Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Аналіз факторного простору показників ефективності логістичної діяльності за глобальними рейтинговими оцінками країн світу
    (2020) Сергієнко, Олена Андріанівна; Гапоненко, Ольга Євгенівна
    У статті проведено кластерний та канонічний аналіз за індексом ефективності логістики (LPI), який використовується для вимірювання ефективності міжнародних ланцюгів постачання. Дослідження охоплює 160 країн світу. Країни оцінюються за п’ятибальною системою за декількома окремими характеристиками логістичної сфери: ефективність митної обробки вантажу, можливості організації міжнародних вантажовідправлень, ефективність місцевої логістичної інфраструктури, контроль і відстеження міжнародних вантажовідправлень, витрати на логістику всередині країни, своєчасність доставки вантажів у пункти призначення. За результатами кластерного аналізу встановлено, що Україна належить до другої групи країн із середнім рівнем логістичного розвитку. Канонічний аналіз показав, що між множинами характеристик логістичної сфери та їх результативними показниками існує суттєва залежність, і найбільший внесок у залежність роблять змінні "митниця", "інфраструктура" та "загальний бал оцінки логістичної діяльності".
  • Ескіз
    Публікація
    Моделювання інноваційної активності ієрархічних систем: оцінка дифузії інновацій та економічного ефекту наявного потенціалу та результатів
    (Видавничий дім "Інжек", 2020) Манойленко, Олександр Володимирович; Сергієнко, Олена Андріанівна; Гапоненко, Ольга Євгенівна
    У статті побудовано моделі оцінки інноваційного потенціалу та результатів інноваційної діяльності підприємств Харківської області, які дозволили класифікувати підприємства залежно від розвитку їх інноваційного потенціалу і результатів від його використання. Інноваційний потенціал розглядається як інтегральна характеристика інноваційного ресурсного забезпечення виробничої системи, що являє собою суму кадрових, виробничо-технологічних, науково-технічних, фінансових і структурних ресурсів, що забезпечують інноваційну діяльність. Розроблено шкалу оцінки інноваційної активності та сприйнятливості до інновацій промислових підприємств (інноваційно активні підприємства (ІАП); підприємства, сприйнятливі до інновацій (ПСІ); підприємства, не сприйнятливі до інновацій (ПНСІ)), яка дозволяє побудувати модель інноваційної активності підприємств, що враховує взаємодію підприємств та оцінює вплив державного стимулювання інноваційної діяльності на збільшення кількості інноваційно активних підприємств. З використанням методу аналізу панельних даних побудовано модель фінансового ефекту від кількості інноваційно активних підприємств. Розроблену модель використано для прогнозування результатів стимулювання інноваційної діяльності регіону та формування сценаріїв стимулювання інноваційної діяльності регіонів. Для оцінки впливу державного стимулювання інноваційної діяльності на зростання кількості інноваційно активних підприємств та оцінки доходу від здійснення інноваційної діяльності побудовано модель інноваційної активності підприємств, що враховує імовірнісний характер поширення інновацій у результаті взаємодії підприємств. Встановлено, що в результаті впливу на ПНСІ інноваційно активних виробничих підприємств та ПСІ імовірність поширення складає 0,5, тобто у 50 % випадків виробнича система переходить до класу виробничих систем, сприйнятливих до інновацій.