Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Determination of somatic, neurological and psycho-emotional manifestations of the acute and postcovid period in patients with a mild course of COVID-19 in wartime(Wydawnictwo ALUNA, 2023) Fedak, Bogdan S.; Ponomaryov, Volodymyr I.; Ponomaryova, Valeria V.; Kravchenko, Iryna M.; Morozova, Olga G.; Yaroshevskiy, Oleksandr A.; Mishchenko, Oleksandr M.The aim: To analyze the typical symptom complex at the stage of COVID-19 acute phase in the systemic relationship with somatic, psychosomatic, and neurological manifestations. Materials and methods: The collection of primary material was performed by clinical-anamnestic method, laboratory, and sociological examination of patients treated out patiently. Summarizing of the results was performed according to the analysis of 100 completed cases of COVID-19 in patients aged 35-45 years (50 men and 50 women) who had no concomitant chronic pathology, and patients did not receive any vaccine dose before the disease (acute COVID-19) and during the next follow-up period (6 months). Results: The data of the analysis allowed us to make a grounded conclusion about the syndromic heterogeneity of COVID 19 in a standardized patients group with a mild course. Conclusions: the highest number of symptoms in the postcovid period by frequency, polymorphism, and life quality impact was found in the group of patients with subjectively tolerate acute COVID-19 most easily. Patients whose acute episode meets the mild criteria have pronounced neurological and psychoemotional manifestations during the postcovid period.Документ Elomia Chatbot: the Effectiveness of Artificial Intelligence in the Fight for Mental Health(2021) Romanovskyi, O. G.; Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.The article is presenting results of controlled study of effectiveness of Elomia chatbot in educing tendency to depression, anxiety and negative emotional effects. Elomia was developed using artificial intelligence technologies. In the process of developing a chatbot following technologies were used: RoBERTa(NER) for identification names and locations; COSMIC for identification of human emotions; DIALOGPT for answers generation; DistilBERT (SQuAD) for pointing the most relevant information in the script; GECToR for spelling check. Elomia is able to identify the main psychological problems of the client and offer him the most suitable support option using first aid techniques and cognitive-behavioral psychotherapy. To check the effectiveness of the chatbot it was conducted a study that included three stages: 1) the formation of experimental and control samples; 2) baseline testing; 3) final testing. The study used psychological research methods: 1) Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9) to diagnose a tendency to depression; 2) General Anxiety Disorder-7 (GAD-7) to diagnose a tendency to generalized anxiety disorder; 3) Positive and Negative Affect Schedule (PANAS) to diagnose of prevailing (positive / negative) emotional affects. 412 volunteers (202 women, 210 men, ages 19 to 23 years old) who identified their tendency to depression, anxiety and low mood were selected in students social networks groups of Kharkiv region as participants of research. It was found that regular usage of Elomia contributes to a significant reduction in the high tendency to depression (up to 28%), anxiety (up to 31%), and negative affects (up to 15%).Документ Вплив фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії у студентів під час воєнного стану в Україні(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Церетелі, Вікторія Олександрівна; Юшко, Олексій Володимирович; Грдзелідзе, Сергій РіпатовичМета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцінки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізичне виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факторами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізичного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя студентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інструментом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.Документ Создание интерактивного графического редактора для оценки психоэмоционального состояния человека(НТУ "ХПИ", 2013) Павлова, Н. В.; Бых, А. И.; Михайлова, Э. А.Целью работы является поиск решения для автоматизации процесса оценки психоэмоционального состояния человека по создаваемым им рисункам из имеющегося набора некоторых шаблонов. Это позволит более эффективно выявлять нарушения психики человека, приводящие к негативным изменениям его физиологического состояния. В частности, такое решение может быть эффективно использовано для работы с детьми, которые обладают развитым образным мышлением, но еще не способны к четкому изложению своих мыслей и переживаний. Задачами работы являются обоснование необходимости автоматизации указанного процесса, формулировка требований к программному средству такой автоматизации, постановка задач по созданию такого средства. Результатом выполнения работы является техническое задание на создание указанного программного средства.