Кафедри

Сьогодні, в умовах повномасштабної брутальної війни, розв’язаної Російською Федерацію, Україна переживає найбільше потрясіння з часів Другої світової війни. Пам'ять про попередню війну на українських теренах відігравала та продовжує відігравати визначну роль у науковій, політичній та культурній сферах. Метою даної статті є виокремлення основних аспектів дослідження пам'яті про Другу світову війну в умовах російсько-української війни (з 2014 р.). Запропоновані напрямки, на нашу думку, є актуальними сьогодні та у майбутньому. До Революції Гідності та початку російської агресії у 2014 р. в українському дискурсі, одночасно існували пост(радянський) та національний наративи політики та культури пам'яті про Другу світову війну. Після згаданих подій, а особливо після законодавчо закріпленої відмови від використання терміну "Велика вітчизняна війна" та інших змін відбувається остаточне закріплення національної парадигми пам’яті про війну. Відбулись визначальні зміни у політиці пам'яті, історичній політиці, комеморитивних практиках, викладанні подій історії Другої світової війни у школі тощо. У даній статті запропоновані та коротко проаналізовані проблеми, які можуть, на нашу думку, бути цікавими українським та закордонним дослідникам пам’яті, політики пам'яті, історичної політики тощо. Так, це вплив Революції Гідності та початку російської агресії та переосмислення попередньої парадигми пам'ятання про війну, зокрема "декомунізаційні закони" 2015 р. Вплив повномасштабного російського вторгнення 2022 р. Російська інструменталізація пам'яті про Другу світову війну в умовах гібридної та повномасштабної воєн та українська відповідь. "Місця пам'яті" про війну у міському просторі та зміни комеморативних практик. Пам'ять про Другу світову війну у топоніміці – динаміка змін. Образи війни у освіті тощо.

Кафедри

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку