Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Історічні відомості розробки сталей для конструкцій будівлі палацу з’їздів співробітниками УКРНДІМЕТу(ГО "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Міщенко, Марина МиколаївнаМетою статті є необхідність висвітлити основні віхи розробки сталей та їх призначення в 30-40 х роках ХХ ст., узагальнити пріоритетні наукові здобутки при виплавці сталей типу ДС, МС та кортену для Палацу з’їздів. На початку 1930-х років було розроблено декілька проектів московського Палацу з’їздів і за результатами конкурсу було обрано переможця. Світова практика не знала аналогів подібним будівлям. Споруда, висотою понад 400 метрів, повинна була символізувати перемогу нового політичного ладу. Саме для можливості цієї будівлі наприкінці 1931 р. було знищено храм Христа Спасителя. Передбачувана площа московського Палацу з’їздів становила 11 гектарів з об'ємом будівлі понад 7,5 млн. кубічних метрів (за об’ємом – це більше, ніж три піраміди Хеопса). Вага конструкцій московського Палацу з’їздів перевищувала 1,5 млн тон. Кожна колона каркаса відомого ньюйоркського хмарочоса «Емпайер Стейт Білдінг» (висотою 383 метри, на той момент він був найвищою будівлею в світі) тиснула на землю з силою в 4700 тон, а кожна колона вежі Палацу з’їздів повинна була нести навантаження від 8000 до 14000 тон. Загальна вага лише сталевих конструкцій перевищувала 350000 тон. Серйозні навантаження на сталевий каркас будівлі вимагали високоякісного металу. В 1939 році на базі Харківського Українського науково-дослідного інституту металів (УкрНДІМет), який було засновано в 1928 р., було виконано серйозну дослідницьку роботу з розробки технології виплавки і прокатки корозійностійкої сталі для побудови будівлі Палацу Рад. Роботами керував професор Євген Григорович Шумовський. Завдяки науково-дослідним роботам українських металургів було обрано три групи сталей, які, на перший погляд, найбільш підходили для використання при будівництві багатоповерхових будівель. Це були сталі ДС, МС та кортен. Маркування «МС» – це абревіатура «мало старіюча сталь», а «ДС» – «Дворец Съездов». Властивості сталі МС найбільш активно досліджували співробітник УкрНДІМету Мусій Аронович Гершгорн та заступник начальника технічного відділу металургії заводу ім. Михайла Фрунзе Роман Кирилович Попов. Було доведено, що для сталей, які містять мідь, не потрібно використання особливих методів нагрівання, режиму обтискання, використання спеціальної калібровки. Це здешевлювало та значно спрощувало технологію отримання прокату з таких сталей. Згодом технологію виплавляння вказаних сталей було опановано на більшості крупних заводів країни. Вже в 1940 році було розпочато монтаж каркаса будівлі Палацу з’їздів. Але почалася Друга світова війна і будівництво було заморожено. З демонтованого каркасу виготовляли протитанкові їжаки та протипіхотні загородження. Виконані дослідження дали подальшій розвиток металургії сталей з спеціальними властивостями в Україні та в СРСР, та на довгі роки стало орієнтиром для досліджень та фундаментом для стандартів з механічних досліджень сталей та інших конструкційних матеріалів.Документ Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія та культура України"(2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Дворкін, Ігор Володимирович; Красіков, Михайло Михайлович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНавчальна дисципліна «Історія та культура України» базується на поєднанні двох наук – історії та культурології, що передбачає міждисциплінарний підхід в її вивченні. Матеріали курсу укладено за притаманним історії України хронологічним поділом, який водночас враховує періодизацію загальноєвропейської історії та культури.Документ Від масової культури до культурної індустрії (про поєднання культури та економіки наприкінці ХХ та початку ХХІ століття)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Марина МиколаївнаДана стаття присвячена поняттю креативної економіки і ролі творчості та інновацій в сучасному світі. Розглянуто креативну економіку, що розмежовується на ряд окремих галузей – креативних індустрій, однією з яких є культурна індустрія, що є об’єктом даного дослідження. Витоки культурної індустрії сягають ще ХІХ століття і пов’язані з можливістю тиражування мистецтва і поширенням масової культури. Чисельні недоліки поєднання промисловості та культури були осмислені багатьма філософами ХХ століття, але сьогодні можливо відмітити і позитивні моменти, пов’язані з цим. Проаналізовано концепцію «креативного міста», яка продовжує вивчення великих міст після урбаністики. За Ч. Лендрі це свого роду філософія сучасного міста, в якому творчість і творчий потенціал є головною рушійною силою. Культурні мапи регіонів країни пов’язані із долею інноваційності і креативності в економіці та формуванням нових культурних стандартів. Розглянуто хаби, коворкінги, кластери як сучасні простори для продукування нових ідей. Наведено приклади їх функціонування в Харкові. Публічний простір є основою креативного міста. Підкреслено потребу генерування творчих ресурсів в економічне зростання міст із залученням інвестицій. Доведено, що рівень «креативності» міста спирається на такі показники, як: культурне життя, креативна економіка та сприятливі умови для розвитку культури та креативності, а також те, що позитивними наслідками розвитку креативних індустрій є використання прикладних творчих практик, інновацій, що змінюють соціальний простір ззовні і зсередини, генерація прибутку, створення робочих місць та повага до інтелектуальної власності. Розкрито актуальність креативної економіки та культурних індустрій для майбутніх досліджень з урахуванням збільшення культурного сектору в економіці. Констатовано, що «креативність» стає основним поняттям сучасної економіки, незалежно від галузі.Документ Blended education та зміна ролі викладача в освітньому процесі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Міщенко, Марина МиколаївнаДокумент Українська культура в іменах(ТО "Эксклюзив", 2017) Петутіна, Олена Олександрівна; Вандишева-Ребро, Надія Валентинівна; Голозубов, Олександр Вячеславович; Євсеєв, Сергій Леонідович; Красіков, Михайло Михайлович; Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина Миколаївна; Фрадкіна, Наталя Володимирівна"Українська культура в іменах" – навчальне видання довідкового характеру, що містить упорядкований матеріал про видатних творців вітчизняної культури. Автори розкривають перед студентами 200 творчих біографій митців, культурологів, істориків, філософів, громадських діячів. Призначено для студентів усіх спеціальностей.