Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Публікація Проблеми відновлення функціональних властивостей експлуатації крупногабаритних зубчастих передач(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Пермяков, Олександр Анатолійович; Шелковий, Олександр Миколайович; Заковоротний, Олександр Юрійович; Клочко, Олександр ОлександровичНаукові основи тмеханізмів формування похибок крупногабаритних зубчастих коліс свідчить про те, що елементарні похибки систем операцій зубообробки характеризуються випадковими числовими характеристиками, які визначають величину і характер входження у відповідні комплексні складові, які, в свою чергу, взаємодіючи між собою, визначають досліджувані похибки крупногабаритних зубчастих коліс. Досліджені важконавантажениі зубчасті передачи приводи машин, при проектуванні яких висуваються жорсткі вимоги до мінімізації їх габаритів, маси і вартості. Реалізація цих жорстких вимог призводить до значного зростання удільної силовий навантаженості, а вимога максимізації продуктивності машин призводить до зростання швидкісних характеристик приводу та досліджен динамічний характер зовнішнього навантаження передач. Підвищення довговічності приводів машин є одним з найважливіших (поряд з підвищенням продуктивності і зниженням собівартості) вимог до проектування машин, яке в значній мірі забезпечується за рахунок збільшення ресурсу основних деталей приводу і, в першу чергу, за рахунок підвищення зносостійкості їх контактних поверхонь. Забезпечення високої зносостійкост зубчастих коліс, необхідно не тільки, щоб запобігти поломки через зменшення робочого перетину деталей внаслідок їх зносу, а й для зменшення впливу зносу на параметри якості машин – рівень шуму, точність позиціонування робототехнічних систем, точність виготовленої продукції.Документ Функціональні тернарні сплави кобальту(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаОбговорюються функціональні властивості тернарних сплавів Co-Mo-W і Co-Mo-Zr, осаджених у гальваностатичному й імпульсному режимах з пірофосфатно-цитратних електролітів. Електролітичні покриття відрізняються рівномірно розвиненою поверхнею та високим опором корозії. Установлено фізико-механічні властивості покриттів Co-Mo-W.Документ Особливості технології КЕП для еко- та енерготехнологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Корогодська, Алла МиколаївнаНа підставі аналізу особливостей формування КЕП показано, що їх одержання та застосування є одним із світових трендів функціональної гальванотехніки та дозволяє вирішити низку практичних задач, зокрема в галузі еко- та енерготехнологій. Осадження поліфункціональних КЕП кобальту з тугоплавкими металами здійснювали із цитратно-пірофосфатних електролітів у гальваностатичному та імпульсному режимах. Одержанні композиційні покриття володіють комплексом підвищених механічних та протикорозійних властивостей, каталітичною та фотокаталітичною активністю, що обумовлює перспективу застосування одержаних тонкоплівкових матеріалів у багатьох галузях промисловості. Показано, що процеси формування таких багатокомпонентних систем є вельми складними, окремим проблемним питанням, що потребує вирішення, є організація технологічного процесу КЕП адаптованого під виробничі потреби. Розроблена схема організації технологічного процесу на основі модульного підходу, що ґрунтується на результатах комплексних досліджень впливу кількісних характеристик робочих електролітів та режимів електролізу на склад та властивості синтезованих покриттів. Узагальнена схема технології КЕП відображає послідовність загальноприйнятих у гальванохімічних виробництвах процесів та операцій з можливістю застосування модульного принципу організації гальванічних ділянок і цехів. Варіативність технологічних схем передбачає гнучке керування складом і властивостями покриттів за рахунок зміни часових та енергетичних характеристик електроосадження при несуттєвому коригуванні кількісного та якісного складу електролітів. Розроблений модульний підхід в організації технологічного процесу може бути використаний як основа для інших електрохімічних технологій синтезу функціональних матеріалів.Документ Determining features of application of functional electrochemical coatings in technologies of surface treatment(Технологический центр, 2019) Karakurkchi, A.; Sakhnenko, M.; Ved, M.; Yermolenko, I. Yu.; Pavlenko, S.; Yevsieiev, V.; Pavlov, Y.; Yemanov, V.Approaches to the use of electrochemical coatings in surface treatment technologies are analyzed. It is shown that directed surface modification allows expanding the functional properties of the treated material, in particular, increasing the strength, wear resistance, corrosion resistance, catalytic activity. The method for treating non-alloy steel and cast irons by forming thin-film coatings of ternary alloys of iron and cobalt with molybdenum and tungsten is proposed. It is shown that the incorporation of refractory metals up to 37 at. % into the surface layer leads to a change in the phase structure of the coating. This is found to provide an increase in wear resistance by 40 %, microhardness by 2.5–3.5 times, as well as a decrease in friction coefficient by 3–4 times in comparison with the substrate material. The resulting materials can be used for hardening and protection of surfaces in various industries. To modify the surface of piston silumins, it is proposed to use the method of plasma electrolytic oxidizing with the formation of ceramic-like coatings. It is shown that in the galvanostatic mode, from alkaline electrolyte solutions containing manganese and cobalt salts, it is possible to obtain uniform, dense, highly adhesive to the base metal, oxide coatings, doped with catalytic components whose content varies within 25–35 at. %. It is shown that the morphology and phase structure of the surface layers changes with the incorporation of dopant metals. The formed coatings have a high degree of surface development, which is a prerequisite for enhancing their functional properties. The proposed approach is used to modify the surface of the KamAZ-740 piston. It is found that the use of ceramic-like coatings of the engine piston leads to a decrease in hourly fuel consumption and amount of toxic substances with exhaust gases, which makes them promising for use in in-cylinder catalysis.Документ Comparative analysis of hard machined bores based on the roughness and accuracy(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Kundrák, János; Sztankovics, István; Lukács, F.The results of a comparative study on the machining of hard machined surfaces are presented in this paper. We compared the surface roughness, roundness and cylindricity errors of bores machined by grinding, hard turning and a combined procedure. Based on the results we ranked the studied procedures to help in decision making in process planning.Документ Functional properties of electrolytic alloys of Cobalt with Molybdenum and Zirconium(Institute for Single Crystals, 2016) Ved, M.; Koziar, M.; Sakhnenko, N. D.; Slavkova, M.Functional electrolytic alloy coatings Co-Mo and Co-Mo-Zr were deposited on substrates steel 3 from polyligand citrate-pyrophosphate bath using pulsed current. It was shown that the alloying components content, their distribution on the surface, morphology and topography of the coatings are depended on the electrolysis energetic parameters. It was established that the functional properties of the binary and ternary electrolytic cobalt alloys (corrosion resistance, catalytic activity in hydrogen evolution and carbon II oxide oxidation) are predetermined by material composition, morphology and relief of the surface. Stability Co-Mn, and Co-Mo-Zr systems in aggressive media due to increased susceptibility to passivity when the molybdenum and zirconium are in the coating is a prerequisite of their use for corrosion protection. The high level of the catalytic properties of Co-Mn, and Co-Mo-Zr associated with different affinities for alloying metals to oxygen and hydrogen evolution mechanism verification allows to recommend them for platinum metals replacement in heterogeneous catalysis.Документ Низькотемпературний електротехнічний фарфор(НТУ "ХПІ", 2015) Дайнеко, Катерина БорисівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці енергоощадної технології фарфору електро-технічного призначення на основі вітчизняної пірофілітової та польовошпатової сировини. При проектуванні складів низькотемпературного електрофарфору використані результати мікрорівневого моделювання поведінки матеріалу при механічних навантаженнях та фізико-хімічних досліджень композицій, що належать елементарному тетраедру A₃S₂–NAS₆–KAS₆–S системи Na₂O–K₂O–Al₂O₃–SiO₂. Область композицій для розробки фарфору з температурою випалу 1200 °С обмежена вмістом компонентів, мас. %: SiO₂ 55÷65, Al₂O₃ 20÷45, K₂O 2÷4, Na₂O 2÷4. Встановлено, що для інтенсифікації спікання та фазоутворення електрофарфору при зниженій температурі випалу необхідним є використання комплексних плавнів та мінералізуючих добавок. На основі досліджень складу та властивостей вітчизняних та зарубіжних польовошпатових і пірофілітових матеріалів обґрунтовано вибір сировини для виробництва низькотемпературного електрофарфору. Встановлено фізико-хімічні закономірності формування низькотемпературного електрофарфору та отримані математичні моделі залежностей його властивостей від складу мас. Розроблено склади і технологічні параметри виготовлення низько-температурного електрофарфору з комплексом високих електрофізичних та механічних властивостей (пробивна напруга Епр = 30 кВ∙мм¯¹, питомий об'ємний електроопір ρV20°С = 4,1·10¹⁴ Ом·см, тангенс кута діелектричних втрат tg δ ·10³= 12,1, міцність на розрив ζрозр = 31 МПа).Документ Низькотемпературний електротехнічний фарфор(НТУ "ХПІ", 2015) Дайнеко, Катерина БорисівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці енергоощадної технології фарфору електро-технічного призначення на основі вітчизняної пірофілітової та польовошпатової сировини. При проектуванні складів низькотемпературного електрофарфору використані результати мікрорівневого моделювання поведінки матеріалу при механічних навантаженнях та фізико-хімічних досліджень композицій, що належать елементарному тетраедру A₃S₂–NAS₆–KAS₆–S системи Na₂O–K₂O–Al₂O₃–SiO₂. Область композицій для розробки фарфору з температурою випалу 1200 °С обмежена вмістом компонентів, мас. %: SiO₂ 55÷65, Al₂O₃ 20÷45, K₂O 2÷4, Na₂O 2÷4. Встановлено, що для інтенсифікації спікання та фазоутворення електрофарфору при зниженій температурі випалу необхідним є використання комплексних плавнів та мінералізуючих добавок. На основі досліджень складу та властивостей вітчизняних та зарубіжних польовошпатових і пірофілітових матеріалів обґрунтовано вибір сировини для виробництва низькотемпературного електрофарфору. Встановлено фізико-хімічні закономірності формування низькотемпературного електрофарфору та отримані математичні моделі залежностей його властивостей від складу мас. Розроблено склади і технологічні параметри виготовлення низько-температурного електрофарфору з комплексом високих електрофізичних та механічних властивостей (пробивна напруга Епр = 30 кВ∙мм¯¹, питомий об'ємний електроопір ρV20°С = 4,1·10¹⁴ Ом·см, тангенс кута діелектричних втрат tg δ ·10³= 12,1, міцність на розрив ζрозр = 31 МПа).