Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Оцінка соціальної та екологічної складової ефективності скотарства в сільськогосподарських підприємствах(Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, 2019) Шиян, Наталія Іванівна; Котельникова, Юлія МиколаївнаРозглянуто теоретичні і практичні підходи до визначення сутності соціальної, економічної та екологічної ефективності. Здійснено оцінку соціальної, економічної, екологічної ефективності скотарства України. Простежено негативні тенденції у розвитку галузі, які супроводжуються зменшенням чисельності поголів’я великої рогатої худоби, у т.ч. корів, зменшенням обсягів виробництва продукції галузі, збитковістю виробництва м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) та невисоким рівнем рентабельності виробництва молока. З метою розробки мотиваційного механізму щодо підвищення аграрними підприємствами виконання соціальної, економічної та економічної функцій галуззю скотарства запропоновано механізм підвищення її доходів. Обґрунтовано використання в якості елемента такого механізму соціо-економо-екологічного коефіцієнта (СЕЕК). СЕЕК виступає інтегральним показником соціальної, економічної і екологічної ефективності розвитку скотарства. Апробація дії цього коефіцієнта здійснювалась на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської області, які в 2018 р. виробляли продукцію скотарства. Було встановлено, що залежність між СЕЕК та показниками ефективності скотарства пов’язана з дією закону спадної віддачі стосовно зміни окупності витрат виручкою від реалізації молока і величиною прибутку з розрахунку на одну корову. Величина максимуму окупності витрат досягається при СЕЕК, який дорівнює 2.1. За результатами дослідження з 91 сільськогосподарського підприємства лише 4 підприємства могли б отримати фінансову підтримку за високі показники соціальної, економічної та екологічної ефективності у розвитку скотарства. Величина такої підтримки могла дорівнювати в 2018 р. 52,626.2 тис грн.Публікація Розвиток скотарства як чинник формування соціальної ефективності(Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", 2019) Шиян, Наталія ІванівнаМета статті – оцінити вплив розвитку галузі скотарства на рівень зайнятості й оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств. Методика дослідження. У процесі дослідження використано монографічний метод (аналіз наукових підходів до розгляду елементів соціальної політики, їх практичної реалізації), порівняльного аналізу (порівняння рівня заробітної плати з розрахунку на 100 га с.-г. угідь у підприємствах України і по зонах в галузях рослинництва, тваринництва, у тому числі скотарства); абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Доведено можливість використання величини заробітної плати на 100 га с.-г. угідь у сільськогосподарських підприємствах як показника, за яким можна визначати рівень соціальної ефективності розвитку аграрних підприємств і галузі скотарства зокрема. Розмір заробітної плати з розрахунку на 100 га с.-г. угідь вищий в галузі рослинництва порівняно з тваринництвом. При цьому її величина найвища у підприємствах зони Лісостепу, тоді як найнижча – у господарствах зони Степу. У підприємствах, які спеціалізуються на виробництві виключно продукції рослинництва, розмір заробітної плати з розрахунку на 100 га с.-г. угідь суттєво поступається перед підприємствами, що виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. У цій ситуації, відповідно, така складова соціальної ефективності, як заробітна плата з розрахунку на 100 га с.-г. угідь, є невисокою. Із підвищенням рівня спеціалізації підприємств на виробництві продукції тваринництва, у тому числі скотарства, величина заробітної плати на 100 га с.-г. угідь зростає. Це свідчить про позитивний соціальний ефект розвитку як галузі тваринництва, так і галузі скотарства у сільськогосподарських підприємствах. Елементи наукової новизни. Доведено, що розвиток скотарства виступає чинником підвищення соціальної ефективності аграрних підприємств. Практична значущість. Полягає в обґрунтуванні підвищення рівня соціальної ефективності аграрних підприємств із поглибленням їх спеціалізації при виробництві продукції тваринництва і скотарства. Табл.: 6. Бібліогр.: 14.Документ Оцінка ефективності екологічних складових у системі управління охороною праці на цукрових заводах України(Західноукраїнський національний університет, 2023) Ляшенко, Сергій Олексійович; Кунденко, Микола Петрович; Кісь, Віктор Миколайович; Фесенко, Алла МихайлівнаУ статті розглядається питання впливу довкілля, умов та безпеки праці на робочих місцях підприємств з виробництва цукру. Відповідно до сучасних вимог, ефективність роботи підприємства має визначатися не лише з міркувань собівартості кінцевої продукції, а комплексною стратегічною оцінкою енергоефективності, безпеки технологічного процесу, впливу на навколишнє середовище, а також умов праці на робочих місцях. Важливим рушієм розвитку та втілення сучасних технологій є визначення ефективних підходів щодо визначення оцінки економічних складових впливу, а також системи управління, щодо покращання умов та безпеки праці на робочих місцях, а також покращання навколишнього середовища за рахунок розробки ефективних оцінок безпеково-екологічних складових цукрового виробництва. З метою економічного обґрунтування безпекових, екологічних складових на основі правових, економічних та соціальних вимог у цукровому виробництві проведено аналіз цих складових по умовах та безпеці праці, визначення проблем, недоліків в системі управління, а також у нормативно-правовому забезпеченні умов та безпеки праці. При аналізі навколишнього середовища було визначено такі екологічні фактори впливу, як обсяги утворення парникових газів у результаті використання електроенергії, виробленої єдиною енергосистемою України, природного газу, декарбонізації вапняку та зберігання жому. Всі ці складові впливають на забезпечення нормативних умов праці на робочих місцях та навколишнє середовище. Встановлено, що впровадження ефективних заходів з покращання умов та безпеки праці та нормалізація показників навколишнього середовища здатне скоротити споживання природного газу (до 17%) та електроенергії (близько 6,7%) і суттєво зменшити обсяги утворення вуглекислого газу та метану, основних парникових газів. При цьому раціоналізація організації робочого місця в системі управління цукровим виробництвом може забезпечити приріст продуктивності праці до 20%. Запровадження розрахунків, що враховують безпекові, правові та екологічні складові системи «людина-машинна-навколишнє середовище», дає можливість підвищити ефективність управління цукровим виробництвом.Публікація Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності систем теплопостачання(Українська державна академія залізничного транспорту, 2015) Ширяєва, Наталя Володимирівна; Білоцерківський, Олександр БорисовичВизначено поняття ефективності функціонування системи теплопостачання, наведено його класифікацію. Докладно розглянуті складові річного економічного ефекту: капіталовкладення і експлуатаційні витрати. У капітальних витратах враховуються капітальні витрати на теплові мережі, абонентські системи і теплову ізоляцію, а в експлуатаційних − витрати на паливо; перекачування теплоносія; річну вартість теплових втрат теплопроводами; вартість річних відрахувань від капітальних вкладень на відновлення основних фондів, капітальний і поточний ремонти. Соціальна ефективність оцінюється за допомогою показника, оберненого до економічної ефективності.