Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
92 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження двоступеневого компресора"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Тарасенко, Микола Олексійович; Тарасенко, Олександр МиколайовичДокумент Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Організацiя та проектування баз даних"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Філоненко, Алевтина Михайлівна; Чернушенко, Радислав Володимирович; Бречко, Вероніка Олександрівна; Черних, Олена ПетрівнаМетою даної роботи є викладення методики проектування бази даних для конкретної предметної області, проєктування концептуальної схеми бази даних, розробка SQL запитів.Документ Методичні вказівки "Статистична обробка експериментальних даних" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Методи аналізу та автоматизованої обробки даних"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Івашко, Андрій Володимирович; Лунін, Денис Олександрович; Євсін, Андрій ВікторовичДля збору та обробки експериментальних даних в даний час широко використовується комп'ютерна техніка. Її застосування дозволяє збільшити швидкість обробки експериментальної інформації, виявити ті, або інші закономірності. У початковий період розвитку комп'ютерної техніки її використання вимагало обов'язкового знання основ програмування та самостійного складання відповідних програм, що суттєво обмежувало широке використання обчислювальної техніки під час обробки експериментальних даних у природничих та технічних науках. В даний час існує значна кількість програмних пакетів, що не вимагають поглиблених знань в галузі програмування і дозволяють вирішувати щирий спектр завдань обробки даних.Документ Методичні вказівки "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сальніков, Дмитро Валентинович; Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег МиколайовичГрафічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна програмно-апаратна архітектура паралельних обчислень CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю.Публікація Методичні вказівки для лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Інформаційно-аналітичне забезпечення МЕВ"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2027-06-27) Сусліков, Станіслав Вячеславович; Крамськой, Дмитро ЮрійовичУ сучасному світі, що характеризується високим ступенем глобалізації та інтеграції економік, інформаційно-аналітичне забезпечення міжнародних економічних відносин є надзвичайно важливим елементом професійної підготовки фахівців у цій сфері. Лабораторні роботи з даної дисципліни спрямовані на практичне закріплення знань і навичок, отриманих студентами під час лекційних занять, а також на розвиток їх аналітичних здібностей та вміння використовувати сучасні інформаційні технології у процесі вирішення завдань, пов'язаних з міжнародною економікою. Лабораторні роботи з дисципліни «Інформаційно-аналітичне забезпечення міжнародних економічних відносин» мають на меті забезпечити студентів практичним досвідом у застосуванні різноманітних методів і інструментів аналізу економічної інформації. Кожна робота побудована таким чином, щоб студенти мали можливість самостійно працювати з реальними даними, використовувати різноманітні програмні засоби для їх обробки та аналізу, а також формувати власні висновки на основі отриманих результатів. Це дозволяє не тільки поглибити теоретичні знання, але й розвинути практичні навички, необхідні для успішної роботи у сфері МЕВ. Зокрема, студенти ознайомляться з методиками аналізу великих обсягів даних (Big Data), використанням штучного інтелекту та машинного навчання для прогнозування економічних подій, а також з основами інформаційної безпеки та захисту даних. Окрема увага приділяється розробці аналітичних звітів та рекомендацій, що є важливими для прийняття управлінських рішень на міжнародному рівні. Таким чином, навчально-методичні матеріали для лабораторних робіт з дисципліни «Інформаційно-аналітичне забезпечення міжнародних економічних відносин» створені для того, щоб забезпечити студентів всебічною підготовкою, необхідною для ефективної діяльності у глобальному економічному середовищі.Публікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи за темою "Обробка багатовимірних даних із використанням Microsoft Excel та надбудови Power Pivot"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Орловський, Дмитро Леонідович; Копп, Андрій МихайловичПублікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи за темою "Створення сховища даних засобами СУБД Microsoft SQL Server"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Орловський, Дмитро Леонідович; Копп, Андрій МихайловичПублікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи за темою "Створення операційних приладових панелей засобами Microsoft Power BI"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Орловський, Дмитро Леонідович; Копп, Андрій МихайловичПублікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи за темою "Створення оперативної бази даних (OLTP) на прикладі використання СУБД Microsoft SQL Server"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Орловський, Дмитро Леонідович; Копп, Андрій МихайловичВ методичних вказівках розглянуті основні питання, пов’язані з теоретичним обґрунтуванням та безпосереднім виконанням лабораторної роботи.Публікація Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи за темою "Аналітична обробка оперативних даних засобами мови SQL у середовищі СУБД Microsoft SQL Server"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Орловський, Дмитро Леонідович; Копп, Андрій МихайловичСучасні інформаційні системи ґрунтуються на використанні баз даних, в яких накопичується різна інформація. Тому зараз розробляються і значно поширюються методи і засоби роботи з базами даних з метою підвищення ефективності роботи людини у різних галузях діяльності. Ці засоби та методи пов’язані з узагальненням і різними додатковими способами обробки даних. Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції, згідно з якою дані повинні бути організовані в бази даних з метою адекватного відображення реального світу, що змінюється, і задоволення інформаційних потреб користувачів. Ці бази даних створюються і функціонують під управлінням спеціальних програмних комплексів, які називають системами управління базами даних (СУБД).