Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаТехнології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаЕкологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.Документ Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"(2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона СергіївнаМетою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).Документ Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з курсу "Організація та управління в природоохоронній діяльності"(2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Філенко, Олеся Миколаївна; Баранова, Антоніна ОлегівнаОднією з умов забезпечення якісної охорони довкілля є ефективна організація та управління в природоохоронній діяльності, що здійснюється на різних рівнях і передбачає гармонійне поєднання потреб суспільства та екологічно безпечного використання природного середовища. Екологічне управління забезпечується реалізацією комплексних заходів з ефективного та раціонального використання природних ресурсів, попередження забруднення елементів довкілля, збереження та відновлення екосистем і ін. З урахуванням цього організація та управління в природоохоронній діяльності здійснюється за відповідними напрямками і об′єктами, що забезпечує досягнення головних та спеціальних цілей охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Метою підготовки реферату є формування і поглиблення у студентів знань з основних тем, що стосуються організації та управління в природоохоронній діяльності, вміння аналізувати літературні джерела, робити узагальнення та самостійні висновки.Документ Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Системи технологій та інженерна екологія"(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана СергіївнаУміти прогнозувати вплив технологічних процесів і виробництв на навколишнє середовище та брати участь у розробці і реалізації проектів з охорони довкілля є важливими компетенціями у професійній діяльності фахівців у галузі інженерної екології. Зважаючи на це, програма дисципліни «Системи технологій та інженерна екологія» передбачає вивчення студентами найбільш поширених технологій народного господарства України та виконання курсового проєкту, що дозволяє студентам отримати та розвинути практичні знання і уміння щодо зазначених питань. У даних методичних вказівках визначаються цілі та задачі проєктування, порядок виконання і вимоги, що ставляться до оформлення курсового проєкта. Цілями курсового проєкту є закріплення та узагальнення студентами знань щодо: – джерел утворення забруднюючих речовин у технологічному процесі виготовлення продукції; – характеристики викидів і скидів, які формуються у технологічному процесі підприємства та містять забруднюючі речовини; – утворення виробничих відходів підприємства; – прогнозування впливу технологічних процесів на довкілля та розробки природоохоронних заходів. Задачі курсового проєктування включають: – пошук, узагальнення та аналіз літературних джерел за темою курсового проєкту; – розробка розділів проєкту у відповідності із завданням; – оформлення текстової та графічної частини проєкту.Документ Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Обладнання захисту біосфери"(2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Баранова, Антоніна Олегівна; Катенін, Вадим ДмитровичВиготовлення продукції на підприємствах супроводжується утворенням забруднюючих речовин, для видалення яких із забруднених потоків, що надходять у довкілля, застосовуються різноманітні методи та технічні засоби. Метою курсового проєкту є розробка інженерних рішень щодо використання очисного обладнання чи споруд задля підвищення екологічної безпеки діяльності об’єктів промислової та непромислової сфери. Завданням курсового проєкту є розробка системи очистки забруднених викидів і скидів, обґрунтування вибору найефективнішого очисного обладнання чи споруд та проведення інженерних розрахунків запропонованих технічних засобів. У даних вказівках приводяться методики розрахунку найбільш поширеного обладнання та споруд, що призначені для очищення викидів та скидів.Документ Методичні вказівки до виконання до виконання курсового проєкту з курсу "Технології знешкодження та утилізації компонентів газових викидів"(2022) Самойленко, Наталія Миколаївна; Новожилова, Тетяна Борисівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Гетта, Оксана СергіївнаЗабруднення атмосферного повітря виробничою та господарчою діяльністю людини відзначається актуальністю, різноманітністю за своїм характером та складністю проблем. В атмосферне повітря надходить велика кількість забруднюючих речовин, що мають певний рівень шкідливого впливу на людину та компоненти довкілля, а також створюють найбільші ризики негативної дії у порівнянні з забрудненням інших елементів навколишнього середовища. Серед поширених забруднюючих речовин, що є загрозою для здоров’я людини, виділяються зважені часточки діаметром до 2,5 мкм, сажа (атомарний вуглець), понад тонкі зважені частки діаметром <=1мкм, діоксид азоту, ангідрид сірчистий, а також вуглеводні, альдегіди, важкі метали, сірководень та ін. Особливу увагу привертає надходження в атмосферу оксиду вуглецю та метану, що негативно впливають на клімат. У даному курсовому проєкті ставиться комплексне фахове завдання, метою якого є закріплення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок самостійного вирішення інженерних екологічних задач щодо технологій знешкодження та утилізації шкідливих компонентів газових викидів. Для досягнення цілей проєкта проводиться аналіз джерел інформації, розглядається формування забруднених викидів у виробничому процесі підприємства та виконуються екологічні розрахунки, які є основним чинником для обґрунтування необхідності проведення природоохоронного заходу. Передбачається розробка системи очищення викиду з видаленням шкідливих домішок та їх подальшою утилізацією.Документ Методичні вказівки до практичної та самостійної роботи аспірантів з дисципліни "Екологічні прилади та системи контролю характеристик досліджуваних об'єктів"(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Пироженко, Євгенія Володимирівна; Себко, Вадим Вадимович; Баранова, Антоніна Олегівна; Гетта, Оксана СергіївнаМетодичні вказівки до практичної та самостійної роботи ставлять за мету визначення електричних та температурних параметрів зразків немагнітних рідин і відносної магнітної проникності , питомого електричного опору ρ, радіусу зразків магнітних рідин, вивчення методики розрахунків очікуваних значень сигналів теплового контактного вихрострумового перетворювача (КВП) зі зразками немагнітних і магнітних рідин, а також засвоєння методик проведення статистичного дослідження, аналізу та інтерпретації отриманих результатів. Дані методичні вказівки містять шість розрахункових завдань кожне з яких має 11 варіантів. Ці варіанти допоможуть аспірантам у практичних заняттях № 1–4, здійснювати статистичну обробку результатів досліджень фізико-хімічних характеристик навколишнього середовища, готової продукції, відходів виробництва та стічних вод. Зокрема користуючись заданими параметрами зразків немагнітних і магнітних рідин та геометричними параметрами контактного електромагнітного перетворювача (КЕП), визначити очікувані сигнали теплового КЕП: електричний опір , сумарну індуктивність, внутрішню індуктивність і зовнішню індуктивність.Публікація Методичні вказівки до контрольної роботи "Розрахунок міцністних характеристик кріпільних елементів фланцевих з'єднань"(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Себко, Вадим Вадимович; Пироженко, Євгенія Володимирівна; Баранова, Антоніна Олегівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Репко, Каліф ЮрійовичДана робота має двадцять варіантів завдань та розрахована на одну групу студентів. Ці варіанти допоможуть студентам в процесі міцністних розрахунків параметрів болтів та шпилек фланцевих з'єднань, а саме визначити діаметр різьблення болтів, навантаження на болти (або шпильки) фланцевого з'єднання, температурне навантаження у болтах (шпильках), загальне навантаження на болти (шпильки), найбільше навантаження, яке сприймається кріпильною деталлю та на основі розрахунків у відповідності із запропонованою методикою зробити вибір кріпильних елементів фланцевих з'єднань (в бік болтів або шпилек) з урахуванням міцністних та температурних показників, отриманих в результаті наведеної методики розрахунків. Методичні вказівки також містять тестові завдання для проведення проміжного контролю знань з дисципліни "Монтаж, експлуатація та ремонт машин". Найважливішим значенням розв’язку цих питань є можливість щодо визначення, проектування та конструювання параметрів кріпильних елементів обладнання, визначення розмірів кріпильних елементів обладнання виходячи з умов їх міцності, жорсткості, вібростійкості, а також знаходження раціональних режимів експлуатації з'єднувальних елементів з урахуванням впливу характеристик середовища апарата на деталі та вузли обладнання, все це потрібно знати та використовувати студентам під час практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Монтаж, експлуатація та ремонт машин".