Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
16 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності: ґендерний аспект аналізу(Видавництво "Грані", 2022) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана ВасилівнаУ статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи дослідження ґендерних стереотипів, коротко подано поняття стереотипу та його характеристику. Автори наводять результати соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Тема дослідження: стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності (ґендерний аспект аналізу). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю допомогти студентству успішно адаптуватися до вимог сучасного світу. Знання про пануючи ґендерні стереотипи у суспільстві дає можливість проводити роботу науковцям та практикам з нейтралізації впливу застарілих, стереотипів, таких що гальмують реалізацію особистісного потенціалу студентів у майбутньої професії. Ґендерні стереотипи розуміються як сформовані культурою та розповсюджені в ній узагальнені уявлення (переконання) про властивості та поведінку у соціумі представниками різних ґендерів (чоловіків і жінок). Сьогодні проведення соціологічних досліджень щодо вивчення ґендерних стереотипів задовольняє довгоочікувану потребу суспільства, оскільки розкриває найбільш загальні закономірності та тенденції трансформації стереотипів сучасної молоді, зокрема її авангарду – студентства, особливо стосовно ґендерної рівності в сучасному соціумі. Результати проведеного дослідження показали наявність чітко окреслених ґендерних стереотипів у студентському середовищі стосовно сфери професійної діяльності, також результати засвідчили, що у стереотипному уявленні про чоловіків домінують особистісні якості, що сприяють активному просуванню професійними сходинками, реалізації особистісного потенціалу в соціумі. Стереотипні уявлення про жінок часто демонструють протилежні якості, покірність, терплячість, низьку ініціативність порівняно з чоловіками. Розуміючи, що подібні стереотипні уявлення мають довгі культурно-історичні коріння, але вони, за думкою авторів, вступають у протиріччя з сучасною дійсністю, новими соціальними ролями та статусами, особливо що стосується прагнення сучасних жінок досягти успіху у професійної сфері. Така ситуація не сприяє повної реалізації особистісного потенціалу студентів у професійному та особистісному житті. Метою статті є ознайомлення наукової спільноти з результатами соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Наводиться аналіз результатів дослідження ґендерного аспекту стереотипів сучасного студентства в сфері професійної діяльності.Документ Гендерні відмінності у психопатології пацієнтів із судинною деменцією(Харківський національний медичний університет, 2021) Злобін, Олександр ОлександровичДокумент Становлення гендерної історії та її предмету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Маліков, Василь ВолодимировичСтаття має на меті виявити особливості формування гендерної історії як наукової дисципліни та розкрити процес становлення і трансформацій предмету гендерної історії у дослідженнях американських, європейських та вітчизняних істориків. Цей процес від початку був пов’язаний з розвитком руху за права людини, фемінізму, боротьбою за гендерну рівність і недискримінацію. Показано плюралізм підходів до вивчення гендерної історії та визначення її предмету з огляду на різноманітність підходів щодо сутності історії та гендеру, їхньої взаємодії з сексуальністю, тілом, ідентичністю, расою, етнічною та національною приналежністю, колоніалізмом, відносинами влади, панування й підлеглості та значення гендеру в історії.Документ Linguistic representation of gender stereotypes in English advertising texts(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2018) Samarina, V. V.; Poliakova, T. L.Within the framework of the communicative-discursive research line, the study of linguistic gender construction in the communi cative interaction of individuals in various types of discourse is conducted. A great number and variability of the concepts of masculinity and femininity makes it possible to manipulate them in mass communication discourses, for example, in advertising. The research of advertising discourse reveals gender stereotypes, which are used as a tool for transferring information about the object of advertising and about social reality. The analysis of advertising shows that according to the traditional ideas about the social role of men and women, the construction of images of not only advertising personalities but of the object of advertising itself takes place in modern advertising discourse despite the attempts to neutralize the gender factor.Документ Критерії дослідження гендерних особливостей життєвих домогань на етапі фахової підготовки(Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2018) Мовмига, Наталія ЄвгенівнаДокумент Реалізація політики гендерної рівності у Збройних Силах України(Impress, 2019) Калагін, Юрій АркадійовичМетою статті є доведення результатів дослідження можливих шляхів упровадження гендерної політики в діяльність Збройних Сил України. Визначення можливих шляхів впровадження гендерної політики повинно здійснюватися на основі міжнародних і національних зобов’язань щодо забезпечення гендерної рівності та прав жінок.Документ Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Калагін, Юрій АркадійовичУ статті викладаються основні результати соціологічного аналізу особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Автор знайомить громадськість із результатами дослідження змісту соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця у контексті гендерного аналізу. Дослідження було розпочате співробітниками кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та продовжено співробітниками кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2019 році. Аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України проводився на основі трьох визначених типів. За основу типологізації особистості був обраний рівень сформованості соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних Сил України, який розуміється як системне поняття, що характеризує рівень розвитку соціальних і професійних якостей особистості, їх узгодженості та забезпечує соціальну спрямованість професійній діяльності військовослужбовця, ступінь його соціальної відповідальності. Він включає характеристики військовослужбовця з урахуванням співвідношення двох компонентів його особистісної структури: соціального і професійного. За ступенем розвиненості цих компонентів, їхньої узгодженості було виділено три типи особистості військовослужбовця. Автор наводить результати, які свідчать, що військовослужбовці-жінки та військовослужбовці-чоловіки мають суттєво різні показники рівня розвитку соціальної складової соціально-професійного потенціалу та майже однакові показники рівня розвитку його професійного складника. Військовослужбовці-жінки характеризуються небайдужістю до потреб суспільства, пов’язаних із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки, сталого розвитку та соціальної ефективності, а сенс професійної діяльності вони пов’язують зі служінням Україні на шляху її національного, демократичного відродження. Військовослужбовці-жінки готові брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших громадян. Один з основних мотивів військової служби для військовослужбовців-жінок – приносити користь суспільству, протистояти дестабілізуючим ефектам, породженим бойовими діями на сході нашої країни. Загалом результати аналізу суб’єктивних та об’єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовців-жінок показали, що в них професійний складник гармонійно поєднується із соціальним. Відповідно до запропонованої типологізації особистості військовослужбовця – це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.Документ Класс 2.0: от теории к практике (часть 2)(2009) Горошко, Елена ИгоревнаЦелью описываемого исследования стало отражение некоторых тенденций в области гендерно-чувствительной модели образования в рамках локального контекста. Основная задача исследования – выяснение эффективности форм групповой работы студентов в парадигмальных рамках образования 2.0 и влияние на нее гендерного фактора. В качестве объекта исследования была выбрана групповая работа студентов (в варианте "метода проектов") с использованием технологий веб 2.0, а его предметом стало влияние гендерного фактора на эффективность работы студентов в группе с использованием элементов данной образовательной модели. Основной результат: было показано, что технологии второго веба (с их «концептуальной нацеленностью» на совместное сотрудничество и создание коллективного интеллектуального продукта (контента)) способствуют развитию навыков работы в группе (команде), что является одним из базовых профессиональных навыков будущей деятельности студентов в сфере менеджмента и экономики. Было также доказано, что групповая работа в режиме онлайн с использованием технологий веб 2.0 сглаживает гендерные различия и способствует созданию гендерно-чувствительных моделей и форм обучения.Документ Гендерные аспекты коммуникаций на примере образовательных практик интернета(2008) Горошко, Елена ИгоревнаСтатья посвящена особенностям вербальных коммуникативных практик, протекающих в Интернете, а именно восприятию гендерных особенностей этих коммуникаций в процессе дистанционного обучения. Актуальность изучения именно гендерных особенностей коммуникативного поведения, реализуемого в Сети в рамках образовательного дискурса, была обусловлена тем, что, по данным достаточно большего количества исследований, гендерный фактор сильно воздействует как на речевое поведение, протекающее через Сеть, так и на эффективность самого процесса обучения, при этом его влияние не столь однозначно. Материалом для исследования послужили данные, полученные в результате проведения опроса информантов, обучающихся как очно, так и дистанционно через сеть Интернет (e-learning). Проведенный опрос показал, что восприятие и осознание гендерных особенностей компьютерных коммуникаций происходит не только на уровне академического дискурса, но и обыденного сознания. Эти гендерные особенности в коммуникации, осознаются самими коммуникантами на уровне их повседневных практик общения в Сети. Наиболее адекватный подход к изучению гендерных особенностей общения в социальном пространстве интернет-коммуникаций может осуществляться в рамках теории речевого сообщества, позволяющей наиболее адекватно описать и интерпретировать эти особенности. При продвижении дистанционного формата обучения особое внимание следует обратить на понятие гендерной чувствительности как необходимой составляющей социальных практик и ценностных ориентаций, вырабатываемых и поддерживаемых обществом, а также разработке и внедрения "гендерно чувствительных" технологий обучения в образовательные практики как в очном формате, так и дистанционном.Документ Гендерная социология: становление методологической парадигмы(Кримський науковий центр НАН України і МОН України, 2007) Горошко, Елена ИгоревнаВ работе рассматривается становление гендерной теории и методологии применительно к социальным наукам. Описываются основные теоретические модели гендерных отношений в обществе, их влияние и взаимосвязь с общей социологической теорией. Подробно анализируется теория социального конструирования гендера и её экспланетарная ограниченность в попытках объяснить существующие в обществе гендерные асимметрии. Приводятся альтернативные ей модели (например, теория местоположения), которые с позиций новой феминистской эпистемологии утверждают, что женская позиция производит иное знание, чем в позитивистской социологии, где превалирует квазиобъективное мужское осмысление мира. Также подробно анализируются организационные и научные проблемы в становлении и развитии гендерологии на постсоветском академическом пространстве.