Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Жінки України у Польщі та інших державах-членах після 24 лютого 2022 року(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаСтаття присвячена аналізу історії походження Європейських Директив та Законів для громадян «третіх країн», «біженців», які через ті чи інші причини змушені мігрувати сьогодні до країн Європейського Союзу. У центрі уваги – жіноча тема, тому що більшість мігруючих сьогодні жінки, їхні діти. Автор аналізує основні нормативні акти, прийняті у різні періоди Європейським Союзом, які стосуються міграційного руху з «третіх країн», з метою звернути увагу на головні питання статей, їхню користь, недоліки, доречність та своєчасність прийняття. На прикладі реальної сім'ї описується життя жінок в еміграції, які, рятуючись від війни, приїхали до Європи, до Польщі. Статистичні дані, які наводяться у статті, демонструють «трансформацію суспільства» у глобальному масштабі, можливості біженців у країнах, що приймають, у реальності буття. Наведені нормативні акти у статті демонструють свою основну місію – формування гуманного майбутнього для своїх країн, громадян із «третіх країн», своїми рішеннями демонструючи основні якості «людяності» та гуманності. У статті досліджуються масштаби явища, пов'язаного з міграцією громадян України та їх діяльності в Польщі та країнах ЄС, показано, як встановлюється правовий статус громадян України як громадян третіх країн у Європейському Союзі до початку війни, показано встановлення правового статусу громадян України у зв'язку з початком війни в Україні згідно польського права та права Європейського Союзу; показано, як визначаються права громадян України щодо перебування, працевлаштування на території Польщі та подальшого переміщення з території Польщі на територію держав-членів ЄС у світлі права ЄС, особливо в контексті можливості збереження та набуття пов'язаних із цим фактом прав у частині соціального забезпечення на випадок непрацездатності (інвалідності) та старості.Документ Теоретичні підходи до дослідження політики щодо людей похилого віку(Видавництво Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України "Магістр", 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаСистематизовано теоретичні підходи до стану людей похилого віку в суспільстві: теорію соціального визволення; теорію активності в літньому віці; доктрину природних прав і соціальної справедливості, доктрину правової держави і громадянського суспільства; доктрину солідарності. Проаналізовано еволюції теорій добробуту з метою пошуку найкращої моделі для практичного втілення в соціальну політику України. Визнано, що зародження і розвиток ідей добробуту забезпечує соціальний характер суспільних відносин людей похилого віку. Доведено, що застосування наукових теорій сприятиме виконанню державою комплексу соціально-захисних функцій, відповідальності уряду за забезпечення основних соціальних потреб громадян похилого віку. З’ясовано вплив теорії соціального страхування на модель соціального захисту людей похилого віку. Запропоновано поєднання трьох форм соціального страхування – (колективного, державного, змішаного), з метою створення синтетичної моделі соціального захисту людей похилого віку, де останні є агентами впливу публічної політики. Громадянське суспільство виступає ефективним механізмом побудови взаємовідносин на засадах демократичності, масового залучення до взаємодій практично всього населення, барометром соціального захисту всіх категорій населення.