Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Вивчення фармакологічної активності крему на основі кори верби білої на моделі контактного дерматиту(Національний фармацевтичний університет, 2021) Підгайна, В. В.; Малоштан, Людмила Миколаївна; Шаталова, О. М.Документ Дослідження токсикологчних властивостей екстракту з кори верби білої на моделі фібробластів шкіри(Національний фармацевтичний університет, 2021) Підгайна, В. В.; Малоштан, Людмила Миколаївна; Шаталова, О. М.Документ Використання клітин лінії Cасо-2 для прогнозування біодоступності ксенобіотиків(Національний фармацевтичний університет, 2020) Малоштан, Людмила Миколаївна; Шаталова, О. М.; Рухмакова, О. А.; Шакіна, Л. О.На базі проблемної лабораторії морфофункціональних досліджень НФаУ проведено дослідження біопроникності гліцираму – біологічно активної речовини з кореня солодки. Гліцирам – це тритерпеновий глікозид, який має широкий спектр фармакологічної активності. Однак виразність активності залежить від багатьох фармакокінетичних характеристик препарату, зокрема від біодоступності. Біодоступність у фармакології відображає здатність лікарської речовини засвоюватися в організмі. Прийнято вважати, що проходження ліків через кишковий епітелій (моношар клітин) є головним бар’єром для препарату на його шляху проникнення в систему кровообігу. Визначення біодоступності субстанції гліцерам проведено in vitro на моделі клітин лінії Caco-2, які відтворюють більшість властивостей і характеристик диференційованих епітеліальних клітин кишечника. У фармацевтичному секторі України впроваджена в практику біофармацевтична система класифікації (БСК) діючих речовин. Відповідно до існуючої БСК діючі речовини за їх розчинністю у різних середовищах і за проникністю розділені на 4 класи. Метою дослідження було визначити, до якого класу біофармацевтичної системи класифікації відноситься гліцирам. Матеріали та методи. Процедура визначення проникності на культурі клітин Сасо-2 складалася з наступних етапів: культивування клітин, інкубування клітин на мікропористому фільтрі (підготовка тест-системи), визначення тест-придатності системи (вимір трансепітеліального електричного опору, калібрування методу), визначення проникності стандартизованої субстанції гліцирам у порівнянні з внутрішнім стандартом пропранололу гідрохдоридом, кількісне визначення проникності дослідної субстанції методом ВРХ з УФ або МС-детектором. Результати та їх обговорення. В результаті проведеного експерименту з використанням моношару Сасо-2 отримано середнє значення проникності гліцираму (7,755 ± 0,517) Е-08 см/с. Ці дані свідчать, що субстанція гліцирам має низьку проникність через епітеліальний шар кишечника (менше 50 %). Враховуючи результати попередніх досліджень, в яких була встановлена висока розчинність гліцираму, можна віднести гліцирам згідно з біофармацевтичною системою класифікації до 3 класу. Висновки. Отримані результати досліджень обґрунтовують доцільність використання на основі гліцираму саме лікарських форм, які б минали бар’єр ентероцитів тонкого кишечника, зокрема песаріїв, гелів або кремів.Документ Фотопротекторна дія крему "Саліцинк" на моделі фотодинамічного запалення у щурів(Національний фармацевтичний університет, 2020) Малоштан, Людмила Миколаївна; Підгайна, В. В.; Гладух, Євген Володимирович; Тараненко, Ю. С.; Шаталова, О. М.Ультрафіолетове (УФ) опромінення, якому піддається майже все населення планети, є етіопатогенетичним чинником багатьох захворювань, зокрема фотодерматитів, сонячних опіків, фотостаріння, канцерогенезу, фотоалергії. Зменшити негативний вплив сонячного опромінення на організм допомагає застосування фотопротекторних лікарських та косметичних засобів, активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) яких поглинають або відбивають УФ-промені. Тому доцільним є пошук і вивчення нових фотозахисних засобів, здатних не лише поглинати чи відбивати УФ-промені певної ділянки спектра, але й здатних захищати від випромінювання широкого діапазону. Мета дослідження. Вивчення фотопротекторної активності (ФПА) нового крему на основі композиції кори верби білої (Salix alba L.) та цинку перитіонату, умовно названого «Саліцинк», на моделі гострого фотодинамічного запалення шкіри у щурів. В якості препарату порівняння було обрано крем «Псорікап». Матеріали та методи. Фотопротекторну активність крему «Саліцинк» досліджували на моделі фотодинамічної травми, викликаної УФ-опроміненням у щурів. Результати. В результаті дослідження було встановлено, що фотодинамічне запалення шкіри розвивалося поступово. На фоні лікування кремом «Саліцинк» спостерігалося значне зниження інтенсивності фотодинамічного запалення шкіри тварин, як характеризувалося зменшенням набряку і гіперемії, а також зменшенням товщини шкірної складки в порівнянні з групою КП. Висновки. Отримані результати дослідження свідчaть, що крем «Саліцинк» на моделі фотодинамічного УФ-індукованого ураження шкіри проявив виразні протизапальні властивості. Його використання дозволило знизити інтенсивність гострого фотодинамічного запалення та прискорення одужання експериментальних тварин. Отримані результати обґрунтовують доцільність подальшого вивчення крему «Саліцинк» у якості фотопротекторного засобу при контактному алергічному дерматиті.Документ Вивчення антиексудативної та діуретичної активності шипучих таблеток із густим екстрактом листя берези(Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України, 2021) Малоштан, Людмила Миколаївна; Чумак, О. О.; Безрукавий, Є. А.; Шаталова, О. М.В останні роки лікування лікарськими засобами рослинного походження набуває все більшої популярності у фармакотерапії багатьох захворювань. Кількість людей, які страждають хронічною патологією видільної системи, зокрема нирок, на сьогодні невпинно зростає. Для фармакологічної корекції хронічних захворювань нирок доцільно використовувати фітопрепарати, здатні зменшувати запальний процес у нирках та підтримувати фізіологічний баланс для реалізації і нормалізації функцій організму. Метою цієї роботи стало фармакологічне вивчення шипучих таблеток на основі густого екстракту з листя берези, а саме дослідження антиексудативної активності на моделі карагенінового набряку та діуретичної активності на моделі водного навантаження у щурів. Як об’єкт дослідження використовували таблетки з густим екстрактом листя берези, розроблені на кафедрі технологій фармацевтичних препаратів Національного фармацевтичного університету. Референс-препаратами було обрано «Канефрон® Н» (Bionorica SE, Німеччина) та «Ортофен-Здоров’я» (діюча речовина диклофенак натрію). Дослідження виконано на 42 статевозрілих щурах масою 180–200 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію при Науково дослідницькому інституті прикладної фармації Національного фармацевтичного університету. Запалення моделювали субплантарним введенням 1%-го розчину карагеніну в задню кінцівку щурів. Вивчення діуретичної активності здійснювали на фоні водного навантаження. Під впливом досліджуваного препарату об’єм кінцівки достовірно зменшувався порівняно з контрольною патологією протягом 2, 3 та 4 годин експерименту. Референс-препарат «Канефрон® Н» виявляв менш виражену протизапальну дію та поступався за активністю шипучим таблеткам із густого екстракту листя берези з однаковою тенденцією протизапальної дії. Як свідчать результати дослідження, діурез через 2 години після введення шипучих таблеток із густим екстрактом листя берези достовірно відрізняється від інтактного контролю і вже через 4 години в групах тварин, що отримували досліджуваний препарат, діурез був достовірно вищим. Аналогічну дію виявляв референс-препарат «Канефрон® Н» до кінця експерименту. Вперше виконано дослідження антиексудативної і діуретичної активності шипучих таблеток на основі екстракту з листя берези. На підставі одержаних даних встановлено, що таблетки з густим екстрактом листя берези виявляють найбільш виражені антиексудативні властивості протягом перших 2 годин експерименту і перевершують по цій активності референс-препарат «Канефрон® Н» та поступаються референс-препарату «Ортофен-Здоров’я». Антиексудативна активність розробленого препарату становила 28,9%, у референс-препарату «Канефрон® Н» – 22,3%, у референс-препарату «Ортофен-здоров’я» – 44,8%. Вивчення діуретичної активності у здорових щурів на фоні водного навантаження виявило діуретичний ефект, рівний із референс-препаратом «Канефрон® Н». Через 4 години діуретична активність становила у шипучих таблеток із густим екстрактом листя берези 127% і 124% – у препарату «Канефрон® Н».