Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Визначення перспективних напрямків вдосконалення матеріалів для індивідуального бронезахисту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Рябінін, Святослав Олександрович; Захаров, Артем Вячеславович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Притиченко, Ганна ВікторівнаПроведено аналіз світового досвіду у напрямку сучасних розробок високоміцних алюмосилікатних склокристалічних матеріалів, зокрема, при створенні полегшеної броні. Визначені тенденції та сучасний стан ринку склокераміки з 2019 до 2023 роки та встановлено збільшення попиту на склокристалічні матеріали технічного призначення. Визначено, що спрямованість світового ринку склокераміки до фрагментації дозволить вітчизняним виробникам зменшити імпортозалежність та підвищити конкурентоспроможнісь вітчизняних склокерамічних матеріалів на світовому ринку. Встановлено перспективність використання високоміцних люмосилікатних склокристалічних матеріалів як основи при одержані елементів бронезахисту. Обрано критерії синтезу високоміцних бронеситалів. Обґрунтовано вибір оксидних систем для одержання захисних склокристалічних матеріалів, синтезовано модельні стекла та визначено технологічні параметри одержання ударостійких ситалів, які включають варку, формування, відпал та термічну обробку. Синтезовано модельні стекла та досліджено їх структуру в умовах термічної обробки у взаємозв’язку з фізико-хімічними властивостями матеріалів на їх основі. Встановлено, що розроблені склокристалічні матеріали на основі дисилікату літію характеризуються високими експлуатаційними властивостями і можуть бути використані при створенні сучасної броні. Встановлено, що розроблені високоміцні сподуменові склокристалічні матеріали в умовах низькотемпературної двостадійної термічної обробки характеризуються високими експлуатаційними властивостями та можуть бути використані як основа при розробці композиційного елементу індивідуального бронезахисту. Порівняльна оцінка експлуатаційних властивостей та техніко-економічних показників відомих керамічних та склокерамічних матеріалів для бронезахисту дозволила встановити конкурентоспроможність розроблених вітчизняних сподуменвмісних матеріалів як елементів індивідуального захисту.Документ Кінетика контактного обміну металів(ФОП Іванченко І. С., 2021) Майзеліс, Антоніна ОлександрівнаПредставлені теоретичні основи вдосконалення електрохімічного методу визначення параметрів кінетики контактного обміну в електролітах. Представлені варіанти розрахунків за аналітичним методом Донченко-Антропова, показана доцільність використання поточкової обробки експериментальних даних у випадках складної форми поляризаційних залежностей спряжених процесів і запропонований новий метод їх отримання – метод нелінійної поляризації за заданими даними. Проаналізовано умови контактного обміну сульфатних і комплексних електролітів для осадження Cu, сплавів Cu-Sn, Cu-Zn, Zn-Ni, що містять пірофосфатні, аміакатні комплекси і комплекси з різними органічними лігандами, з основою зі сталі, цинку, нікелю, алюмінієвого сплаву АМГ і рідкісноземельних неодимових магнітних сплавів. Монографія призначена для фахівців гальванохімічних виробництв, малих підприємств, викладачів, наукових співробітників, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів спеціальності 161 – Хімічні технології та інженерія.Документ Спосіб виробництва водню електролізом з деполяризуючими сплавами алюмінію(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Желавська, Юлія Анатоліївна; Байрачний, Володимир БорисовичСпосіб виробництва водню електролізом, в якому струм від стаціонарного або відновлюваного джерела подають на електроди електрохімічного реактора без розділового елемента з лужним електролітом. Використовують катоди з металургійних або електрохімічних електрокаталітичних залізохромованадієвих сплавів, анодів з деполяризуючих розчинних сплавів алюмінію, при напрузі 0,3-1,2 В, густині струму 0,5-5 А/дм при температурі 18-30 ºС, концентрації електроліту 20-100 г/дм₃ гідроксиду натрію або калію, до складу якого вводять активатори NaCl або Na₂SO₄ в кількості 1-30 г/дм3, водень утворюється на обох електродах при гарантованій відсутності виділення кисню.Документ Спосіб електросинтезу водню з анодним деполяризатором(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Володимир Борисович; Тульський, Геннадій Георгійович; Желавська, Юлія АнатоліївнаВинахід належить до водневої енергетики, зокрема до виготовлення низькотемпературних електрохімічних генераторів водню. Заявлено спосіб електросинтезу водню в електролізері, що містить анодний деполяризатор та водний електроліт. Згідно з винаходом, як анодний деполяризатор використовують цинк або його сплав з алюмінієм марки ЦА, між катодом та анодом розташовують газонепропускну діафрагму, як катод використовують нікелеві або нікельовані пластини, а електролізер має проточну конструкцію. Винахід дозволяє одержувати водень безперервним електролізом води та підвищити стабільність процесу.Документ Електролізер для одержання водню з води(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Тульський, Геннадій Георгійович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Вороніна, Олена ВолодимирівнаЕлектролізер для одержання водню з води містить тверду полімерну мембрану та пористі електроди з електрокаталітичним покриттям з включенням рідкісноземельних металів. Використовують аноди з ванадійвмісної сталі та катоди зі сплаву титану ВТ-6 з електрокаталітичним покриттям електродів та мембрани з включенням сполук La³⁺ та Се³⁺.Документ Застосування сплаву цинк-нікель в технології цинкування(НТУ "ХПІ", 2019) Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна ОлександрівнаБільш від’ємний потенціал цинкових покриттів забезпечує надійний захист сталевої основи від корозійного руйнування. Для підвищення хімічного опору корозійним процесам цинкові покриття обов'язково піддають завершальній обробці, наприклад, хроматуванню. Недоліками останнього є застосування токсичних сполук Cr (VІ) і зняття значного шар цинкового покриття (до 2 мкм). Мета досліджень полягала в обґрунтуванні вибору електроліту цинкування, який найбільшою мірою відповідає сучасним вимогам, а також в заміні хроматної плівки на тонкий шар цинк-нікелевого сплаву. Матеріали та методи дослідження. Виміри проводили в триелектродній комірці за допомогою потенціостату ПІ-50.1 з насиченим хлорид срібним електродом порівняння. Значення потенціалів електродів на графіках наведені за цим електродом. Цинкові покриття наносили з хлоридного, аміакатного та лужних електролітів з двома варіантами органічних добавок. Покриття сплавом цинк-нікель отримували з аміакатно-гліцинатного електроліту. Хлоридний та аміакатний електроліти характеризуються високими виходами за струмом, близькими до 100%, майже у всьому діапазоні густин струму від 1 до 4 А/дм². В лужних електролітах зі зростанням густини струму вихід за струмом знижується, що сприяє більшій рівномірності металевих покриттів. Оцінку розсіювальної здатності в досліджуваних електролітах проводили за допомогою ячійки Хулла з розбірним катодом. Співвідношення максимальних і мінімальних прирощень ваги на окремих секціях катоду в свідчить про більш високу розсіювальну здатність лужних електролітів. Завдяки високим захисним властивостям покриттів цинк-нікелевим сплавом пропонується в технологічному процесі цинкування осаджувати тонкий шар (0,5-0,7 мкм) цинк-нікелевого покриття з амонійно-гліцинатного електроліту замість хроматної пасивної плівки.Документ Умови формування цинк-нікелевого сплаву з аміакатно-гліцинатного електроліту низької концентрації(НТУ "ХПІ", 2018) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Артеменко, Валентина МефодіївнаПокриття сплавами цинк-нікель розглядаються як заміна покриттів кадмієм. Корозійна стійкість покриття сплавами цинк-нікель залежить від фазового складу покриття. Так, при вмісті нікелю 8-14 ваг. % (переважно γ-фаза) відрізняються корозійною стійкістю у 5 разів більшою у порівняні з цинковими покриттями. В свою чергу склад і структура покриттів визначається умовами їх отримання головним чином, типом електроліту і режимами електролізу. Мета роботи – визначити вплив складу амонійно-гліцинатного електроліту низької концентрації на електродні процеси при формуванні покриттів сплавом цинк-нікель. Матеріали та методи дослідження. Кінетику електродних процесів на цинкових та нікелевих зразках площею від 1 до 5 см² в аміакатно-гліцинатному електроліті досліджували шляхом аналізу поляризаційних залежностей за допомогою потенціостату ПІ-50.1 у триелектродній комірці. У якості електроду порівняння використовували насичений хлоридсрібний електрод, значення потенціалів наведено за цим електродом. Вольтамперограми одержували зі швидкістю розгортання потенціалу 50 мВ/с. Значення рН електролітів контролювали рН-метром CT-6020A. Методом поляризаційних досліджень визначено вплив кислотності змішаного аміачно-амінокислотного електроліту на кінетичні закономірності електродних процесів при співосадженні нікелю й цинку. Хід поляризаційних залежностей виділення сплаву дозволяє припустити наявність двох сповільнених стадій – електрохімічної та дифузійної. Виділення сплаву при підвищенні рН електроліту відбувається з більшою перенапругою як на нікелевому, так і на цинковому електродах. Цинк починає співосаджуватися з нікелем при потенціалах більш від’ємних за – 1,2 В. Встановлено, що змінюючи умови електролізу, можна отримувати цинк-нікелеві сплави з необхідними захисними характеристиками.