Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Гуманістична спрямованість підготовки спортивного тренера
    (Видавництво УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Борейко, Наталя Юріївна; Юшко, Олексій Володимирович; Азаренкова, Любов Леонідівна
    Однієї з головних проблем реформування процесу підготовки спортивних тренерів, які будуть запорукою відновлення держави і остаточних демократичних змін нашого суспільства є формування у них певних демократичних цінностей і відповідних особистісних якостей. Тому актуально розглянути питання підходів до формування у майбутніх тренерів особистісних якостей в процесі навчально-виховного процесу у закладах вищої освіти. Мета дослідження: визначити педагогічні підходи до формування у майбутніх тренерів особистісних якостей в процесі навчально-виховного процесу у закладах вищої освіти. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, спостереження. У статті представлені результати дослідження, яке проводилось на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». В ньому брало участь 30 студентів 4 курсу. Аналіз літератури та спостереження за підготовкою спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», дозволило виявити необхідність пошуку гуманістично спрямованих розробок для удосконалення навчально-виховного процесу підготовки спортивних тренерів, які відповідно до сучасних вимог, повинні бути творчими, вільними, цілеспрямованими особистостями. Доведено, що забезпечення гуманістичної спрямованості тренерської діяльності вимагає від майбутнього тренера певний рівень розвитку особистісних якостей, серед яких основним є людяність, милосердя, доброзичливість, доброта, сердечність, чуйність, віра, повага і любов до дитини, свободолюбність, гуманізм, емпатія, відповідальність, терпимість, чесність, гідність, справедливість, принциповість, життєрадісність. Встановлено, що для формування гуманістичних якостей ефективними є наступні методи навчання: метод творчого діалогу, фахові тренінги, соціально-рольові та ділові ігри, «мозкові штурми», аналіз практичних ситуацій, метод відкритої трибуни. Всі ці методи є активними і дозволяють формувати особисті якості студентів з акцентом на гуманістичну спрямованість.
  • Ескіз
    Документ
    Використання навчальних матеріалів для дистанційної форми навчання дисципліни "Фізичне виховання"
    (Харківська державна академія фізичної культури, 2022) Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович
    Стаття носить аналітичний характер, у якій надано загальну характеристику навчальних матеріалів для дистанційної форми навчання дисципліни «Фізичне виховання». Обґрунтовано мету та завдання дослідження. Отримані дані дозволяють стверджувати, що навчальний процес з фізичного виховання у дистанційній формі є безперервним, має свій навчальний зміст. Може продовжуватися й вдосконалюватися у часі.
  • Ескіз
    Документ
    Навчальні заняття з дисципліни "Фізичне виховання" у сучасних умовах
    (Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2023) Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович; Любієв, Альберт Гнатович
    Акцентовано увагу щодо основних видів навчальних занять дисципліни «Фізичне виховання» при викладанні у дистанційній формі навчання. Запропоновано види практичних занять, представлено розроблені індивідуальні практичні роботи для здобувачів вищої освіти усіх спеціальностей основної та спеціальної медичних груп.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка фізичної підготовленості студентів секції важкої атлетики та скандинавської ходьби)
    (Запорізький національний університет, 2022) Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович; Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна
    У статті проаналізовано наявні види контролю та обґрунтовано зміст тестів і нормативів для оцінювання фізичної підготовленості студентів під час проведення навчальних занять з важкої атлетики та скандинавської ходьби, оцінено фізичну підготовленість студентів (секцій важкої атлетики та скандинавської ходьби). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 24 студенти (чоловіки, основна медична група) зі спортивної спеціалізації «важка атлетика» та 24 студенти (чоловіки, основна медична група) секції скандинавської ходьби. Експеримент тривав протягом навчального року, заняття проводились за розкладом два рази на тиждень. Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури; педагогічне спостереження; тестування студентів. Результати. Застосовано комплексний аналіз з видів підготовленості студентів. Розглянуто вплив і взаємодію вправ з комплексів тестів із загальної фізичної та зі спеціальної фізичної підготовленості на студентів-важкоатлетів та студентів секції скандинавської ходьби. Виявлено рівень розвитку показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів НТУ «ХПІ», які займаються у секціях важкої атлетики та скандинавської ходьби. За даними дослідження студенти секції важкої атлетики мають високі показники за результатами тестування сили, а саме в підтягуванні на перекладині, стрибку у довжину з місця та нахилі тулуба вперед з положення сидячи, низькі показники в тестуванні витривалості. У студентів секції скандинавської ходьби, навпаки, найкращі показники у тестуванні рівномірного бігу 3000 м та гнучкості. Запропоновано засоби оцінювання спеціальної фізичної підготовленості для секції важкої атлетики: стрибок угору з місця, потрійний стрибок у довжину, згинання і розгинання рук в упорі на підлозі з оплеском, піднімання ніг угору з вису на перекладині, та секції скандинавської ходьби: ходьба з палками на 100 метрів з виконанням елементів техніки скандинавської ходьби. Висновки. Визначено рівень фізичної підготовленості студентів, які займаються важкою атлетикою та скандинавською ходьбою. Відмінний рівень мають 25% студентів, а 16,7% студентів – добрий рівень, 50% студентів – задовільний рівень і 8,3% студентів – незадовільний рівень фізичної підготовленості. Оптимальне поєднання засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки підвищує рівень працездатності студентів, сприяє ефективному виконанню тренувальних навантажень та більш швидкої спортивної результативності.
  • Ескіз
    Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни "Фізичне виховання"
    (2023) Любієв, Альберт Гнатович; Юшко, Олексій Володимирович; Борейко, Наталя Юріївна; Глядя, Сергій Олександрович; Блошенко, Олена Іванівна
    Мета навчальної дисципліни «Фізичне виховання» передбачає: виховання у студентів потреби оволодівати знаннями, уміннями й навичками засобами зі спеціалізацій з видів спорту, з видів рухової активності; формування вміння застосовувати набуті цінності в життєдіяльності майбутніх фахівців; збереження і зміцнення здоров’я; послідовне формування фізичної культури особистості фахівця.
  • Ескіз
    Документ
    Anthropometric measurements and assessment of functional status
    (2023) Hliadia, S. O.; Yushko, O. V.; Boreiko, N. Y.; Bilous, O. V.
    Methodical recommendations have been prepared for full-time students of all specialties NTU «KhPI» (main medical group, special medical group) for transferring the educational process to a distance form of education. Students are offered the organization of self-monitoring of their physical condition, mastering the anthropometry method by studying their own body dimensions, enriching the necessary theoretical knowledge, conducting a functional test (orthostatic test), the ability to analyze the obtained results. Evaluation criteria for practical work have been established «Anthropometric measurements and assessment of functional status». A sample structure of practical work is provided.
  • Ескіз
    Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни "Фізичне виховання"
    (2022) Любієв, Альберт Гнатович; Юшко, Олексій Володимирович; Борейко, Наталя Юріївна; Глядя, Сергій Олександрович; Блошенко, Олена Іванівна
    Мета навчальної дисципліни «Фізичне виховання» передбачає виховання студентів, потреби оволодівати знаннями, уміннями й навичками засобами зі спеціалізацій з видів спорту, з видів рухової активності, застосування набутих цінностей в життєдіяльності майбутніх фахівців, збереження і зміцнення здоров’я. Послідовне формування фізичної культури особистості фахівця, яка відповідає Першому (бакалаврському) рівню.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії у студентів під час воєнного стану в Україні
    (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Юшко, Олексій Володимирович; Грдзелідзе, Сергій Ріпатович
    Мета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцінки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізичне виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факторами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізичного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя студентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інструментом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.
  • Ескіз
    Документ
    Організація навчальних занять з фізичного виховання в умовах пандемії
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Борейко, Наталя Юріївна; Азаренкова, Любов Леонідівна; Глядя, Сергій Олександрович; Юшко, Олексій Володимирович
    За останні два роки через пандемію COVID – 19 дуже значно змінились умови навчання, і усі заклади освіти намагаються пристосуватися до нових викликів, знайти ефективні рішення. В НТУ «ХПІ», як і в більшості університетів, у 2020 – 2021 навчальних роках заняття проводились у дистанційній та змішаній формі навчання. Тому актуально розглянути питання організації навчальних занять під час пандемії. Фізичне виховання – це одна з дисциплін в університеті, яка спрямована на гармонійний розвиток студента, дозволяє сформувати високу працездатність та адаптивність до умов праці, через забезпечення високого рівня здоров’я. Тому метою дослідження є визначення основних засобів організації фізичного виховання в університеті в умовах пандемії. Проаналізовано теоретичні відомості щодо організації навчального процесу з фізичного виховання у студентів. Розроблено комплекс заходів для удосконалення навчального процесу з фізичного виховання студентів. Визначено ефективність експериментальних засобів організації фізичного виховання в університеті в умовах пандемії. Надано рекомендації щодо організації навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах пандемії. Використано такі методи дослідження, як: аналіз і узагальнення науково–методичної літератури з проблем організації фізичного виховання в університеті, педагогічне спостереження за навчальним процесом з фізичного виховання в НТУ «ХПІ»; анкетування студентів; математично-статистичні методи. У ході дослідження було розглянуто основні положення щодо організації занять з фізичного виховання у студентів в сучасних умовах. Представлено комплекс заходів для удосконалення занять з фізичного виховання під час пандемії, що дозволив не зупиняти навчальний процес для студентів з освітнього компоненту «Фізичне виховання». Комплекс заходів включав: написання рефератів, виконання практичних робіт (складання комплексу вправ з свого виду спорту; виконання практичної роботи «Антропометричні вимірювання і оцінка функціонального стану»; виконання практичної роботи «Карта індивідуального латерального профілю»; виконання практичної роботи «Визначення добової енерговитрати людини»). А також визначено ефективність експериментальних засобів організації фізичного виховання в університеті. В дослідженні представлені рекомендації щодо організації навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах пандемії: 1) Студенти повинні мати чіткі методичні рекомендації щодо виконання практичних робіт. 2) Студенти повинні розуміти та контролювати хід своєї роботи. 3) Студенти повинні мати комплекси фізичних вправ протягом дня (ранкова пробіжка, фізкультурні паузи під час роботи за комп’ютером, смартфоном тощо) та їх виконувати. 4) Обов’язково, викладачі забезпечують впровадження зворотного зв’язку зі студентами та кураторами. 5) Пропонувати студентам цікаві для самопізнання та саморозвитку практичні та теоретичні завдання. За результатами дослідження визначено необхідність впровадження різних практичних завдань з фізичного виховання для студентів з метою підвищення їх теоретичної підготовки, формування ціннісного ставлення до занять фізичної культури і спорту, що дозволить студентам більше пізнати себе, мотивуючи на самостійні заняття з рухової активності.