Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
18 результатів
Результати пошуку
Документ Комерційний потенціал технології: особливості оцінки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кобєлєва, Анна Валеріївна; Климентова, Марія Віталіївна; Перерва, Петро ГригоровичВ доповіді обговорюються ключові аспекти оцінки комерційного потенціалу, такі як ринковий аналіз, технічний аналіз, конкурентні переваги, потенціал комерціалізації та фінансова вигода. Відзначається, що успішна оцінка комерційного потенціалу вимагає комплексного підходу та уваги до різних аспектів, що впливають на успішність технології на ринку. Ця тема важлива для бізнес-та інноваційних стратегій, а також для прийняття обґрунтованих рішень щодо розвитку та впровадження нових технологійПублікація Економічне оцінювання ефективності комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Череп, Алла Василівна; Фонарьова, Тетяна Анатоліївна; Косенко, Олександра ПетрівнаСтаття присвячена дослідженню існуючих підходів до економічного оцінювання ефективності комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій у виробничо-комерційній діяльності промислових підприємств. Визначено та обґрунтовано найбільш важливі групи показників, що характеризують ефективність комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій. До цих груп віднесено: показники, що характеризують ринкові характеристики інтелектуальної власності (показник цільового призначення ринку, показник перспектив (розвитку) ринку, індикатор позиціонування інтелектуальної технології на ринку); вартісні характеристики, що відображають реальні витрати розробників, і споживачів інтелектуальної власності; комерційні характеристики, що відображають споживчу цінність інтелектуальної технології для потенційного використання; патентно- правові характеристики інтелектуальної власності та промислових інновацій що відображають патентну чистоту об'єкта інтелектуальної власності, охорону виключних прав на нього, неможливість (або в крайньому випадку - значну складність) копіювання та підробки. Детально розглянуто застосовувані нині методи оцінки ефективності використання комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій, які засновані на співвідношенні результатів і витрат, тобто. на зіставленні отриманого ефекту та витрат. Доведена доцільність перевірки отриманих значень економічної ефективності, а також організації жорсткого контролю за витрачанням коштів та дотриманням запланованих термінів.Публікація Дослідження ринкових детермінант процесу комерціалізації інноваційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Косенко, Андрій Васильович; Ткачова, Надія ПетрівнаВ статті розглянуто та узагальнено ринкові детермінанти комерціалізації (трансферу) інноваційних технологій, які передбачають різні способи здійснення цього процесу. У широкому сенсі до основних способів комерціалізації інноваційних технологій авторами віднесено наступні: торгівля товарами шляхом механізму трансферу технологій; торгівля інноваційними технологіями, включаючи передачу технологій, технічні консультаційні послуги, імпорт та експорт повних комплектів обладнання та ключового обладнання, технічні послуги та допомогу, інжинірингові контракти та проекти під ключ, франчайзинг, лізинг обладнання, компенсаційну торгівлю тощо; прямі інвестиції, такі як кооперативна діяльність, спільне підприємство, одноосібне підприємництво тощо; стратегічний альянс, який є особливою формою обміну технологіями та ресурсами знань між усіма сторонами альянсу, в якому передача технологій є двосторонньою або різноспрямованою; поєднання виробництва, освіти та досліджень є одним із кращих і найперспективніших підходів до передачі технологій, включаючи спільні дослідження, спільні розробки та спільне виробництво; відкриття нового підприємства; науково-технічне співробітництво; наукові та технологічні обміни, наукові дослідження, навчання між підприємствами, країнами чи регіонами; технічне сприяння стороні, яка надає допомогу повними комплектами сучасного обладнання; технічна розвідка, яка проникає в усі галузі та рівні економіки та технологій, або викрадає відповідну технічну документацію та комерційні таємниці, або купує технології в однієї сторони та продає її іншій через нейтральні країни чи посередників, ухиляючись від контролю відповідних законів та правил.Публікація Методична сутність комерційного потенціалу технологій в системі управління інтелектуальною власністю(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Князь, Святослав Володимирович; Ткачова, Надія Петрівна; Косенко, Андрій ВасильовичСтаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічності. Дослідження. У даній роботі сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.Публікація Моніторинг комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті доведено, що принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій мають одну спільну властивість – системність, тобто, не дивлячись на високу важливість кожного окремого фактору (показника), економічний моніторинг розглядає їх тільки в певній сукупності (системі). Крім того, розгляд окремих чинників комерційного потенціалу може призвести до певного перекосу результуючого показника, так як кожний показник має свій ранг, свою ступінь впливу на кінцевий результат, що, безперечно, слід також враховувати. Виходячи з цих посилок, пропонуємо до системи традиційних принципів моніторингу додати ще, на наш погляд, два надзвичайно важливих принципи: принцип системності і принцип інтеграції. Обґрунтовано, що моніторинг комерційного потенціалу інтелектуальних технологій повинен проводитися з урахуванням певних вимог, сутність яких відтворюється в пропонованих в статті принципах моніторингу комерційного потенціалу: принцип організації; принцип ідентичності; принцип цілеспрямованості; принцип точності; принцип деталізації; принцип інтеграції; принцип цілеспрямованості; принцип об’єктивності; принцип ефективності результатів моніторингу. Розроблено організаційна система моніторингу комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур для забезпечення стійкості його розвитку і функціонування передбачає наступні заходи на промисловому підприємстві: визначення складу підрозділів, що беруть участь у здійсненні моніторингу комерційного потенціалу; підготовка фахівців, відповідальних за моніторинг, методологію та методи аналізу інформації, отриманої від підрозділів; проведення роботи та зустрічей з керівниками зацікавлених підрозділів для надання їм допомоги в організації роботи зі створення та функціонування системи моніторингу; визначення джерел вихідної інформації; систематизація, обробка та інтерпретація отриманих показників; розробка стратегії сталого інтелектуально-інноваційного розвитку підприємства; регулярне коригування поточних управлінських рішень в сфері комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій. Застосування розроблених інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства на основі формування та використання системи моніторингу інноваційного потенціалу на практиці дає можливість обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири підприємства щодо впровадження інновацій та отримати економічний ефект, виражений у сталому розвитку підприємства, зміцненні його позицій на ринку, підвищенні ефективності його функціонування.Документ Розвиток систем економічного моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті показано, що проблемам моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності в цей час приділяється особлива увага. Націоналізація багатьох показників інноваційної діяльності, створення національної, галузевої, регіональної та корпоративної статистичних баз даних, визначення джерел даних та методології їх ведення, обліку, розрахунку та споживання є пріоритетом державної політики, особливо в умовах кризи, коли підприємства потребують вдосконалення ефективності виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та впровадження ефективних форм господарювання в управлінні виробництвом. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться моніторингу стану комерційного потенціалу підприємств, оскільки він є одним з найбільш ефективних методів діагностики виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств. Аналітичні матеріали, підготовлені в процесі моніторингу, допомагають здійснити всебічний аналіз і прогноз фінансового стану підприємства і, тим самим, отримати реальну оцінку можливостей підприємства. Обґрунтовано, що моніторинг бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності є однією з найважливіших функцій менеджменту по оцінці (аналізу) наявності, розміщення і використання ресурсів промислового підприємства. Моніторинг - це механізм відслідковування найважливіших поточних результатів комерційної та інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури. При формуванні системи моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності необхідно виділити об'єкт моніторингу з метою контролю його поточного та перспективного стану, і суб'єкта моніторингу, який буде безпосередньо контролювати і оцінювати результати. Запропонована система показників моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній, яка має здійснюватися на державному рівні, дозволить знизити ризик неплатоспроможності, банкрутства цих компаній, а головне – ризик негативного впливу погіршення комерційного та інтелектуально-інноваційного стану стратегічних підприємств на економіку країни в цілому. У зв'язку з цим моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній сприятиме своєчасному виявленню ознак значних відхилень від нормального економічного розвитку і, тим самим, надасть реальну можливість уряду та керівництву бізнес-структур вживати необхідних заходів щодо запобігання появи та розвитку кризових ситуацій.Публікація Цитування патентів як фактор їх комерційного потенціалу(Луцький національний технічний університет, 2014) Косенко, Олександра ПетрівнаУ статті розглядаються питання визначення вартості патенту з урахуванням індексу його цитування. Досліджуються різновиди цитування патентів, до яких автор відносить цитування з патенту в патент, з статті в патент, з патенту в статтю. Пропонуються критерії класифікації патентних цитат на основі двох критеріїв: сфера використання цитати – в галузі патенту чи за її межами, а також суб'єкта цитування – інший правовласник чи самоцитування. Обґрунтовано особливості цитування патентів в порівнянні з традиційним цитуванням наукової літератури. Вперше особлива увага приділена характеру цитування – воно позитивне чи негативне. Доведено, що врахування в індексі цитування цитат з негативним змістом сприяє занепаду наукової дискусії, так як згадування опонентів в рейтингових статтях прямо впливає на величину їх індексу цитування, що не завжди об’єктивно відтворює фактичні наукові заслуги того чи іншого науковця.Публікація Monitoring the commercial potential of intellectual property(Чернігівський національний технологічний університет, 2017) Kosenko, O. P.; Kobielieva, T. O.; Tkacheva, N. P.The methodical approach to the monitoring of intellectual, industrial and commercial activities of industrial enterprises was developed. A two monitoring trigonometric functions, which individually can display the status of the company in various fields of activity are proposed. Recommendations for using trigonometric functions for process, crisis and market-oriented monitoring are developed. It is proved that the most accurate monitoring result can be obtained by joint use of the proposed functions.Публікація Оцінювання ринкової привабливості інтелектуальних технологій на основі інтегрального використання моніторингових функцій(Сумський державний університет, 2014) Косенко, Олександра ПетрівнаУ статті розглянуто методичні підходи до проведення моніторингу рівня ринкової привабливості (комерційного потенціалу) інтелектуальних технологій. Запропоновано та теоретично обґрунтовано дві моніторингові функції, в основу яких покладено тригонометричні функції тангенса та арктангенса. Доведено, що найбільш об'єктивний результат моніторингу можна отримати лише при інтегральному (сумісному) використанні моніторингових функцій. Розроблено графоаналітичний метод інтерпретації результатів моніторингу.Документ Оценка уровня коммерческой привлекательности объектов интеллектуальной собственности(Университетская книга, 2013) Косенко, Александра ПетровнаРассмотрены подходы к оценке уровня коммерческого потенциала объектов интеллектуальной собственности. Проанализированы возможности использования для этой цели традиционных подходов к определению экономической эффективности интеллектуального бизнеса. Разработаны предложения оценки уровня коммерческой привлекательности интеллектуального продукта с использованием концепции технологического рычага.