Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем(Західноукраїнський національний університет, 2024) Гур'янова, Лідія Семенівна; Сергієнко, Олена Андріанівна; Мащенко, Роман ВасильовичУправління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем (ТІТС) стає особливо актуальним у контексті глобалізації та зростання конкурентоспроможності. Це дослідження фокусується на вивченні методів управління інноваціями в рамках ТІТС, що включає стратегічне планування, впровадження інноваційних процесів і кооперацію між урядовими структурами, приватним сектором та науковими інституціями. Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем. У статті розкривається сутність управління інноваційними процесами на рівні технологічних та індустріальних територіальних систем, на прикладі техно та індустріальних парків, а також встановлюються ключові принципи цього управління, що включають: принцип передбачення, принцип інтеграції інноваційних процесів, принцип поділу праці, спеціалізації та кооперації, принцип розмежування компетенцій, принцип інформатизації та принцип ефективності управління інноваційною діяльністю у науково-технологічному парку. Управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем реалізовується через такі етапи: формування повного спектру завдань, пов’язаних з організацією інноваційної діяльності, та їх детальний опис відповідно до обраної методології; оцінка взаємозв’язків між завданнями; систематизація завдань з урахуванням установлених критеріїв. Докладно досліджується сутність управління інноваційними процесами на рівні територіально-технологічних структур. Зокрема, акцентується увага на ключових засадах управління інноваційною діяльністю, до яких належать: здатність прогнозувати розвиток інноваційних процесів та адаптувати управлінські рішення відповідно до майбутніх тенденцій; забезпечення скоординованої роботи різних інноваційних ініціатив та проєктів задля досягнення синергетичного ефекту; оптимізація розподілу функцій та завдань серед учасників інноваційного процесу для підвищення загальної ефективності; чітке визначення та розподіл повноважень і відповідальності між різними рівнями управління та організаціями; впровадження сучасних інформаційних технологій для підтримки прийняття рішень та підвищення прозорості інноваційних процесів; орієнтованість на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат ресурсів. Обґрунтовано сутність управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем. Визначено принципи управління інноваційною діяльністю: принцип передбачення; принцип інтеграції інноваційних процесів; принцип розподілу праці, спеціалізації та кооперації; принцип розмежування компетенцій; принцип інформатизації; принцип ефективності управління інноваційною діяльністю регіону. Для управління інноваційною діяльністю технологічних та індустріальних територіальних систем здійснено такі етапи: побудова повної множини завдань організації інноваційної діяльності та їх опис згідно з обраною схемою; оцінка зв’язку між завданнями; групування завдань за заданими критеріями.Документ Від масової культури до культурної індустрії (про поєднання культури та економіки наприкінці ХХ та початку ХХІ століття)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Марина МиколаївнаДана стаття присвячена поняттю креативної економіки і ролі творчості та інновацій в сучасному світі. Розглянуто креативну економіку, що розмежовується на ряд окремих галузей – креативних індустрій, однією з яких є культурна індустрія, що є об’єктом даного дослідження. Витоки культурної індустрії сягають ще ХІХ століття і пов’язані з можливістю тиражування мистецтва і поширенням масової культури. Чисельні недоліки поєднання промисловості та культури були осмислені багатьма філософами ХХ століття, але сьогодні можливо відмітити і позитивні моменти, пов’язані з цим. Проаналізовано концепцію «креативного міста», яка продовжує вивчення великих міст після урбаністики. За Ч. Лендрі це свого роду філософія сучасного міста, в якому творчість і творчий потенціал є головною рушійною силою. Культурні мапи регіонів країни пов’язані із долею інноваційності і креативності в економіці та формуванням нових культурних стандартів. Розглянуто хаби, коворкінги, кластери як сучасні простори для продукування нових ідей. Наведено приклади їх функціонування в Харкові. Публічний простір є основою креативного міста. Підкреслено потребу генерування творчих ресурсів в економічне зростання міст із залученням інвестицій. Доведено, що рівень «креативності» міста спирається на такі показники, як: культурне життя, креативна економіка та сприятливі умови для розвитку культури та креативності, а також те, що позитивними наслідками розвитку креативних індустрій є використання прикладних творчих практик, інновацій, що змінюють соціальний простір ззовні і зсередини, генерація прибутку, створення робочих місць та повага до інтелектуальної власності. Розкрито актуальність креативної економіки та культурних індустрій для майбутніх досліджень з урахуванням збільшення культурного сектору в економіці. Констатовано, що «креативність» стає основним поняттям сучасної економіки, незалежно від галузі.