Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Інженерія обчислювальної техніки. Частина 1. Основи електроніки
    (КП "Міськдрук", 2024) Гапон, Анатолій Іванович; Крилова, Вікторія Анатолівна; Козлов, Сергій Сергійович; Лодяна, Ірина Миколаївна
    У навчальному посібнику викладено основні поняття та методики розрахунку основних функціональних елементів аналогової та імпульсної електроніки: пасивних лінійних ланцюгів, транзисторних підсилювачів, електронних ключів, тригерів та генераторів імпульсів. Навчальний посібник розроблено згідно з планом кафедри автоматики і управління в технічних системах для студентів спеціальностей «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Телекомунікація та радіотехніка» та «Прикладна фізика та наноматеріали» усіх форм навчання вищих
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Згинні коливання пластин"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Водка, Олексій Олександрович; Трубаєв, Олександр Іванович; Ульянов, Юрій Миколайович; Місюра, Сергій Юрійович
    Методичні вказівки призначені для виконання лабораторної роботи з курсу «Динаміка машин» для здобувачів спеціальності 113 «Прикладна математика». У методичних вказівках розглянуто згинні коливання круглої і квадратної пластин. Методом скінченних елементів розраховано частоти та форми коливань пластин вказаного класу. Експериментально визначені частоти і форми вільних коливань круглої і квадратної пластин. Проведене порівняння результатів двома методами, що показало хорошу збіжність отриманих частот. Реалізовані підходи дають можливість досліджувати динамічні характеристики пластин інших конфігурацій і можуть бути використані для оцінки точності інших підходів.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи студентів по вивченню дисципліни "Основи проектування релейного захисту енергосистем"
    (2020) Баженов, Володимир Миколайович
    Дані методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам у самостійній роботі з питань проектування релейного захисту енергосистем. Сьогодні першочерговим завданням фахівців в області безперебійного виробництва електроенергії є дійсне забезпечення надійності функціонування релейного захисту, рівень якого багато в чому залежить від самих технічних засобів, а також від правильного вибору і розрахунку параметрів спрацьовування і неспрацьовування автономних пристроїв захисту електроустановок енергоблоку. Всі функції релейного захисту та автоматики виконуються децентралізованими на рівні одного приєднання, однією монтажною одиниці (генератор, трансформатор, лінія та ін.) або однієї функції для декількох приєднань (наприклад, захист шин). У разі, якщо захист складається з двох або більше взаємних і резервуються систем захисту, кожна з систем захисту повинна бути повністю незалежною від іншої, щоб при коротких замиканнях (в зоні яка захищається) жодна відмова в одній системі захистів не привела до відмови або до неприпустимого збільшення часу відключення іншою системою захисту. При цьому там, де можливо, рекомендується виконання незалежних систем захисту з різними принципами дії. Незалежні захисту повинні бути в максимальному ступені розділені по ланцюгах трансформаторів струму і напруги, джерел живлення і ланцюгах управління на постійному оперативному струмі, по дискретних входів і виходів. У кожній із взаємних і резервуються систем релейного захисту повинна передбачатися максимально можлива автономність виконання різних функцій, що входять в дану систему захисту таким чином, щоб відмова виконання однієї функції не приводив до відмови виконання іншої функції. Основною метою проектування пристроїв захисту електроустановок в енергетиці є визначення параметрів уставок, що забезпечують надійне спрацьовування при внутрішніх пошкодженнях і з витримкою часу для захистів з відносною селективністю - при зовнішніх пошкодженнях (додатково), а також неспрацювання при відсутності пошкоджень і для захистів з абсолютною селективністю - при зовнішніх пошкодженнях.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунок характеристик трансформаторів, електричних машин та апаратів
    (2021) Шевченко, Валентина Володимирівна; Дунєв, Олексій Олександрович
    Методичні вказівки містять матеріали для виконання студентами розрахункового завдання "Розрахунок характеристик трансформаторів, електричних машин та апаратів" з дисципліни "Електричні машини і апарати". Метою роботи є закріплення теоретичних знань та відпрацювання практичних навичок розрахунку характеристик трансформаторів, електричних машин і апаратів. Тобто об’єктами дослідження є трансформатори і електричні машини – основне електрообладнання всіх енергетичних систем (електростанцій, підстанцій, систем електропостачання) і електроприводів промислових і сільськогосподарських виробництв, побутової, медичної техніки, транспорту. Предметом вивчення даного курсу є електричні машини різних видів (генератори і двигуни), трансформатори та основні електричні апарати. В результаті виконання завдань студент повинен знати конструкції, основні елементи, принцип дії та характеристики електричних машин, трансформаторів та електричних апаратів, особливості пуску електродвигунів, способи регулювання їх частоти обертання, реверсу і гальмування, особливості роботи апаратів. Студент повинен вміти оцінювати технічні та економічні показники вказаного електрообладнання. Розрахункові завдання є підсумковим документом роботи студента з дисципліни. У цьому виданні наведені завдання по кожному розділу та методичні вказівки щодо розв’язання задач. До іспиту звіт про роботу повинен бути повністю оформлений і захищений. Конкретний обсяг робіт уточнює викладач, який веде курс лекцій за вказаною дисципліни. Звіт щодо виконання розрахункового завдання починається з титульного аркуша, зразок оформлення якого наведено в додатку А. Кожний розділ має теоретичну частину і розрахункове завдання. Рішення слід виконувати докладно, за формою, наведеною в методичних вказівках. Спочатку слід описати, що розраховується, записати формулу в буквеному, а потім в числовому вигляді. Обов’язково слід вказувати розмірності отриманих величин. Схеми, векторні діаграми і графіки слід будувати на міліметрівці або на папері в клітинку.