Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Who discovered the Donetsk coal basin and when it was discovered: Information war on the Donbas frontier(Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди, 2022) Haiko, Hennadi; Biletsky, Volodymyr S.; Biletskyi, VitalyУ статті автори порушують актуальне питання історичних фальсифікацій, розглядаючи їх як елемент інформаційної війни. Застосовуючи історіографічний метод та інтерпретуючи факти створення історичної дезінформації як маніпуляцію суспільною свідомістю, вони презентують конкретний кейс історичних досліджень про відкриття Донецького вугільного басейну. Відтак зроблено огляд наукової та енциклопедичної літератури Росії, СРСР та України, присвяченої висвітленню цього питання; уведено в науковий обіг архівні історичні документи, які показують реальну картину відкриття вугілля на Донбасі; відстежується маніпулятивний дискурс впливу на масову свідомість з метою створення міфологічного наративу про «російськість» Донбасу. Доведено, що фальсифікації Росії та СРСР щодо історії першовідкриття вугілля на Донбасі тривають практично протягом усього часу промислового освоєння регіону і до сьогодні, є прикладом інформаційної війни проти України. Оприлюднені авторами архівні історичні документи однозначно вказують, що офіційними першовідкривачами вугільних родовищ на Донбасі були інші історичні персони, аніж ті, про яких пише російська та радянська наукова та енциклопедична література, і вони мають українське походження. Визначено типові для маніпуляції масовою свідомістю способи поширення міфологічного наративу та їх актуалізацію під час російсько-української війни.Документ Хто і коли відкрив Донецький вугільний басейн: інформаційна війна на Донбаському фронтирі(Ukrainian Center for Cultural Studies, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович; Білецький, Віталій ВолодимировичУ статті автори порушують актуальне питання історичних фальсифікацій, розглядаючи їх як елемент інформаційної війни. Застосовуючи історіографічний метод та інтерпретуючи факти створення історичної дезінформації як маніпуляцію суспільною свідомістю, вони презентують конкретний кейс історичних досліджень про відкриття Донецького вугільного басейну. Відтак зроблено огляд наукової та енциклопедичної літератури Росії, СРСР та України, присвяченої висвітленню цього питання; уведено в науковий обіг архівні історичні документи, які показують реальну картину відкриття вугілля на Донбасі; відстежується маніпулятивний дискурс впливу на масову свідомість з метою створення міфологічного наративу про «російськість» Донбасу. Доведено, що фальсифікації Росії та СРСР щодо історії першовідкриття вугілля на Донбасі тривають практично протягом усього часу промислового освоєння регіону і до сьогодні, є прикладом інформаційної війни проти України. Оприлюднені авторами архівні історичні документи однозначно вказують, що офіційними першовідкривачами вугільних родовищ на Донбасі були інші історичні персони, аніж ті, про яких пише російська та радянська наукова та енциклопедична література, і вони мають українське походження. Визначено типові для маніпуляції масовою свідомістю способи поширення міфологічного наративу та їх актуалізацію під час російсько-української війни.Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх працівників правничої галузі(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2022) Онкович, Ганна Володимирівна; Білецький, Володимир Стефанович; Адамія, Зоя Костянтинівна; Онкович, Артем Дмитрович; Білецький, Віталій ВолодимировичСучасний навчальний процес важко уявити без використання інтернет-джерел. Ми вже не раз наголошували, що медіа-інформаційна грамотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Вона успішно розвивається завдяки медіаосвітнім технологіям. Їх об’єднує відносно нове поняття медіа-дидактика, котра успішно розвивається в різних аспектах і на різних рівнях функціонування медіапедагогіки в руслі медіаосвіти Медіа-дидактика – це новітня галузь педагогіки. З точки зору функціональності – напрямок, що об’єднує педагогічні технології, розробляє теорію освіти, навчання й виховання, обґрунтовує зміст, визначає закономірності, цілі, форми та методи освіти за допомогою медіазасобів та складається з певних систем способів або дій – технологій навчання, розвиває навички критичного мислення. Медіаосвітні технології – процес усіх можливих дій, способів, методів побудови навчально-освітньої діяльності із залученням медіа-освітніх засобів з метою формування медіакультури особистості студента (майбутнього фахівця) на рівнях медіаграмотності, медіакомпетентності та медіаобізнаності.Документ Контент–аналіз фахової освітньо-наукової спільноти "Нафтогазової інженерії та технологій"(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Онкович, Артем Дмитрович; Білецький, Віталій ВолодимировичПрофесійно орієнтована медіаосвіта в останні десятиліття активно розвивається в ряді країн, в т. ч. в Україні. Технології використання масовокомунікаційних текстів з освітньої метою об’єднує поняття "медіадидактика". Нині воно стало "парасольковим". У статті проаналізовано розвиток професійно орієнтованої медіадидактики вищої школи, наявний вітчизняний досвід техніко-технологічної блогодидактики у нафтогазовій інженерії. На прикладі ресурсу Фейсбук "Освіта за спеціальністю "Нафтогазова інженерія та технології" здійснено комп’ютерний контент-аналіз фахових блогів з нафтогазової інженерії, висвітлено прийоми і методи використання інженерної блогодидактики в освітньому процесі з метою розвитку медіакомпетентності фахівців. Введено в науковий обіг інформацію про досвід застосування фахових блогів з нафтогазової справи у соціальній мережі. З опертям на комп’ютерний контент-аналіз представлено дані про ефективність вітчизняних блогів з нафтогазової освіти. Також подано конкретну інформацію з практики створення і застосування фахових блогів нафтогазового спрямування у Фейсбук. Показано географію користувачів фахової блогосфери, параметри їх активності, часові виміри запиту інформації, активність користувачів за віковими категоріями. Зроблено висновок про необхідність формування науково-освітнього центру за напрямком "Нафтогазова інженерія та технології" на Східній Україні, а також доцільність акредитації цього фаху у вишах Києва.Документ Українська гірнича термінологія: сторінки поступу(ПП "Технологічний центр", 2021) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Віталій ВолодимировичДокумент Медіадидактика: аналіз фахової освітньо-наукової спільноти мережі Фейсбук (на прикладі нафтогазової інженерії)(Казахский национальный университет им. Аль-Фараби, 2021) Онкович, Ганна Володимирівна; Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Артем Дмитрович; Білецький, Віталій ВолодимировичПрофесійно орієнтована медіаосвіта в останні десятиліття активно розвивається в ряді країн, в т.ч. – –в Україні. Технології використання масовокомунікаційних текстів з освітньої метою об’єднує поняття "медіадидактика". Нині воно стало "парасольковим". У статті проаналізовано розвиток професійно орієнтованої медіадидактики вищої школи, наявний вітчизняний досвід техніко–технологічної блогодидактики у нафтогазовій інженерії. На прикладі ресурсу Фейсбук "Освіта за спеціальністю "Нафтогазова інженерія та технології"" здійснено комп’ютерний контент–аналіз фахових блогів з нафтогазової інженерії, висвітлено прийоми і методи використання інженерної блогодидактики в освітньому процесі з метою розвитку медіакомпетентності фахівців. Введено в науковий обіг інформацію про досвід застосування фахових блогів з нафтогазової справи у соціальній мережі. З опертям на комп’ютерний контент–аналіз представлено дані про ефективність вітчизняних блогів з нафтогазової освіти. Також подано конкретну інформацію з практики створення і застосування фахових блогів нафтогазового спрямування у Фейсбук. Показано географію користувачів фахової блогосфери, параметри їх активності, часові виміри запиту інформації, активність користувачів за віковими категоріями. Зроблено висновок про необхідність формування науково-освітнього центру за напрямком "Нафтогазова інженерія та технології" на Східній Україні, а також доцільність акредитації цього фаху у вишах Києва.Документ Глобалізм як явище сучасного світу і його вплив на трансформацію особистості (соціально-філософський аспект)(ТОВ "Східний видавничий дім", 2004) Білецький, Володимир Стефанович; Білецький, Віталій ВолодимировичВплив феномену глобалізму на сучасний світ сьогодні активно вивчається як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками – про це свідчить велика кількість публікацій, присвячених економічним, політичним, екологічним аспектам глобалізації [1, 2, 4-9]. Разом із цим, проблемою є відвертий брак наукових досліджень стосовно впливу глобалізму на особистість, людину в контексті її ментальності, культури, індивідуальних психологічних якостей. Ця тема, безумовно, має стати предметом численних та багатопланових досліджень, отож розкрити її у одній статті неможливо. Тому маємо на меті хоч у загальних рисах означити саме явище глобалізму в якості чинника трансформації особистості, простежити й передбачити основні вектори такої трансформації, а також віднайти компенсаційні механізми протидії негативному впливу глобалізації на особистість.Документ Самобутні традиції освіти і науки в Україні-Русі(Uniwersytet Warszawski, Polska, 2017) Білецький, Володимир Стефанович; Білецький, Віталій Володимирович