Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
34 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Управління стратегічними змінами"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Прохоренко, Олена ВікторівнаThe course “Strategic change management” is aimed at students mastering the principles and methods of managing strategic changes in the organization, namely the factors that determine the need for changes, strategies and tactics for implementing changes, overcoming resistance to changes. The goal of the course is to reveal the theoretical and methodological foundations and practical tools of strategic change management as the basis of effective strategic management. The main emphasis in the formation of the content of the course is made on highlighting the aspects of change management closest to practice in view of the general systemic understanding of the process of strategic management of the enterprise. The course tasks are following: - research of modern theories of change management and possibilities of their practical application; - mastering the methods of evaluating external drivers of change and the strategic potential of change; - familiarization with the mechanisms of assessment, mitigation and elimination of resistance to strategic changes at enterprises; - outlining the role of corporate culture and mastering the tools of its development in conditions of strategic changes; - mastering modern methods of strategic change management.Документ Basic principles of creating digital production in the mechanical engineering industry(Державний біотехнологічний університет, 2024-04-22) Yevtushenko, S .D.; Zapolovskyi, M. Y.; Ponomarenko, O. I.A systematization of the composition of methods and means for building digital production is proposed. Attention is paid to the development of technology for information support of products of production systems.Документ Концептуальні положення щодо управління проєктом зі створення мережецентричної системи управління військового призначення(Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро Олександрович; Першина, Еліна ЮріївнаУ статті розкриті особливості ведення сучасних війн та застосування в них міжвидових угруповань, а також показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів даними міжвидовими угрупованнями при веденні ними бойових дій. Розкрита необхідність вирішення питання щодо управління проєктами при створенні мережецентричних систем управління військового призначення, як складних організаційно-технічних систем та наведені концептуальні положення, які необхідно враховувати при реалізації цього процесу. Показано, що головним і визначальним моментом в керуванні проєктом зі створення таких систем, повинно бути сплановане раціональне виконання певного об’єму заходів щодо їх створення з врахуванням вимог щодо: дотримання термінів їх виконання, забезпечення застосування принципів бережливості, реалізації потрібного рівня якості системи, врахування існуючих ризиків при виконанні проєкту. Даний матеріал доцільно використовувати як керівному складу так і науковцям збройних сил, що здійснюють виконання заходів з науково-технічного супроводження процесів розробки та розвитку мережецентричних систем управління військового призначення.Документ Методологічні аспекти щодо вибору методу оцінки ефективності автоматизованих систем військового призначення при їх знаходженні на відповідних стадіях життєвого циклу(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2021) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, О. В.; Носик, Андрій Михайлович; Шубін, Є. В.У статті показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення при веденні сучасних воєнних конфліктів збройними силами, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами, починаючи від командування і органів управління усіх рівнів та закінчуючи окремими екіпажами (вогневими і інформаційними засобами) й бійцями на полі бою. За таких умов, зараз в країні здійснюється розробка і впровадження різних автоматизованих систем військового призначення у Збройних Силах України, які за своїми ознаками відносяться до складних організаційно-технічних та розподілених систем. Розкриті методологічні питання щодо застосування того чи іншого варіанту здійснення оцінки їх ефективності за рахунок вибору певних шляхів оцінки з урахуванням знаходження даних систем на відповідних стадіях їх життєвого циклу. Показана необхідність здійснення оцінки ефективності систем за основними властивостями з метою здійснення порівняння можливостей між собою для визначення необхідних заходів, які направлені на підвищення науково-технічного рівня при розробці або здійснення органами управління поточної оцінки ефективності функціонування у стислі терміни з метою прийняття рішення посадовими особами щодо визначення напрямів покращення функціонування та визначення якості процесу управління силами та засобами в операціях. Даний матеріал доцільно використовувати органам управління при здійсненні поточної оцінки ефективності функціонування автоматизованих систем військового призначення, для виконання необхідних заходів щодо покращення їх надійності функціонування та при плануванні застосування відповідних сил та засобів в операціях або науковцям для здійснення порівняння різних систем між собою за основними властивостями при розробці, впровадженні та під час здійснення експлуатації з метою встановлення відповідного науково-технічного рівня.Документ Інноваційне підприємництво як напрямок розвитку сучасного підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Сідельнікова, Ірина Володимирівна; Солопун, Наталія МиколаївнаУ запропонованій роботі розглянуто важливу роль архітектури інноваційного простору підприємницької діяльності як важливої складової інноваційного розвитку сучасного підприємства. За умов переходу суспільства до наступного етапу розвитку технологій та умов ведення економічної діяльності підприємство має розробляти новітні адаптивні підходи до пристосування власної підприємницької діяльності до вимог сьогодення. Методика дослідження: метод діалектичного пізнання – для гнучкого, критичного та послідовного розгляду теоретичних питань інновацій та підприємницької діяльності; метод абстрагування – для відокремлення від другорядних ознак питань, що вивчаються, з паралельним виділенням тих властивостей, які є суттєвими для запропонованого дослідження; метод теоретичного узагальнення та загально логічні прийоми пізнання – для розгляду наявної наукової інформації щодо вказаного питання. Результати дослідження: Основним завданням в управлінні архітектурою інноваційного простору підприємства є синхронізація всіх елементів між собою. При цьому одним з ключових завдань є взаємозв’язок загальної бізнес-архітектури підприємства та архітектури інноваційного простору. У рамках даної статті розглянуто вагому роль архітектури інноваційного простору підприємницької діяльності як важливої складової інноваційного розвитку сучасного підприємства. Наукова новизна: у якості наукової новизни пропонується побудова архітектури інноваційного простору як складової інноваційної діяльності підприємства; систематизовано підсистеми інноваційного простору. Крім того, у якості наукової новизни виступає пропозиція розглядати процес створення архітектури інноваційного простору підприємства через розподіл його за стадіями життєвого циклу. Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає у тому, що удосконалені аспекти теорії інновацій нададуть змогу адаптувати діяльність підприємства з впровадження інновацій до зовнішніх умов. За допомогою вірно побудованої архітектури інноваційного простору підприємство матиме змогу більш чітко прописувати бізнес-процеси, пов’язані з інноваційними проектами. Така архітектура допомагає синхронізувати елементи інноваційного характеру між собою та ув’язувати їх із загальною структурою підприємства. При цьому однією з ключових завдань є взаємозв’язок загальної бізнес-архітектури підприємства та архітектури інноваційного простору з одного боку через документування, вдосконалення та стандартизацію бізнес-процесів, а з іншого через опис елементів інноваційної архітектури на логічному рівні, у обов’язковому взаємозв’язку з бізнес-процесами підприємства тощо.Публікація Social media in modern marketing(WSEH, 2023) Kosenko, O. P.Документ Marketing aspect of commercialization of intelligent technologies at the enterprise(WSEH, 2023) Ievsieiev, A. S.; Pererva, P. G.It has been proven that the implementation of the innovation process is associated with the formation of innovation, its development and commercialization. When creating an innovation, its life cycle, competitiveness, and efficiency must be taken into account. An innovation strategy should be aimed at creating a new product that has distinctive features, preferably unique in its field, which will contain its competitive advantages, which will allow the enterprise to be better than its competitors.Документ Ensuring the safety of workers in the wind energy sector(2023) Tverdokhliebova, NataliaThe existing wind turbine fleet is quite young, and manufacturers generally do not publish data on failures and malfunctions. However, it can be argued that the dangers of wind turbine operation are no less than in other more developed and studied industries.Публікація Економічна оцінка інтелектуальних продуктів на засадах маркетингової концепції життєвого циклу(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто теоретико-методичні питання визначення економічного ефекту від процесів створення та використання об’єктів інтелектуальної власності. Сформовано та обґрунтовано види економічних ефектів, що можуть виникати в процесі проведення економічної оцінки об’єктів інтелектуальної власності, які тісно корелюють з точністю та об’єктивністю здійснюваної оцінки. Вперше запропоновано методичний підхід до оцінки результативності інноваційної діяльності підприємств на засадах маркетингової концепції життєвого циклі інтелектуального продукту. Зроблено висновок про те, що весь життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності з точки зору оцінки ефективності його створення та споживання (в складі інноваційного товару або при частковому або повному відчужені) доцільно розбити на 9 стадій. Визначення ефекту життєвого циклу інтелектуального продукту в найбільш ефективному вигляді рекомендується робити в тому випадку, коли в інноваційному процесі задіяне тільки одне підприємство, яке є одночасно і розробником і споживачем інтелектуального продукту.Публікація Теоретико-методичні засади оцінювання ринкової вартості об'єктів інтелектуальної власності(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія ВолодимирівнаРозглянуто теоретико-методичні питання вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Сформовано та обґрунтовано фундаментальні принципи вартісного оцінювання інтелектуальної власності, які тісно корелюють з точністю та об’єктивністю здійснюваної оцінки. Визначено дві базові складові вартісної оцінки інтелектуального продукту – аналітичну та розрахункову, – грамотне поєднання яких дозволяє сформувати науково обґрунтований результат оцінювання. Доведено, що крім ринкової вартості в науковому обігу використовуються і інші значення вартості об’єкту інтелектуальної власності: інвестиційна, страхова, заставна, установча, інвестиційна. Сформовано визначення кожного виду вартості та доведено залежність їх значення від стадії життєвого циклу інтелектуального продукту, вартість якого оцінюється. З використанням процедури колективної експертної оцінки отримано конкретні кількісні результати розрахунків різних видів вартості по стадіям життєвого циклу інтелектуального продукту, в основу яких покладено співвідношення ринкової вартості інтелектуального товару і інших видів вартості інтелектуальної власності.