Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження параметрів надійності млинів самоподрібнення руд в умовах Криворізького басейну
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович; Божик, Денис Пилипович
    Подрібнення в процесі рудопідготовки забирає до 30–40% собівартості залізорудного концентрату. У разі про дуктивності сучасного великого млина 250 т/год (по концентрату) добові простої призводять до втрати 6000 т продукції. Тому надійність роботи рудопомельного цеху має непересічно велике значення, позаяк визначає надій ність рудозбагачувального процесу загалом. Під експлуатаційною надійністю млинів мається на увазі здатність подрібнювати гірничу масу до необхідної крупності, зберігаючи свої експлуатаційні та технічні показники в зада них межах протягом певного проміжку часу між плановими обслуговуваннями. Для визначення експлуатацій ної надійності виконано збір первинних даних про роботу млинів самоподрібнення та систематизація первинної інформації за розробленим «Журналом спостережень за роботою обладнання». На основі експериментальних даних встановлена експлуатаційна надійність млинів ММС–70–23 та МБ–90–30 в умовах Інгулецького ГЗК.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості технології збагачення руд кременчуцького залізорудного району
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Равінська, Віта; Сокур, Микола Іванович; Аргат, Роман Григорович; Білецький, Володимир Стефанович
    Україна займає одне з провідних місць у світі з видобутку і переробки залізорудної сировини. Продукція рудозбагачувальної галузі України є однією з основних статей валютних надходжень до бюджету. У Криворізькому залізорудному басейні працює 5 гірничозбагачувальних комбінатів, які використовують технологію кульового і самоподрібнення. При переробці руд Полтавського залізорудного родовища застосовується специфічна технологія збагачення руд. Основним видом продукції збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК є залізорудний концентрат, до складу якого входять мінерали: магнетит, мартит, сидерит, гематит, кремнезем, кальцій, силікати. Відділення № 1 і № 2 збагачувальної фабрики ПрАТ «Полтавський ГЗК» переробляють залізисті кварцити Горішньо-Плавнинського і Лавриківського родовищ, представлені магнетитовими кварцитами К-2-2 і куммінгтоніто-магнетитовими кварцитами пачки К-2-3-3. Залізорудний концентрат виробляється відповідно до розробленої інститутом Механобрчормет технології з виробництва залізорудного концентрату на збагачувальній фабриці. Мета цієї статті – введення у науковий обіг матеріалів щодо сучасного стану технології збагачення різних типів залізних руд на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Виконано аналіз технологічних схем та режимних параметрів збагачення залізних руд на Полтавському ГЗК. Зокрема, по відділенню № 1 і № 2 збагачувальної фабрики розкриті особливості технології виробництва, технологічних процесів подрібнення і класифікації, магнітної сепарації, магніто-гідравлічної сепарації, магнітної класифікації і класифікації на гідроциклонах, знешламлення. Це уможливлює компаративний аналіз аналогічних збагачувальних фабрик і наукове обґрунтування вибору технологічної схеми збагачення залізної руди для конкретних умов. Виконаний комплексний опис і аналіз практики збагачення залізних руд на Полтавському ГЗК дає можливість системного пошуку оптимальних рішень як технологічних схем, так і режимних параметрів окремих технологічних процесів.