Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Features of the strength abilities of the world's leading armwrestlers weighing 80-100 kg
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Bezkorovainyi, Dmytro; Kamayev, Oleg; Mishyn, Maksym; Vlasko, Stanislav; Plotnytskyi, Leonid; Glyadya, Sergey; Kliuka, Andrii
    Purpose: determination of the main components of power capabilities that ensure the success of the competitive exercise of armwrestlers weighing 80-100 kg. Material and Methods. The study involved 4 best armwrestlers in the world weighing from 80 to 100 kg (m = 87.50 ± 2.47 kg) in 2017–2020: athlete 1 is a multiple world champion weighing 90 kg (Ukraine), athlete 2 is a multiple champion world champion weighing 82 kg (Ukraine), athlete 3 - multiple world champion weighing 93 kg (Ukraine), athlete 4 - multiple winner of international competitions weighing 85 kg (USA). During the study, strength indicators were determined in 4 competitive exercises. Strength indices in all test exercises were measured in a static mode by an FB5k series electrical tenzodynamometer (Poland) with an accuracy class of up to 100 g, which was mounted on a special armwrestling table using a specially made block device. The created design was called the “ARM1 Device” (patent 43082). During the statistical analysis, the following parameters were calculated: maximum and relative strength, total strength index in four strength exercises (F), time to reach maximum strength (t), speed-strength index (F/t), average strength index of four exercises (F/4), gradient of the total strength of four exercises (t0,5F), strength index in the first 100 ms and 500 ms, speed-strength index in the first 500 ms (F500/t500), hour of reaching a force of 1 kg (t0,5F/(0,5×F); Pearson correlation analysis. Results. As a result of the study, the main data on the speed-strength indicators of armwrestlers were obtained and analyzed. In the process of testing, according to the indicators of time periods and given efforts of dynamic strength, the features of the manifestation of the explosive, fast and slow strength of arm wrestlers 80-100 kg were established. Conclusions. The study made it possible to establish indicators of the speed -strength index, strength gradient, the ability to manifest dynamic strength in the first 500 ms, clearly characterizing the speed -strength capabilities of armwrestlers and allowing to determine the features and nature of the manifestation of their dynamic strength. This makes it possible to determine the natural ability to manifest dynamic strength, as well as to select and predict the performance of promising athletes, to specify the direction and content of the training process, and to clarify the program of participation in competitions.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості впливу тренувальної програми у підготовчому періоді річного макроциклу на морфо-функціональні, силові та швидкісно-силові показники армрестлерів 14-15 років
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2024) Безкоровайний, Д. О.; Камаєв, О. І.; Орлов, А. А.; Глядя, Сергій Олександрович
    Мета: визначити особливості впливу тренувальної програми у підготовчому періоді річного макроциклу на морфо-функціональні, силові та швидкісно-силові показники армрестлерів 14-15 років. Матеріал та методи. У дослідженні використано такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної інформації; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; математико-статичні методи дослідження з використанням ліцензійної програми STATISTICA 10. Дослідження проводилося на території Полтавської області в м. Кобеляки на базі ДПТНЗ "Професійний аграрний ліцей" з січня по червень 2023 року, в якому брали участь 10 спортсменів-армрестлерів віком 14–15 років, які тренувалися за програмою зі швидкісно-силовою спрямованістю. Результати: за проведеним дослідженням надано результати послідовного експерименту, що констатують підвищення функціональних показників серцево-судинної та дихальної систем наприкінці дослідження, також відбулось підвищення силових показників у всіх тестових вправах, причому збільшення сили виявилось достовірним (t-критерій коливався від 2,25 до 4,21 при p<0,05). Швидкісно-силові показники (час досягнення максимальної сили, швидкісно-силовий індекс, градієнт сили, сила за 500 мс і час досягненнясили в 1 кг) мали тенденцію до покращення, але достовірні зміни відбулися тільки в силі за 500 мс і часу досягнення сили в 1 кг (t-критерій коливався від 2,93 до 3,96 при p<0,05), причому значно підвищились показники лівої руки. Висновки. Блокова програма тренувань дозволила значно покращити показники частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, життєвого індексу, коефіцієнту витривалості, що сприяло досягненню достовірного покращення адаптаційного потенціалу юних армрестлерів. Під час експерименту достовірно підвищилися показники сили 14–15-річних спортсменів у всіх тестових вправах, на основі цих змін визначилася тенденція до покращення часу досягнення максимальної сили, градієнту сили, швидкісно-силового індексу, а результати показника сили за 500 мс і часу досягнення сили в 1 кг достовірно покращилися.
  • Ескіз
    Документ
    Використання навчальних матеріалів для дистанційної форми навчання дисципліни "Фізичне виховання"
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2022) Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович
    Стаття носить аналітичний характер, у якій надано загальну характеристику навчальних матеріалів для дистанційної форми навчання дисципліни «Фізичне виховання». Обґрунтовано мету та завдання дослідження. Отримані дані дозволяють стверджувати, що навчальний процес з фізичного виховання у дистанційній формі є безперервним, має свій навчальний зміст. Може продовжуватися й вдосконалюватися у часі.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка фізичної підготовленості студентів секції важкої атлетики та скандинавської ходьби)
    (Запорізький національний університет, 2022) Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович; Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна
    У статті проаналізовано наявні види контролю та обґрунтовано зміст тестів і нормативів для оцінювання фізичної підготовленості студентів під час проведення навчальних занять з важкої атлетики та скандинавської ходьби, оцінено фізичну підготовленість студентів (секцій важкої атлетики та скандинавської ходьби). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 24 студенти (чоловіки, основна медична група) зі спортивної спеціалізації «важка атлетика» та 24 студенти (чоловіки, основна медична група) секції скандинавської ходьби. Експеримент тривав протягом навчального року, заняття проводились за розкладом два рази на тиждень. Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури; педагогічне спостереження; тестування студентів. Результати. Застосовано комплексний аналіз з видів підготовленості студентів. Розглянуто вплив і взаємодію вправ з комплексів тестів із загальної фізичної та зі спеціальної фізичної підготовленості на студентів-важкоатлетів та студентів секції скандинавської ходьби. Виявлено рівень розвитку показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів НТУ «ХПІ», які займаються у секціях важкої атлетики та скандинавської ходьби. За даними дослідження студенти секції важкої атлетики мають високі показники за результатами тестування сили, а саме в підтягуванні на перекладині, стрибку у довжину з місця та нахилі тулуба вперед з положення сидячи, низькі показники в тестуванні витривалості. У студентів секції скандинавської ходьби, навпаки, найкращі показники у тестуванні рівномірного бігу 3000 м та гнучкості. Запропоновано засоби оцінювання спеціальної фізичної підготовленості для секції важкої атлетики: стрибок угору з місця, потрійний стрибок у довжину, згинання і розгинання рук в упорі на підлозі з оплеском, піднімання ніг угору з вису на перекладині, та секції скандинавської ходьби: ходьба з палками на 100 метрів з виконанням елементів техніки скандинавської ходьби. Висновки. Визначено рівень фізичної підготовленості студентів, які займаються важкою атлетикою та скандинавською ходьбою. Відмінний рівень мають 25% студентів, а 16,7% студентів – добрий рівень, 50% студентів – задовільний рівень і 8,3% студентів – незадовільний рівень фізичної підготовленості. Оптимальне поєднання засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки підвищує рівень працездатності студентів, сприяє ефективному виконанню тренувальних навантажень та більш швидкої спортивної результативності.
  • Ескіз
    Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни "Фізичне виховання. Спеціалізація з виду спорту "Важка атлетика"
    (2023) Глядя, Сергій Олександрович; Любієв, Альберт Гнатович
    Мета навчальної дисципліни «Фізичне виховання». Спеціалізація з виду спорту «Важка атлетика» передбачає: виховання у студентів потреби оволодівати знаннями, уміннями й навичками у виді спорту «Важка атлетика»; збереження і зміцнення здоров’я; послідовне формування фізичної культури особистості фахівця, яка відповідає першому (бакалаврському) рівню вищої освіти; застосування набутих цінностей в життєдіяльності майбутніх фахівців.
  • Ескіз
    Документ
    Організація навчальних занять з фізичного виховання в умовах пандемії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна; Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович
    За останні два роки через пандемію COVID – 19 дуже значно змінились умови навчання, і усі заклади освіти намагаються пристосуватися до нових викликів, знайти ефективні рішення. В НТУ «ХПІ», як і в більшості університетів, у 2020 – 2021 навчальних роках заняття проводились у дистанційній та змішаній формі навчання. Тому актуально розглянути питання організації навчальних занять під час пандемії. Фізичне виховання – це одна з дисциплін в університеті, яка спрямована на гармонійний розвиток студента, дозволяє сформувати високу працездатність та адаптивність до умов праці, через забезпечення високого рівня здоров’я. Тому метою дослідження є визначення основних засобів організації фізичного виховання в університеті в умовах пандемії. Проаналізовано теоретичні відомості щодо організації навчального процесу з фізичного виховання у студентів. Розроблено комплекс заходів для удосконалення навчального процесу з фізичного виховання студентів. Визначено ефективність експериментальних засобів організації фізичного виховання в університеті в умовах пандемії. Надано рекомендації щодо організації навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах пандемії. Використано такі методи дослідження, як: аналіз і узагальнення науково–методичної літератури з проблем організації фізичного виховання в університеті, педагогічне спостереження за навчальним процесом з фізичного виховання в НТУ «ХПІ»; анкетування студентів; математично-статистичні методи. У ході дослідження було розглянуто основні положення щодо організації занять з фізичного виховання у студентів в сучасних умовах. Представлено комплекс заходів для удосконалення занять з фізичного виховання під час пандемії, що дозволив не зупиняти навчальний процес для студентів з освітнього компоненту «Фізичне виховання». Комплекс заходів включав: написання рефератів, виконання практичних робіт (складання комплексу вправ з свого виду спорту; виконання практичної роботи «Антропометричні вимірювання і оцінка функціонального стану»; виконання практичної роботи «Карта індивідуального латерального профілю»; виконання практичної роботи «Визначення добової енерговитрати людини»). А також визначено ефективність експериментальних засобів організації фізичного виховання в університеті. В дослідженні представлені рекомендації щодо організації навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах пандемії: 1) Студенти повинні мати чіткі методичні рекомендації щодо виконання практичних робіт. 2) Студенти повинні розуміти та контролювати хід своєї роботи. 3) Студенти повинні мати комплекси фізичних вправ протягом дня (ранкова пробіжка, фізкультурні паузи під час роботи за комп’ютером, смартфоном тощо) та їх виконувати. 4) Обов’язково, викладачі забезпечують впровадження зворотного зв’язку зі студентами та кураторами. 5) Пропонувати студентам цікаві для самопізнання та саморозвитку практичні та теоретичні завдання. За результатами дослідження визначено необхідність впровадження різних практичних завдань з фізичного виховання для студентів з метою підвищення їх теоретичної підготовки, формування ціннісного ставлення до занять фізичної культури і спорту, що дозволить студентам більше пізнати себе, мотивуючи на самостійні заняття з рухової активності.