Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Геополітичні складові гібридної війни: концептуальний аналіз(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Сутула, Оксана Анатоліївна; Григор'єва, Світлана ВасилівнаРадикальні трансформації у світовій геополітичній реальності призвели до появиновітньої форми геополітичного конфлікту – гібридної війни. Зазначено актуальність розуміння поняття «гібридна війна», систематизації геополітичних концепцій, розробки і впровадження технології досягнення консенсусу у світових та регіональних гібридних війнах. Розглядаються основні характерні риси російсько-української гібридної війни з точки зору класичних та сучасних геополітичних концепцій. Акцентовано увагу на тому, що російсько-українська гібридна війна відбувається у принципово новому світовому геополітичному середовищі. Розв’язання воєнних дій з боку країни-агресора вказує на неспроможність досягти мети несиловими методами. Доводиться, що основні геостратегічні цілі Росії пов’язані з намаганням перетворити власні євразійські ресурси на єдині у світі. Таким чином, по-перше, створюється конкуренція атлантичній геополітичній системі, а по-друге, це може призвести більшість держав, в тому числі й Україну до енергетичного виснаження, що сприятиме інституційному руйнуванню та кризі легітимності влади. Доводиться, що головна причина розв’язування російсько-української гібридної війни пов’язана з бажанням РФ відновити регіональне та світове лідерство. Така геостратегія базується на всебічно обґрунтованій геополітичній євразійській концепції Росії, яка надає російській експансії цивілізаційний зміст і виправдовує необхідність об’єднання євразійського материка як противагу експансії атлантизму. З позиції цивілізаційного підходу, підкреслюється геополітична вразливість України через те, що вона знаходиться на межі зіткнення двох потужних цивілізацій – євразійської та європейської. Зазначено, що під час загострення протистояння геополітична межа перетворилася на реальну лінію фронту, а територія України використовується як плацдарм для воєнних дій. Виокремлюються геостратегічні чинники, що пояснюють умови існування сучасних взаємовідносин між державою-агресором та державою-об’єктом.Документ Методологічні основи інформаційної безпеки країни з урахуванням умов сучасного періоду її державотворення(ержавний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро ОлександровичУ статті наведені методологічні основи інформаційної безпеки держави як однієї з складових національної безпеки України. Детально розкриті складні умови сучасного періоду процесу державотворення в Україні, що визначаються впливом низки негативних зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: процесом формування нової політичної географії у світі; поширенням впливу національних рухів на відносини між країнами та в середині суспільства; здійснення повномасштабного військового вторгнення з боку російської федерації; загострення міждержавних економічних та територіальних суперечностей; зростання кількості внутрішніх конфліктів етнічного і релігійного характеру на території країни; зріст злочинності та корупції в державі; боротьба різних партій та громадських організацій за лідерство між собою; неконтрольоване розповсюдження зброї; низький економічний стан країни та зниження рівня життя більшості населення країни тощо. Представлена система інформаційної безпеки держави, визначені основні її складові та розкриті джерела, що класифіковані за групами впливу на її базову основу, яка представляє собою інформацію. Розкритий механізм необхідності адаптації системи захисту інформаційної сфери від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на неї. Показано, що запобігання впливу на інформаційний простір нашої країни та її електронні ресурси, а також системи державного управління, в тому числі і автоматизовані системи управління військового призначення особливо в умовах ведення повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації є першочерговим завданням, вирішення якого забезпечить дотримання відповідного рівня національної безпеки держави, в частині однієї з її основних складових (інформаційної безпеки) на належному рівні. Результати досліджень доцільно використовувати науковцями і педагогічному складу, які займаються питаннями інформаційної безпеки держави на системному рівні, при розробці концепції та програми створення адаптивної системи захисту інформаційної сфери, що впливає на загальний стан національної безпеки України на сучасному періоді її знаходження.Документ Футуристичний цифровий зображувальний контент як засіб російської пропаганди на початку ХХІ ст.(Міленіум, 2023) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНа початку ХХІ ст. помітним сегментом цифрового середовища Російської Федерації стала масова репрезентація візуальних образів, що рекламують її збройну експансію з метою утвердження в межах СРСР та захоплення територій інших держав. Серед подібних цифрових зображень привертають увагу ілюстрації в жанрі альтернативної історії, метою яких є здійснення агітаційного впливу у молодіжному середовищі. Автори цих робіт ототожнюють Росію і Радянський Союз та пропонують користувачам пабліків помріяти на тему: "Як би змінився хід світової історії, якби в ХХІ ст. існував СРСР?". Джерелознавча критика даних візуальних джерел свідчить про їх належність до засобів інформаційно-психологічного впливу, які є складовою частиною російсько-української гібридної війни. Підсвідомість глядача відчуває агресивний вплив візуального ряду радянської політичної символіки в сюжеті, в якому використовуються мотиви відомих творів масової культури та сцени насильства. Як наслідок, у глядача формується психологічна установка на позитивну оцінку історичного досвіду СРСР і толерантне ставлення до героїзації радянського тоталітарного минулого. Одним із найпопулярніших сюжетів пропагандистського контенту є відродження Радянського Союзу як неоімперського комуністичного проєкту з використанням передових військово-космічних технологій та війна Російської Федерації з НАТО. Спільноти "СРСР-2061" і "Російське космічне товариство" є точками кристалізації прихильників таких ідей в Інтернеті. Ці спільноти поширюють свої візуальні повідомлення в мережах Telegram, Facebook, Twitter, ВКонтакте, LiveJournal та відеохостингу YouTube. Як носій ідеологічних алюзій використовується цифровий живопис, виконаний за допомогою технік концепт-арту та промо-арту. Обидва види візуального мистецтва знайшли широке застосування в процесі гейміфікації цифрового простору, тому відповідають естетичним смакам сучасної молоді, що перетворює її на головний об’єкт візуальної інформаційної атаки. Змістовне навантаження забезпечується використанням історичної образотворчої символіки: герба і прапора СРСР, деталей ландшафту, інтер'єру, одягу, зброї, транспорту. На картинах, що зображують мегаполіси другої половини ХХІ ст., глядач бачить пам’ятки архітектури в стилі сталінського ампіру. Колоритні сцени батального живопису "обіцяють" глядачеві повне знищення радянськими солдатами майбутнього світу "колективного Заходу". Отже, на думку авторів статті, футуристичний візуальний політичний меседж для російського режиму в ході гібридної війни перетворився на один із засобів інформаційно-психологічного впливу, що здатний виконувати маніпулятивні та агітаційні функції як в Російській Федерації, так і в інших країнах, що належать до орбіти її бажаного політичного впливу. Потенційні можливості використання футуристичних політичних меседжів як інформаційної зброї зумовлюють необхідність подальшого наукового вивчення цього феномену.Документ Філософсько–соціальний аналіз типів сучасної гібридної війни(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичДокумент Філософський аналіз військово‐технічної революції ХХІ століття(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021) Коростильов, Геннадій ЛеонідовичНа початку XXI ст. все частіше став використовуватися термін військово‐технічна революція (ВТР). У статті проводиться його філософський аналіз та історія появи, даються головні ознаки самих революцій, обґрунтовується їхня кількість, спираючись на аналітичні розвідки дослідників розвитку суспільства і сучасних аналітиків у галузі філософії війни, як вітчизняних, так і закордонних. Показується зв'язок між революцією і техніко‐технологічним укладом суспільства, з одного боку, і змінами в характері ведення сучасної війни, термінами і масштабами розвитку бойових дій, з іншого. Відштовхуючись від традиції філософських роздумів про філософію техніки, автор зосередився на трансформаціях, характерних для сучасної війни, важливості онтологічного і антропологічного чинників в сучасній військовій справі. Автор спирається на широкий ілюстративний матеріал, який дав можливість показати зміни в шостій військово‐технічній революції. В якості прикладу (свого роду метод Сase study) розглядається характер використання в сучасній війні безпілотних літальних апаратів і роботизованих військових систем. Спираючись на конкретний матеріал, автор доводить, що характер сучасної війни має гібридний характер, але і сама гібридність неоднорідна за своїм характером. Останнє дозволило стверджувати наявність перехідного періоду між шостою та сьомою військово‐технічними революціями.Документ Аналіз гібрідної війни Росії проти України у контексті безпечної життєдіяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Ящеріцин, Євген ВолодимировичПроведено аналіз ведення гібридної війни Росії проти України відносно задач, які поставило керівництво цієї країни.Документ Гібридна війна як сучасний тип насильства: сутність та зміст(Мадрид, 2020) Чалапко, Володимир ВікторовичДокумент Інформаційний супровід логістичного забезпечення бойових дій(ФОП Петров В. В., 2021) Пономаренко, П. М.; Бульбах, В. В.Документ Методологічні основи інструменталізації історії (на прикладі курсу "Історія вітчизни" у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ОРДО)(Міленіум, 2021) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаСтаття розкриває методологічні особливості інструменталізації курсу «Історія Вітчизни» у середніх загальноосвітніх навчальних закладах ОРДО протягом 2016–2020 рр. Актуальність проблеми зумовлена об‘єктивними обставинами розгортання «гібридної» війни на території України та необхідністю захисту національних інтересів у сфері інформаційної безпеки. Автори розглядають систему освіти ОРДО як засіб політичної пропаганди Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України. У статті наголошується на особливому значенні вивчення методики викладання історичних дисциплін на території ОРДО, оскільки саме гуманітарні науки моделюють поведінку людини і значною мірою формують ціннісні орієнтації особистості. Таким чином, існує невідкладна потреба у розробці методів визначення потенційних ризиків, що містить курс «Історія Вітчизни» як засіб репрезентації минулого. На думку авторів статті, навчально-методичний комплекс із курсу «Історія Вітчизни» успішно поєднує якості навчальної літератури та інструменту інформаційно-психологічного впливу. Методами викладання курсу «Історія Вітчизни» є гіперболізація регіональних інтересів (які апріорі вважаються нерозривно пов‘язаними з державними інтересами Російської Федерації) та «мнемонічна війна» (коли сам факт існування української нації та української державності стає об‘єктом замовчування). У статті доведено, що, маніпулюючи навчальним матеріалом та використовуючи політичні міфи російської імперської та радянської історіографії, автори курсу «Історія Вітчизни» формують регіонально-центричний, українофобський світогляд в учнів шкіл ОРДО. Курс генерує уявлення про Україну як виключно географічне поняття. Національні інтереси українців трактуються авторами курсу як несумісні з інтересами регіональних спільнот українсько-російського прикордоння. У статті стверджується, що рівень інструменталізації курсу «Історія Вітчизни» дозволяє говорити про нього, як про засіб інформаційної війни. На думку авторів, запропоновані висновки мають допомогти усвідомити українському суспільству і владі серйозність проблеми та спонукати їх до співраці з науковцями з метою захисту національної політики пам'яті, адже нехтування цим питанням у перспективі може призвести до співіснування в Україні молодіжних спільнот, що будуть носіями антагоністичних політичних і культурних цінностей.Документ Аналіз людських втрат України під час гібридної війни Росії проти України у контексті безпечної життєдіяльності(ФОП Панов А. М., 2020) Ящеріцин, Євген ВолодимировичПроведено аналіз людських втрат України за час гібридної Російсько – Української війни.