Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/2519-4461.2019.24.133ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-8989-9424

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-комунікаційні технології при розвитку технологічного потенціалу підприємств коксохімічної галузі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Верютіна, Вікторія Юріївна
    Розглянуто наукове узагальнення розвитку коксохімічної галузі України, переглянуто класичні дефініції та їх особливості, необхідність застосування різних методів дослідження, що обумовлюються сучасним станом існування галузі. Коксохімічна галузь забезпечує понад 25% промислового виробництва держави, дає близько 40% валютних надходжень в Україну і понад 10% надходжень до Державного бюджету. Україна є одним з лідерів серед країн-виробників чорних металів у світі. До 2008 року займала 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Україна входить до десятки найбільших виробників і експортерів металу. Понад 80% металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки. Технологічна модернізація сталеплавильного виробництва має на меті повну відмову від використання мартенів. Але це потребує значних коштів і чимало часу. Як приклад, Франція, яка започаткувала реконструкцію своєї металургійної галузі понад 30 років тому і протягом 10 -15 років використовує конверторне виробництво. Особливу увагу у статті було приділено дослідженню системного підходу до визначення технологічного потенціалу підприємств, узагальнено методики оцінювання інноваційного потенціалу та можливість їх застосування для категорії “інноваційно-технологічний потенціал”, проаналізовано систему показників статистичного оцінювання інноваційно -технологічного потенціалу, розроблено методичні рекомендації щодо алгоритму оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу, виконано порівняння різних підходів до оцінювання інформаційно – комунікаційних технологій підприємств та наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності використання технологічного потенціалу підприємств.