Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Оптимізація рецептурного складу та деяких споживчих властивостей гречаних цукерок(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Півень, Олена Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна; Березка, Тетяна ОлександрівнаВ роботі встановлено оптимальний рецептурний склад та розроблена технологія виробництва нових видів цукерок Експериментально встановлено кількісне співвідношення кориці, мускатного горіху і чорного перцю у рецептурі гречаних цукерок та отримано рівняння регресії, яке пов’язує склад речовин-факторів у кондитерському виробі, при якому можна було отримати максимальну органолептичну оцінку. Відзначено, що поєднання запропонованих інгредієнтів забезпечує збалансований склад кондитерському виробу, а також відсутність хімічних компонентів у готовому продукті.Документ Використання епоксидованої соняшникової олії для одержання біомастильних матеріалів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидова, Анастасія ОлександрівнаВпродовж останнього часу екологічність є вагомим фактором для вибору мастильних матеріалів, тому у світовій практиці переважає тенденція до зниження ролі нафти і нафтопродуктів. Однією з можливих альтернатив для технології мастильних матеріалів є використання продуктів окиснення жирів та олій, насамперед, соняшникової олії. Більшість існуючих робіт присвячена хімічній обробці олій, як присадки до нафтопродуктів. Об’єктом дослідження є процес епоксидування соняшникової олії над оцтовою кислотою. Метою роботи є розробка технології одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом епоксидування олії з наступним хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Визначено в'язкісно-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень в галузі одержання кисневмісних похідних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації.Документ Аналітична модель деградації бактеріальної плівки на поверхні трубопроводу із нержавіючої сталі(НТУ "ХПІ", 2019) Кравченюк, Христина Юріївна; Стадник, Ігор Ярославович; Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор МиколайовичРозглянута фізична сутність впливу гідравлічних опорів та вершин шорсткості в примежовому шарі з великим градієнтом швидкості миючих засобів в транспортуючих трубопроводах сировини на адгезію, що встановлює залежність від форми, градієнта швидкості і кута шорсткості, прикладання механічних сил, ступеня попередньої дисперсності й фізико-механічних властивостей середовища. Встановлено характер контактної взаємодії бактеріальної біоплівки із шорсткою поверхнею у транспортуючім трубопроводі та шляхи деградації біоплівки. Порушення цих взаємних співвідношень призводить до ефективної санітарної обробки, і відповідно до випуску якісної продукції та її терміну зберігання. Обґрунтовано площу контакту адгезиву та складові, формуючі роботу на подолання адгезії і деформації середовища при визначенні критеріїв, які впливають на процес, відповідно до кожного певного періоду стадії деформації. Одержані дані дають відповідь на ряд запитань про можливість взаємодії поверхні із середовищем, що встановлюють реальну зміну контакту адгезиву у трубопроводі. Встановлено, що для забезпечення змінної площі фактичного контакту, що сприяє кращій деградації біоплівки, і відповідно, проходженню якісного процесу санітарної обробки поверхонь, необхідною умовою являється додержання швидкості руху миючих засобів до відповідних технологічних параметрів.Документ Можливість одержання біомастильних матеріалів шляхом хімічної модифікації олій(НТУ "ХПІ", 2019) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана МиколаївнаНа сьогодні досить багато є робіт присвячених пошуку альтернативи нафтопродуктам. Більшість робіт стосується хімічної обробки олій, як присадка до нафтопродуктів. Зазвичай використовують для таких досліджень рицинову або ріпакову олії, оскільки вони більш популярні для технічного застосування, та рицинову олію можливо використовувати без хімічних перетворень, так як вона містить у своєму складі гідроксікислоти. Об'єктом дослідження є процес гідрохлорування соняшникової олії хлорним вапном. Метою роботи є розробка технології одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом гідрохлорування олії з наступним хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. В роботі обґрунтовано методи отримання базових мастил з альтернативних джерел (відновлюваної сировини), в тому числі – за допомогою переробки рослинних олій. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Визначено в'язкість-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень в галузі одержання кисневміщуючих похідних рослинних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації.Документ Щодо отримання лецитину з фосфатидів соняшникової олії(НТУ "ХПІ", 2019) Чумак, Ольга Петрівна; Березка, Тетяна Олександрівна; Мольченко, Світлана МиколаївнаУ статті розглянуті багатостадійні технології отримання харчового лецитину з використанням високих температур. В результаті роботи отримано харчовий лецитин з фосфатидного концентрату соняшникової олії з використанням ацетону і етилового спирту. Було досліджено вплив гідропероксиду водню на фосфатидний концентрат і на властивості отриманого лецитину. Встановлено, що отриманий з фосфатидного концентрату лецитин за своїми фізико-хімічними властивостями відповідає вимогам СОУ 15.4-37-12: 2004. Визначено ІК-спектр лецитину, що підтверджує присутність функціональних фрагментів, які характерні для харчового лецитину. У подальшому отримані експериментальні дані будуть використані для розробки технології отримання харчового лецитину. Передбачається, що дані дослідження дозволять впровадити нову технологію в хімічну промисловість народного господарства.