Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Гідравлічні моделі в задачах дослідження енергоефективності систем власних потреб ТЕС
    (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021) Ванін, Віктор Антонович; Кругол, Микола Михайлович
    Робота присвячена дослідженню енергоефективності систем власних потреб теплових електричних станцій. Основними механізмами в системах власних потреб є відцентрові механізми, які працюють в складних гідравлічних мережах зі змінною продуктивністю. Основними способами регулювання параметрів відцентрових механізмів є зміна швидкості обертання робочого колеса, зміна кута відкриття направляючого апарату та дроселювання. В роботі проводиться аналіз режиму роботи складної гідравлічної мережі в яку включена група відцентрових механізмів зі замішаною схемою з’єднання. На основі законів Кірхгофа була отримана система рівнянь, що характеризує стан гідравлічної мережі. Робочі характеристики відцентрових механізмів групи задані апроксимаційними залежностями, що були отримані за допомогою методу найменших квадратів та законів подібності. Для аналізу ефективності різних способів регулювання параметрів відцентрових механізмів групи були поставлені й вирішені задачі знаходження оптимальних параметрів керування механізмами групи. Обмеженнями для таких задач виступили система рівнянь, що описує функціонування системи, технічні обмеження щодо значень параметрів керування та додаткові обмеження, які залежать від способу регулювання. При вирішенні таких задач були отримані значення оптимальних параметрів та середньозважених ККД механізмів групи. Дослідження показали, що найбільш ефективним способом регулювання параметрів відцентрового механізму є використання індивідуального частотного приводу, найменш ефективним – використання лише зміни кута відкриття направляючого апарату відцентрового механізму. Використання групового регулювання має високу ефективність, та майже не уступає індивідуальному частотному приводу. Проте це твердження є коректним при схожості робочих характеристик та режимів роботи відцентрових механізмів групи.
  • Ескіз
    Документ
    Динамічні характеристики пуску механізму повороту крану з частотно-регульованим приводом
    (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2020) Коваленко, Валентин Олександрович; Стрижак, Всеволод Вікторович; Іглін, С. П.; Коваленко, Олег Олександрович; Стрижак, Мар'яна Георгіївна
    Застосування частотно-регульованого приводу знаходить широке застосування в механізмах підйомно-транспортних машин. Електроприводи на основі двигунів з фазним ротором, також все частіше переводиться на частотне регулювання. Недостатність досліджень кранового частотно-регульованого приводу приводить до того, що його переваги і можливості використовуються не в повній мірі. Стаття націлена на дослідження зміни динамічних характеристик привода за різних режимів роботи в перехідних етапах робочого циклу оскільки ці характеристики суттєво впливають на величину максимальних напружень і, відповідно, довговічність елементів вантажопідйомних машин. В галузі підйомно-транспортних машин застосування частотно-регульованого електропривода досліджено переважно для ліфтів, робота кранового електропривода традиційно розглядається виходячи з припущення про лінійний закон зміни частоти живлення. Характеристики роботи частотно-регульованого приводу кранових механізмів за інших законів зміни частоти живлення залишається вивченим недостатньо. Дослідження пуско-гальмівних процесів виконано на прикладі механізму повороту крана на колоні в/п 5 т, що обладнаний частотно-регульованим приводом з відповідними налаштуваннями. Приведені основні характеристики крана і механізму повороту. Механізм повороту крана представлено у вигляді одномасової динамічної моделі з абсолютно жорстким зв’язком. Досліджено закономірності зміни динамічних характеристик роботи привода за різних режимів розгону і частотного регулювання швидкості двигуна. Розглянуто тип зміни частоти від нуля до номінального значення за лінійним законом, параболічним та двома типами S-подібного закону. Складено математичну модель кранового механізму, встановлено закономірності зміни параметра регулювання – частоти живлення приводного двигуна. Визначені закономірності зміни впродовж розгону кутової швидкості і крутного моменту. Встановлено, що для всіх типів розгону забезпечується безударне прикладення навантаження, що позитивно впливає на термін служби механізмів і металоконструкцій кранів.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання одногрупового газогідравлічного тракту допоміжних механізмів парового котла теплової електричної станції
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ванін, Віктор Антонович; Кругол, Микола Михайлович; Лазуренко, Олександр Павлович
    В роботі запропоновано алгебраїчні математичні моделі відцентрових механізмів, що працюють в газогідравлічному тракті парового енергетичного котла. Такі моделі будуються на основі апроксимації залежності напору від продуктивності, величини обертів лопаток механізмів, кута установки направляючого апарату по експериментальним або чисельним даним методом найменших квадратів. Розглянуто різні схеми сумісної роботи відцентрових механізмів в газогідравлічних трактах теплових електричних станцій, для яких пропонуються показники ефективності при різних способах їх регулювання. Рівняння стану розгалуженого газогідравлічного тракту в задачі аналізу його ефективності, при роботі на мережу, отримано із використанням аналогів законів Кірхгофа. Приведено алгоритми для реалізації чисельних методів в задачі знаходження оптимальних параметрів керування групою відцентрових механізмів. Досліджено особливості математичних моделей груп із паралельним, послідовним та змішаним включенням допоміжних механізмів з різними напірними характеристиками в систему забезпечення роботи енергетичного котла. Поставлено та вирішено задачу знаходження оптимальних параметрів керування механізмами при різних паропродуктивностях котла. Показано, що для живильного насосу найбільш ефективним способом регулювання є індивідуальний частотний привід, а для тягодуттьових механізмів – групове частотне регулювання. Для типового літнього місяця, з відомим графіком споживання електричної енергії на власні потреби, показано, що впровадження енергоефективних способів регулювання продуктивності відцентрових механізмів станції дає економію електричної енергії в системі на рівні 10,69 %.
  • Ескіз
    Документ
    Математическое моделирование режимов регулирования газовоздушного тракта котла ТЭС
    (Национальный технический универститет "Харьковский политехнический институт", 2020) Ванин, Виктор Антонович; Ванин, Борис Викторович; Кругол, Николай Михайлович
    В работе предлагаются математические модели газовоздушного тракта котла и механизмов собственных нужд ТЭС. С использованием табличных и графических представлений напорных характеристик серийных вентиляторов и дымососов получены эквивалентные соотношения для сети механизмов. Исследована задача нахождения оптимальных параметров управления для группы центробежных механизмов, обеспечивающих работу газовоздушного тракта котла. Исследовано влияние разрежения в топке котла на режим работы его вспомогательных механизмов. Приводятся результаты моделирования для типичных последовательно-параллельных соединений механизмов в гидравлических сетях ТЭС.
  • Ескіз
    Документ
    Development of a renewable hybrid power plant with extended utilization of pumped storage unit equipment
    (Технологический центр, 2019) Makhotilo, K.; Chervonenko, I.; El Masri, S. A. H.
    The scheme of a renewable hybrid power plant with the extended use of the installed equipment of the pumped storage unit for the conversion of the photovoltaic and wind generators direct current to the alternating one is proposed. The scheme is based on existing components with widely used proven technology. To output the power of solar and wind generators to the grid and for DC to AC conversion, a synchronous generator of the pumped storage unit is used in addition to grid inverters. An induction motor, powered through a variable frequency drive from a common DC bus, is used together with a hydraulic turbine to rotate the generator. In addition, batteries and capacitors banks are connected to the DC bus. The possibility of using various types of electric machines to drive a synchronous generator is analyzed and the preference of an induction motor is shown. The response of an induction motor to rotational speed fluctuations is modeled and its capability to participate in the network frequency regulation is shown. With the example of a typical daily load and generation profile, it is shown that the proposed solution for DC to AC conversion has an efficiency close to that of the grid inverter. The proposed scheme of the hybrid power plant can increase the reliability of renewable energy sources and the stability of the network frequency. This is achieved due to increasing the inertia of the rotating masses in the power system, the power factor control capabilities of the synchronous generator and the proper response of induction motor to rapid fluctuations of the rotation speed. The creation of such hybrid power plants opens the way for a further increase in the share of renewable energy sources in the power system.
  • Ескіз
    Документ
    Математические модели систем обеспечения работы котлоагрегата ТЭС в задаче повышения его энергоэффективности
    (НТУ "ХПИ", 2019) Ванин, Виктор Антонович; Кругол, Николай Михайлович; Лазуренко, Александр Павлович
    В работе рассматриваются математические модели вспомогательных механизмов ТЭС. Используя табличные и графические представления аэрогидродинамических характеристик серийных вентиляторов и насосов, восстановлены аппроксимирующие их математические модели квазистационарного функционирования с помощью метода наименьших квадратов и законов подобия для центробежных машин. Сформулирована задача нахождения оптимальной частоты питающего напряжения для одного механизма и для группы механизмов собственных нужд ТЭС, которая обеспечивает максимальный КПД функционирования одного или группы агрегатов. Приводятся результаты для типичных последовательно-параллельных соединений механизмов в гидравлических сетях ТЭС.