Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Інформаційні війни як маркетинговий інструмент в умовах цифровізації суспільства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра Петрівна; Лучинський, Максим ВолодимировичГоловна мета інформаційних війн полягає у маніпулюванні масами, впливі на суспільну та індивідуальну свідомість, дезорієнтації, дезінформації, послабленні переконань та залякуванні. Це може включати внесення шкідливих ідей, створення образу ворога, підкреслення могутності та забезпечення ринку збуту для власної економіки. Успішна інформаційна кампанія на оперативному рівні підтримує стратегічні цілі, утруднюючи конкурентам ухвалення ефективних рішень. Мета інформаційних атак полягає у створенні перешкод для конкурентів, щоб унеможливити їм діяти координовано та ефективно. Гармонізація дій на оперативному та стратегічному рівнях унеможливлює супротивника приймати рішення, які б сприяли досягненню власних цілей та заважали супротивнику досягати своїх. Затяжна інформаційна війна може бути шкідливою для всіх сторін, крім PR-менеджерів, журналістів і власників ЗМІ, які можуть скористатися цим для своїх цілей. Підприємство, яке стає об'єктом атаки, може витрачати значні кошти на відновлення своєї репутації, тоді як підприємство, що здійснює атаку, ризикує втратити контроль над ситуацією. Однак, досвідчений фахівець може використати інформаційну атаку для проведення успішної PR-кампанії, що в результаті може зміцнити імідж підприємства в очах громадськості. Важливо мати стратегію та план дій для вирішення конфліктних ситуацій та використання можливостей, які може надати інформаційна війна. У статті досліджено історичні передумови виникнення явища інформаційної війни та розглянуто різні наукові підходи до тлумачення цього поняття. Особлива увага приділена аналізу причин інформаційного протистояння та визначенню евристично-дуальної структури когнітивної теорії, яка вказує на те, що людина користується двома системами когнітивної обробки інформації. Також розглянуто роль PR служб у проведенні інформаційної війни, де ЗМІ виступають рушійною силою політики, змінюючи комунікативну динаміку між політичними діячами, працівниками PR служб та громадськістю. Це дозволяє краще зрозуміти сутність і вплив інформаційних процесів на сучасне суспільство та політичну сферу.Документ Концептуальні положення щодо ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Возний, Олександр ОлександровичУ статті розкриті особливості ведення сучасних війн, які стають більш інформаційними, бо в них відбувається проведення певних широкомасштабних інформаційних дій, направлених проти суспільства, соціальних та державних інформаційно-технічних систем і, в першу чергу, систем управління військового призначення, з метою отримання інформаційної переваги над противником. Показано, що в умовах, коли здійснюється повномасштабна збройна агресія Російської Федерації (РФ) проти нашої країни, відбувається жорстка боротьба в інформаційній сфері, в якій проводяться інформаційні (психологічні) операції з боку РФ, а також різні гібридні дії, що спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів та її світового іміджу. Визначені основні складові і напрямки ведення інформаційної боротьби та представлений процес здійснення впливу елементів і засобів ведення інформаційної боротьби на складові інформаційної сфери країни, що є загальноутворюючою основою для функціонування всіх складових національної безпеки держави. Наведені концептуальні положення стосовно ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн. Даний матеріал може бути використаним як керівним складом, так і науковцями збройних сил при аналізі впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на інформаційну сферу країни з метою здійснення впливу на інформаційну сферу супротивника та надійного захисту своїх складових інформаційної сфери, як-то: інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та суб’єктів інформаційної діяльності.Документ Методологічні основи інструменталізації історії (на прикладі курсу "Історія вітчизни" у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ОРДО)(Міленіум, 2021) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаСтаття розкриває методологічні особливості інструменталізації курсу «Історія Вітчизни» у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ОРДО протягом 2016–2020 рр. Актуальність проблеми зумовлена об‘єктивними обставинами розгортання «гібридної» війни на території України та необхідністю захисту національних інтересів у сфері інформаційної безпеки. Автори розглядають систему освіти ОРДО як засіб політичної пропаганди Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України. У статті наголошується на особливому значенні вивчення методики викладання історичних дисциплін на території ОРДО, оскільки саме гуманітарні науки моделюють поведінку людини і значною мірою формують ціннісні орієнтації особистості. Таким чином, існує невідкладна потреба у розробці методів визначення потенційних ризиків, що містить курс «Історія Вітчизни» як засіб репрезентації минулого. На думку авторів статті, навчально-методичний комплекс із курсу «Історія Вітчизни» успішно поєднує якості навчальної літератури та інструменту інформаційно-психологічного впливу. Методами викладання курсу «Історія Вітчизни» є гіперболізація регіональних інтересів (які апріорі вважаються нерозривно пов‘язаними з державними інтересами Російської Федерації) та «мнемонічна війна» (коли сам факт існування української нації та української державності стає об‘єктом замовчування). У статті доведено, що, маніпулюючи навчальним матеріалом та використовуючи політичні міфи російської імперської та радянської історіографії, автори курсу «Історія Вітчизни» формують регіонально-центричний, українофобський світогляд в учнів шкіл ОРДО. Курс генерує уявлення про Україну як виключно географічне поняття. Національні інтереси українців трактуються авторами курсу як несумісні з інтересами регіональних спільнот українсько-російського прикордоння. У статті стверджується, що рівень інструменталізації курсу «Історія Вітчизни» дозволяє говорити про нього, як про засіб інформаційної війни. На думку авторів, запропоновані висновки мають допомогти усвідомити українському суспільству і владі серйозність проблеми та спонукати їх до співраці з науковцями з метою захисту національної політики пам'яті, адже нехтування цим питанням у перспективі може призвести до співіснування в Україні молодіжних спільнот, що будуть носіями антагоністичних політичних і культурних цінностей.