Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Розробка швидкісної технології борування легованої сталі(ПП "Технологічний Центр", 2015) Костик, Катерина ОлександрівнаРозроблена проста для використання та енергетично доцільна нанотехнологія борування деталей з легованої сталі 30ХГСА, яка скорочує тривалість обробки при одержанні високоякісних боридних шарів. Виконана математична обробка результатів дозволяє визначати конкретні температуру та тривалість борування виходячи з заданої глибини шару боридів. Розрахунок коефіцієнту дифузії бору підтвердив прискорення процесу у 3 рази.Документ Моделювання глибини боридного шару сталі 4Х5МФС при зміні тривалості борування по нанотехнології(2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія ОлегівнаОтримана модель глибини боридного шару при заданій температурі при зміні тривалості часу борування легованої сталі по нанотехнології, яка спрямована на скорочення тривалості хіміко-термічної обробки при одержанні високоякісних дифузійних шарів, які забезпечують необхідні експлуатаційні властивості виробів. Модель отримана знаходженням рівняння апроксимації з використанням метода найменших квадратів та матричного підходу до регресивного аналізу.Документ Порівняльний аналіз впливу газового та іонно-плазмового азотування на зміну структури і властивостей легованої сталі 30Х3ВА(НТУ "ХПІ", 2014) Костик, Катерина Олександрівна; Костик, Вікторія ОлегівнаМетою роботи є вивчення структури і властивостей плунжерів з легованої сталі 30Х3ВА після газового та іонно-плазмового азотування. В порівнянні з газовим азотуванням іонно-плазмове азотування забезпечує: скорочення тривалості обробки 5–10 разів, як за рахунок скорочення часу нагріву і охолодження садки, так і за рахунок зменшення часу ізотермічної витримки; зниження крихкості зміцненого шару; скорочення витрат робочих газів в 20–100 разів; скорочення витрат електроенергії в 1,5–3 разів; виключення операції депасивації; зниження деформації, що виключає фінішне шліфування; простоту й надійність екранного захисту від азотування незміцнюємих поверхонь; покращення санітарно-гігієнічних умов виробництва. Іл.: 19. Библіогр.:18. назв.Документ Вивчення зміни коефіцієнту дифузії вуглецю залежно від температури хіміко-термічної обробки сталі 20Х(НТУ "ХПІ", 2014) Костик, Вікторія Олегівна; Костик, Катерина ОлександрівнаРозглянуто один з методів цементації сталі 20Х з детальним вивченням зміни коефіцієнту дифузії вуглецю залежно від температури хіміко-термічної обробки. На основі експериментальних даних виведені математичні моделі товщини загального дифузійного шару та кожної її зони від температури цементації в діапазоні 800−950 °С. Отримані математичні моделі коефіцієнтів дифузії вуглецю від глибини дифузійного шару в діапазоні температур від 800 до 950 °С