Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Постнекласичний період методологічного виміру єдності нелінійного синтезу знань в аспекті розвитку теорій лідерства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Семенова, Алла
    Розглянуто сутність постнекласичного періоду методологічного виміру єдності нелінійного синтезу знань в аспекті розвитку теорій лідерства. Схарактеризовано особливості нелінійних процесів самоорганізації. Розкрито генезу теорій лідерства у цілісному аспекті та з позицій нелінійного синтезу знань у постнекласичний період. Здійснено аналіз стану дослідження проблеми підготовки нової генерації науково-педагогічних та інженерно-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою постнекласичною методологічною освітньо-світоглядною парадигмою. Доведено важливість моделювання міждисциплінарної комунікації, філософської рефлексії та колективної експертизи на прикладі курсів підвищення педагогічної та управлінської кваліфікації науково-педагогічних кадрів.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток ціннісного досвіду педагогічної майстерності І. А. Зязюна у вимірах теорії поколінь
    (НТУ "ХПІ", 2017) Семенова, А. В.
    В статті досліджується сутність розвитку ціннісного досвіду педагогічної майстерності І. А. Зязюна у вимірах теорії поколінь. З’ясовано, що сутність цього розвитку відповідає природі "живої організації", яка віддзеркалюється та розвивається у логіці динамічних і хаотичних процесів у сучасному суспільстві. Розвиток ціннісного досвіду педагогічної майстерності проходить етап серйозних поколінських трансформацій в умовах непередбачуваного, багатозначного сучасного освітнього простору. Тенденції розвитку ціннісного досвіду ґрунтуються на етичних, естетичних переконаннях, загальнолюдських цінностях, вірі та відстоюванні ідеалів Істини, Добра і Краси освітянської спільноти.
  • Ескіз
    Документ
    Порядок та умови вступу до докторантури як елемент правового механізму державного управління якістю підготовки фахівців на науковому рівні вищої освіти
    (Інститут законодавства Верховної Ради України, 2015) Мороз, Володимир Михайлович; Мороз, Світлана Анатоліївна
    В статті подаються результати критичного аналізу змісту проекту Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ) та розглядаються напрями його удосконалення. Крім того, стаття містить пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування правового механізму державного управління якістю підготовки фахівців на науковому рівні вищої освіти в частині удосконалення норм порядку та умов вступу до докторантури.
  • Ескіз
    Документ
    Комунікативна взаємодія – складник професійної компетентності науково-педагогічних кадрів
    (НТУ "ХПІ", 2015) Молчанова, А. О.
    У статті висвітлено актуальну педагогічну проблему, присвячену ролі комунікативної взаємодії у сучасному освітньому процесі вищих навчальних закладів. Охарактеризовано комунікативну взаємодію як складову професійної компетентності науково-педагогічних кадрів. Комунікативна взаємодія визначається як багатофункціональне явище, що містить інформаційний та інтерпретаційний аспекти. Розглянуто компоненти комунікативної культури. Визначено причини (бар'єри) неефективності комунікативної взаємодії у педагогічному процесі.
  • Ескіз
    Документ
    Державне управління розвитком професійного потенціалу науково-педагогічних кадрів: аналіз стану та напрями стимулювання
    (НТУ "ХПІ", 2014) Мороз, Володимир Михайлович
    Стаття містить результати аналізу можливостей використання державою системи ґрантової підтримки наукової активності професорсько-викладацького складу як елемента системи державного стимулювання розвитку якісного складника трудового потенціалу. Крім того, на підставі критичного переосмислення закордонного досвіду щодо функціонування мотиваційного механізму стимулювання трудової активності науково-педагогічних кадрів запропоновано напрями удосконалення механізмів державного управління якістю кадрового потенціалу ВНЗ.