після проведення аналізу ризиків в процесі розробки управлінських рішень використовуються спеціальні прийоми управління ризиком. У даній статті досліджується використання колективного методу прийняття управлінських рішень для оптимального досягнення мети та підвищення ефективності роботи підприємства в умовах ризику.Публікація Економіка, менеджмент, маркетинг туризму та гостинності(2020) Перерва, Петро Григорович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Проскурня, Олена Михайлівна; Гармаш, Сергій Володимирович; Глізнуца, Марина Юріївна; Долина, Ірина Володимирівна; Дьякова, Наталія Миколаївна; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Кучинський, Володимир Анатолійович; Маслак, Марія Володимирівна; Новік, Ірина Олексіївна; Носирєв, Олександр Олександрович; Побережний, Роман Олегович; Попов, Микола ОлексійовичУ навчальному посібнику розкрито теоретичні положення і практичні питання щодо підготовки фахівців у сфері туризму до відповідності з освітньо-професійною програмою спеціальності "Туризм". Розглянуто організаційні, управлінські та технологічні засади туристичного бізнесу, висвітлено питання організації та структури виробництва туристичних підприємств. Викладений матеріал спрямовано на формування здатності здійснювати адміністративну, підприємницьку, проектну та дослідницьку діяльність з урахуванням сучасного стану та перспектив розвитку туристичного господарства. Навчальний посібник призначено для студентів і викладачів спеціальностей "Туризм", "Готельно-ресторанна справа" та "Менеджмент" закладів вищої освіти, а також широкого кола підприємців та практикуючих фахівців.Публікація Прийняття управлінських рішень як інструмент підвищення ефективності управління(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло СергійовичУ статті розглянуті проблеми прийняття управлінських рішень, що представляють собою результат творчої розумової діяльності суб'єкта управління, пов'язаної з ідентифікацією проблеми, аналізом та оцінкою ситуації, прогнозуванням тенденцій розвитку, соціально-економічним обґрунтуванням і вибором альтернатив поведінки і програм дій соціально-економічної системи з вирішення виниклої проблеми або досягнення поставлених цілей. Сучасні організації відрізняє від організацій старого типу наявність істотно більшого числа великих і гігантських організаційних систем, на яких роль управлінського рішення зростає. Зазначений факт обумовлений тим, що на відміну від організацій старого типу в сучасних організаціях велика кількість управлінців вищої і середньої ланки і професійним обов'язком кожного з яких є прийняття управлінського рішення відповідно до делегованих йому повноважень. Колективна робота і раціональність, в основі якої лежить професійне управлінське рішення, стали стрижнем сьогоднішнього менеджменту. Ефективне управління вимагає від сучасного менеджера контролю людських ресурсів, навколишнього середовища і матеріальних ресурсів для оптимального досягнення мети. Це може бути досягнуто тільки за рахунок належного використання відповідних інструментів для прийняття рішень. Сучасні інструменти і методи розробки і прийняття управлінських рішень мають універсальний характер і спрямовані на процеси модернізації економіки, що відбуваються в українській економіці. Дослідження присвячені поглибленому розгляду впливу чинників на специфіку вибору управлінського рішення. Пропонується використання менеджерам вищої ланки в сучасних організаціях нестандартних інструментів, а саме використання інструменту "сміттєвій контейнер".Публікація Бренд-менеджмент в стратегічному управлінні підприємством(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Мирошник, Тетяна ОлегівнаБрендинг є невід'ємною складовою маркетингової діяльності підприємства та може аналізуватись в різних аспектах. Бренд-менеджмент – це процес створення і управління брендом, який заснований головним чином на збуті товару. Основними складовими в даному процесі є ідеї бренду, аналіз ринку, розробка стратегії, організація рекламної компанії. Крім того, на сьогодні брендингова політика являється однією з елементів маркетингу, вона визначає позиції інших видів політики, оскільки на сьогодні роль бренду для підприємства являє собою визначальний фактор конкурентоспроможності та виживання підприємства на ринку. При формування бренду необхідно формувати проблеми, що стосуються потреб, пропозиції і попиту, так як вони в повній мірі відображають специфіку функціювання ринку продукції. Диференційовано процес управління брендом в блоки; запропоновані методи визначення вартості бренду підприємства. Передумови зміни бренд-менеджменту мають зв'язок з процесами та циклами, що відбуваються в економіці такі, як: глобалізація бізнесу, розвиток науково-технічного прогресу, зміни в зовнішньому середовищі та соціумі та навіть розширення меж ринкової діяльності, тому відображено порівняння динаміки бренд-менеджменту підприємств; проведено порівняння концепцій бренд-менеджменту. Процес стратегічного управління брендом важливий для створення і підтримки капіталу бренду. Розробка стратегії, яка успішно підтримує або поліпшує пізнаваність бренду, зміцнює асоціації бренду, підкреслює якість бренду і його використання, є частиною управління брендом. В сучасному світі «Бренд-лідерство» запропоновано як нова концепція у бренд-менеджменті. Таким чином для утримання конкурентної позиції кожен керівник повинен в першу чергу при розробці своєї стратегії враховувати цінність свого бренду та приділити увагу брендингу і найти ключові моменти для виграшної позиції.