Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Концептуальні засади фінансового управління кредитоспроможністю компанії(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2024-08) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна; Петрученко, Юрій МиколайовичВ даній статті було узагальнено підходи до визначення сутності поняття «кредитоспроможність», що дозволило виділити два напрями у розумінні цієї економічної категорії, зокрема: розуміння кредитоспроможності як здатності компанії повністю та в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями; кредитоспроможність як фінансовий стан компанії, за якого є доступним і можливим отримання кредиту, а також забезпечується своєчасне його повернення.На основі аналізу існуючих у вітчизняній та світовій практиці підходів і методик до оцінки кредитоспроможності позичальника сформовано порядок оцінки кредитоспроможності компанії. Обґрунтовано, що використання різноманітних моделей і методів оцінки кредитоспроможності дозволяє встановлювати взаємозв’язки фінансового управління кредитоспроможністю компанії з процесами управління платоспроможністю та ліквідністю. Доведено, що моніторинг, оцінка і контроль за станом кредитоспроможності потребує даних, які б дозволяли здійснювати управління платіжними засобами та іншими індикаторами, проводити аналіз платіжних зобов’язань, виходячи із даних рахунків бухгалтерського обліку. Тобто, в процесі управління кредитоспроможністю компанії особливого значення набуває обліково-інформаційне забезпечення системи показників, які характеризують платіжні засоби суб’єкта господарювання та його боргові зобов’язання. Сукупно це дозволило побудувати концептуальну модель концептуально фінансового управління кредитоспроможністю компанії, яка ґрунтується на комплексі завдань і цілей, має методологічну основу, враховує різні фактори, пов’язані з ефективністю використання власних і позикових коштів, використовує комплекс методів. Доцільність управління кредитоспроможністю визначається методичним та інформаційним базисом, а також залежить від якісної реалізації процесів управління ліквідністю та платоспроможністюДокумент Вдосконалення управління кредиторською заборгованістю підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бабенко, Владислав Павлович; Клепікова, Світлана ВолодимирівнаНаведено визначення кредиторської заборгованості та її значення у ефективному функціонуванні підприємства. Ураховуючи основні етапи проведення комплексного аналізу кредиторської заборгованості, розроблено організаційно економічну модель аналізу кредиторської заборгованості для підприємства, в якій визначено склад кредиторської заборгованості, аналіз відхилень та тенденцій у змінах у статтях кредиторської заборгованості за встановлений період, проведена оцінка її величини, структури та динаміки з використанням прийомів горизонтального і вертикального аналізу на прикладі даних фінансової звітності підприємства харчової промисловості. Пропонуються методи вдосконалення управління кредиторською заборгованістю на ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч». Проведено комплексне оцінювання за системою відносних показників для визначення стану фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Для визначення домінуючого виду зобов’язання проведено порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Запропоновано ряд дій з метою зменшення кількості прострочених платежів та відхилень від запланованих показників кредиторської заборгованості на підприємстві. Обґрунтовано напрями вдосконалення управління кредиторською заборгованістю; виконано прогнозні розрахунки кредиторської заборгованості підприємства з використанням розроблених методів вдосконалення управління кредиторською заборгованістю. Зроблено висновки, що при застосуванні ранжування контрагентів за значенням кредитних рейтингів та методу з використанням факторингу відбулося скорочення дебіторської заборгованості на 28% та скорочення кредиторської заборгованості на 58 %, що означає дезінвестування, тобто вивільнення коштів, що має відбитися на грошовому потоці, а, отже, і підвищити ліквідність підприємства.