Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Уточнення розрахунку ефективності роботи ДКС в умовах фактичних термоградієнтів та сучасних покриттів НКТ(Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 2014) Фик, Михайло ІллічУ статті висвітлено результати промислового та теоретичного експерименту з удосконаленою прикладною алгоритмічною аналітикою розрахунку ефективності ДКС. Доведено важливість використання комплексних політехнологій інтенсифікації видобутку із свердловин на пізній стадії експлуатації.Документ Определение расхода топливного газа в газоперекачивающем агрегате с газотурбинным приводом и центробежным нагнетателем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Олейник, Юрий Анатольевич; Сапрыкин, Сергей Алексеевич; Науменко, Светлана ПетровнаРазработан алгоритм расчета расхода топливного газа на газоперекачивающем агрегате (ГПА) с газотурбинным приводом (ГТП) и центробежным нагнетателем (ЦБН). В алгоритме учитываются ограничения параметров ГПА: минимальный расход газа в ЦБН, минимальная мощность ГТП, максимальная температура и степень сжатия газа в ЦБН. Дополнительно разработан алгоритм определения числа рабочих ГПА при задании общего расхода перекачиваемого газа для n однотипных ГПА.Документ Визначення витрат потужності ДВЗ автомобіля на привід навісного обладнання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сергієнко, Микола Єгорович; Пастущина, Марія Ігорівна; Косарєв, Олександр ВладиславовичРозглянуто витрати потужності ДВЗ на навісне обладнання для підвищення ефективної енергії двигуна внутрішнього згорання та автомобіля з метою покращення тягово-динамічних показників та паливної економічності при розгоні, сталій швидкості руху, гальмуванні в різних умовах експлуатації. Запропоновано варіант удосконалення конструкції автомобіля шляхом впровадження системи керування споживанням енергії додатковим обладнанням в залежності від режимів руху автомобіля. Завдяки управлінню потоками потужності двигуна внутрішнього згорання, мінімізації споживання енергії накопичувача або перетворювача та самого автомобіля на роботу додаткового обладнання забезпечується збільшення ефективної потужності двигуна. Розглянуто такі допоміжні агрегати як водяний насос системи охолодження, привід компресора системи кондиціювання повітря салону автомобіля, вентилятор системи охолодження, насос гідропідсилювача керма рульового управління та генератора автомобіля. Проаналізовано вплив на вихідну потужність двигуна внутрішнього згорання кожного з перерахованих пристроїв і в кінцевому випадку визначено наскільки можливо підвищення потужності на привід ведучих коліс автомобіля. При розгоні витрати потужності двигуна на приводи навісного обладнання необхідно зменшувати до мінімуму, при гальмуванні – збільшувати до максимуму використовуючи кінетичну енергію автомобіля на привід цього обладнання, а при сталому руху – в залежності від параметрів регулювання і стану систем та агрегатів. Витрати потужності визначаються частотою обертання і регульованим параметром вузла. В роботі з’ясовано залежності витрат потужності наведеного навісного обладнання від обертів колінчастого валу двигуна внутрішнього згорання автомобіля, а для генератора і от струму збудження. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень зроблені висновки щодо можливості оптимізації витрат потужності при експлуатації автомобіля. Найбільша ефективність досягається в умовах міста. Розроблено методику визначення витрат потужності для кожного приводу допоміжного обладнання, що є дуже важливим для врахуванні цих витрат при розрахунках тягово-динамічних, паливно-економічних характеристик автомобілів і створенні системи керування. Задані умови зміни витрат потужності на привід допоміжних агрегатів в залежності від зміни прискорення автомобіля. Підрахована сумарна витрата енергії ДВЗ для автомобіля класу 2 із урахуванням прийнятих основних навісних споживачів автомобіля.Документ Розвиток системи наддуву високофорсованих дизелів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шелестов, Максим СергійовичВ роботі виконано аналіз світового досвіду щодо форсування дизельних двигунів за допомогою удосконалення системи повітропостачання, тобто встановлення привідних нагнітачів та турбокомпресорів (ТКР). Розглянуті два основних типи механічних нагнітачів: коловоротні і відцентрові. Проаналізовані найбільш розповсюджені моделі коловоротних нагнітачів, Рутса, Ітона і Лісхольма, схеми та принцип дії відцентрових нагнітачів. Основним недоліком механічного наддуву є те, що вся потужність, необхідна для стиснення повітря, відбирається від колінчастого вала двигуна. Тому найбільш перспективним вважається газотурбінний наддув. Проаналізовано схему одноступеневого наддув на прикладі відомих автовиробників таких як «Pegaso» та Volkswagen. Визначено, що застосування турбонаддуву підвищує ефективність роботи двигуна, що виражається в зниженні питомої ефективної витрати палива. Подальший розвиток направлений на вдосконалення одноступеневих систем турбонаддуву, зменшення розмірів турбокомпресорів, зниження інерційності, використання регулюючих елементів в турбіні, застосування двоступеневих систем наддуву. Крім того, виконаний аналіз роботи, відомих компаній-розробників систем наддуву («АВВ Turbo Systems», MTU, MAN, Borg Warner Turbo System), який показав, що для дизелів, які мають літрову потужність більше 60 кВт/л, раціональним є впровадження двоступеневих систем наддуву з проміжним охолодженням надувного повітря. Основними перевагами застосування двоступеневої системи наддуву є: високий крутний момент при низьких обертах двигуна; збільшення номінальної потужності; підвищення тиску наддуву; зниження витрати палива; зниження димності відпрацьованих газів; високий потенціал для зниження викидів NOx; поліпшені перехідні характеристики. При застосуванні двоступеневого регульованого турбонаддуву з охолодженням наддувного повітря типу R2S досягається найвищий середній ефективний тиск. Залежно від її налаштування система може бути реалізована як на низьких, так на високих частотах обертання вала двигуна.Документ Определение КПД привода центробежного и поршневого компрессора(НТУ "ХПИ", 2018) Олейник, Юрий Анатольевич; Праско, Александр Владимирович; Османова, Елена Георгиевна; Науменко, Светлана ПетровнаПолучена формула коэффициента полезного действия (КПД) привода центробежного и поршневого компрессора, учитывающая адиабатную работу сжатия газа, потери на трение в подшипниках компрессора и потери давления газа в компрессоре. Показано, как учет потерь давления газа в компрессоре увеличивает КПД привода компрессора. На практических расчетах показано, что КПД привода, зависящее от потерь давления газа в компрессоре, может достигать значений порядка 0,01 в центробежном компрессоре и порядка 0,02 в поршневом компрессоре.Документ Особенности прогнозирования стоимости жизненного цикла газотурбинных двигателей и установок(НТУ "ХПИ", 2017) Васильев, А. И.; Коваль, В. А.Рассмотрены вопросы ценообразования газотурбинных двигателей украинского производства разной мощности для энергетики. Показана методика прогнозирования стоимости жизненного цикла изделия.Документ Обзор оборудования и расходных материалов, необходимых для осушения сжатого воздуха либо газов(НТУ "ХПИ", 2016) Добротворский, Сергей Семенович; Саленко, Дмитрий Дмитриевич; Алексенко, Борис АлександровичРассмотрены основные вопросы, необходимые для выбора эффективного фильтра-осушителя начинающему предпринимателю для его специальных условий работы. Приведен краткий обзор оборудования, необходимого для осушения воздуха, принцип его работы и области его применения. Также в работе были рассмотрены основные применяемые на производстве для осушения сжатого воздуха или газов адсорбенты, а также типы гранул, в виде которых они применяются.Документ Многопараметрическая оптимизация воздухоохладителей компрессорных установок(Украинская ассоциация производителей технических газов "УА СИГМА", 2009) Братута, Эдуард Георгиевич; Ганжа, Антон Николаевич; Марченко, Наталья АндреевнаРазработаны математические модели и методики для анализа характеристик воздухоохладителей с учётом особенностей их эксплуатации. Исследовано влияние на эффективность аппарата количества заглушенных труб в связи с их загрязне нием из -за неудовлетворительного качества циркуляционной воды. Разработаны методики определения эффективности воздухоохладителей компрессоров, позво ляющие проводить их многопараметрическую оптимизацию. Целевой функцией в задаче оптимизации является удельная цена потребления. С помощью введённой обобщённой экономической характеристики определяются оптимальные расходы воды и конструктивные размеры аппаратов с учётом условий эксплуатации, соот ветствующие минимуму целевой функции.