Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Методичні рекомендації стосовно організації системи управління інтелектуальним потенціалом машинобудівного підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Марчук, Леся Сергіївна
    В умовах сьогодення сталий розвиток та глобалізаційні процеси суттєво впливають на стан світової економіки, а її розвиток визначається рівнем використання інтелектуального потенціалу. Найважливішим та значущим процесом являється інтелектуалізація не лише економіки та виробництва, а й управління, що в свою чергу відповідає за високу кваліфікацію персоналу та безперервну освіту. Інтелектуальний потенціал в управлінській діяльності підприємства відіграє досить важливу роль, адже має цілий ряд специфічних особливостей: навички, здібності, компетенції, трудові та інтелектуальні ресурси, знання, ідеї, технології тощо. Основою для формування інтелектуального потенціалу підприємств являється персонал. Тому постає наукове завдання – провести аналіз показників, які впливають на результати управління інтелектуальним потенціалом підприємств машинобудівної галузі. Інтелектуальні ресурси в процесі творчої діяльності зазнають значних змін: зростання психологічних навантажень, заміна цінностей, світогляду населення, соціальних орієнтацій. Це змушує керівництво застосовувати нові морально-етичні та економічні стимули до підлеглих задля удосконалення творчої роботи та рівня мотивації. Саме це потребує методичних рекомендацій для організації системи управління інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства.Найбільш ефективний спосіб управління інтелектуальним потенціалом є поетапний, тому що на кожному етапі враховуються цілі та потреби складових частин. Аналіз світових тенденцій розвитку сучасних підприємств показав, що найважливіше значення має концепція управління трудовими ресурсами. У статті проведено аналіз методичних підходів управління інтелектуальним потенціалом, який довів, що на сьогоднішній день не існує єдиної та максимально точної системи управління. Тому було розроблено та запропоновано власні методичні рекомендації інтелектуалізації управління.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні рекомендації по оцінці ефективності використання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Марчук, Леся Сергіївна
    Машинобудівна галузь займає провідну роль у промисловості України, а розвиток машинобудівних підприємств залежить від низки інтелектуальних факторів, які потребують оцінки. Адже саме за допомогою оцінки відбувається аналіз розвитку та ефективність використання інтелектуального потенціалу. Інтелектуальний потенціал машинобудівного підприємства в основному має нематеріальний характер, тому його складно виміряти, оскільки він не відбивається в бухгалтерських або статистичних даних. Проте, визначення його величини є надзвичайно важливим процесом для розробки і реалізації стратегії розвитку машинобудівного підприємства, посилення конкурентоспроможності його продукції. Оцінка якості інтелектуального потенціалу здійснюється на основі певної кількості критеріїв кожного з компонентів потенціалу. Кількісна оцінка інтелектуального потенціалу промислового підприємства передбачає користування певними одиницями виміру. Ними можуть бути конкретні величини, придатні для оцінки компонентів, або умовні показники (бали, коефіцієнти, індекси). Однак, числові значення не в повній мірі відображають якісну характеристику компонентів інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства, яку можна отримати, аналізуючи показники в динаміці. На сьогоднішній день існує велика кількість методів, які можна використовувати для оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства, але водночас немає єдиної загальновизнаної методики оцінки, яка дозволить українським підприємствам не тільки займати достойне місце на світовому ринку, а й ефективно розвивати та використовувати інтелектуальний потенціал. Тому питання оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств є дуже гострим та потребує подальшого дослідження. В статті було створено та обґрунтовано власні науково-методичні рекомендації стосовно оцінки ефективності використання та розвитку інтелектуального потенціалу.
  • Ескіз
    Документ
    Intellectualization of the economy as a factor in the development of industrial enterprises
    (2020) Marchuk, L. S.
    In today's conditions, the growth of the competitive environment and globalization processes significantly affect the state of the world economy, its development is determined by the level of use of intellectual potential. The most important and significant process is the intellectualization not only of the economy but also of production, which in turn is responsible for the high qualification of staff and continuous improvement. If we consider the intellectual potential at the macroeconomic level in economic globalization processes, it acts as the main factor determining the country's place in the world economic arena.
  • Ескіз
    Документ
    Роль та місце інтелектуального потенціалу в розвитку промислових підприємств
    (ФОП Шейніна О. В., 2020) Марчук, Леся Сергіївна
    Обґрунтовано, що інтелектуальний потенціал на макроекономічному рівні в економічних глобалізаційних процесах виступає в ролі головного чинника, що визначає місце країни на світовій економічній арені. Експериментально підтверджено перевагу інтелектуалізації економіки та визнано її новим джерелом для сучасного суспільства. Це пояснюється тим, що інтелектуальні активи витісняють матеріальні, аналогічно, як інформація витісняє поточні активи. Розглянутий інтелектуальний потенціал може застосовуватися до ринку електроенергетики.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження та аналіз світових та вітчизняних факторів розвитку інтелектуального потенціалу підприємств машинобудівної галузі
    (Класичний приватний університет, 2020) Марчук, Леся Сергіївна
    У статті проводиться аналіз факторів, які впливають на розвиток інтелектуального потенціалу промислових підприємств. Досліджується структура галузі машинобудування передових країн світу з високотехнологічним рівнем виробництва. Вивчена та наведена практика реалізації форм, процесів та принципів організації виробництва машинобудівної галузі. Висвітлена роль трудових кадрів в інноваційному розвитку машинобудування як головного чинника ефективності інтелектуального потенціалу та національної економіки загалом. Особлива увага приділяється державі як вирішальному фактору розвитку машинобудування, адже є необхідність створення гідних умов із боку держави щодо успішного освоєння економічних, управлінських, технологічних, виробничих, інноваційних факторів галузі машинобудування.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан інтелектуального потенціалу та аналіз діяльності машинобудівних підприємств України
    (Херсонський державний університет, 2019) Марчук, Леся Сергіївна
    У статті проведено детальний аналіз стану інтелектуального потенціалу промислових підприємств України, який свідчить про те, що якісна організаційно-управлінська структура потрібна не лише на початковому етапі інноваційного розвитку, а й в майбутньому максимально використовувати наявні інтелектуальні ресурси. При цьому необхідно підвищувати компетентність організації, залучати нові технології та методи управління інтелектуальним потенціалом відповідно до швидких змін навколишнього середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Методики розрахунку інтелектуального потенціалу підприємства
    (НТУ "ХПІ", 2018) Марчук, Леся Сергіївна
    Інтелектуальний потенціал в управлінській діяльності підприємства відіграє досить важливу роль, адже має цілий ряд специфічних особливостей: навички, здібності, компетенції, трудові та інтелектуальні ресурси, знання, ідеї, технології, інтелектуальний капітал і т. д. Саме це потребує пошуку методичних підходів для розрахунку інтелектуального потенціалу підприємства. У статті проведено аналіз методів оцінювання інтелектуального потенціалу, який довів, що на сьогоднішній день не існує єдиної та максимально точної системи розрахунку. Визначено суттєві недоліки досліджених методик та запропоновано шляхи їх удосконалення.