Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Паливо для судноплавства, отримане з вторинної полімерної сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті розглянуто можливість розширення сировинної бази процесу виробнитва моторних палив, зокрема палив для судноплавства, за рахунок використання вторинної полімерної сировини. Встановлено, що дана сировина, яка представлена різними поліолефінами, характеризується відсутністю або досить низьким (до 150–200 ррm) вмістом сірковмісних сполук. Отже, за таким показником як вміст сірки, використовуючи технології термічного або каталітичного піролізу в апараті реакторного типу, з вторинної полімерної сировини можна отримати палива, які за вмістом сірки (0,5 % та 0,1 %, відповідно) будуть відповідати marine gasoil (MGO) або low sulfur marine gasoil (LS-MGO). Експериментально встановлено, що в продуктах термічного піролізу вторинної полімерної сировини міститься до 30–40 % олефінових вуглеводнів, які мають низьку хімічну стабільність та підвищену, у порівнянні з парафіновими та нафтеновими вуглеводнями, гігроскопічність. Такі продукти, з огляду на їх властивості, доцільно використовувати лише як компоненти морських палив. На відміну від цього, продукти каталітичного піролізу (процес відбувався з використанням цеолітного каталізатору ZSM-5) вторинної полімерної сировини навпаки, мають високу хімічну стабільність внаслідок низького (до 3 %) вмісту олефінових вуглеводнів. Але, при цьому, вони містять у своєму складі до 15 % ароматичних вуглеводнів, що не перевищує загально прийняті обмеження на їх вміст у моторних паливах. Визначено, що основним параметром, яким можна регулювати деякі показники якості отриманих продуктів, виступає температура початку кипіння отриманих фракцій. Її збільшення значно знижує гігроскопічність та підвищує температуру спалаху отриманих продуктів. Разом з тим, значно підвищувати цей показник не доцільно, з огляду на зниження виходу цільового продукту (збільшення температури початку кипіння фракції лише на 1 °С призводить до зниження її виходу на 0,275–0,325 %).Документ Reduction of nitrogen oxide and sulfur dioxide emissions(Лідер, 2020) Tiutiunyk, Larysa Ivanivna; Kasilov, V.; Ivanova, L.Документ Sulfur emissions and environmental protection(Лідер, 2020) Tiutiunyk, Larysa Ivanivna; Kasilov, V.; Ivanova, L.Документ Визначення корозійного впливу на метал палива, отриманого з вторинної полімерної сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій Борисович; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаВ статті запропоновано визначати корозійний вплив на метали палива у динамі-чних умовах тобто, при омиванні підготовленої мідної пластинки певного розміру, зна-чним об’ємом досліджуваного палива при певних швидкостях і температурі досліджен-ня. Такий підхід дозволить значно скоротити тривалість проведення дослідження (до 100 хв.) та є більш наближеним до реальних умов застосування палива, у порівнянні, зі стандартизованим методом, який сьогодні широко застосовується. Використовуючи запропоновану лабораторну установку, дослідженню підверга-лося паливо (200–360 °С), яке було отримане при термічній деструкції вторинної полі-мерної сировини, зокрема поліпропіленової. Отримані результати показали, що дослі-джуване паливо, незважаючи на температуру, кількість циркулюючого палива та вміст у ньому води не оказує корозійного впливу на мідну пластинку, що можна пояснити відсутністю корозійно-активних речовин у складі палива: водорозчинних мінеральних кислот та лугів, активних сірчаних сполук та органічних кислот. Але слід враховувати, що у поліолефіновій сировині, у вигляді забруднення, можуть бути присутні вироби з інших матеріалів, наприклад, гуми та полівінілхлориду. Це може статися при порушен-ні технології сортування або при попередній підготовки сировини і, у свою чергу, сприятиме збільшенню у паливі сірковмісних та хлорвмісних сполук, які характеризу-ються високою корозійною активністю і підлягають обов’язковому видаленню зі скла-ду палива. Зауважмо, що паливо, отримане з вторинної полімерної сировини, за умов відсу-тності сірковмісних та хлорвмісних сполук, є досить перспективним для створення на його базі сучасних синтетичних палив, аналогів класичних нафтопродуктів.Документ Проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні(2020) Семиряжко, Євген Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Дейнека, Дмитро МиколайовичРозглянуті проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні, що пов’язані з експлуатацію сульфатнокислотних ванадієвих каталізаторів. Встановлені причини температурної дезактивації поверхні ванадієвих каталізаторів за рахунок кристалізації активного компонента.Документ Методичні вказівки до практичних занять "Тверді, рідкі та газоподібні палива" з дисципліни "Хімічні технології вуглецьвмісних речовин"(2021) Дейнека, Дмитро Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Михайлова, Євгенія ОлександрівнаУ методичних вказівках наведено приклади розв'язання задач з визначення складу та характеристик палива, об'єму та складу продуктів його згорання та їх ентальпій. Вони призначені для використання на практичних заняттях з курсу "Хімічні технології вуглецьвмісних речовин". Їх головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками розрахунків у процесах газифікації твердого палива.Документ Сплав на основі заліза з ефектом пам'яті форми(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Ахмед, Сундус Мохаммед; Акімов, Олег Вікторович; Костик, Катерина ОлександрівнаСплав на основі заліза з ефектом пам'яті форми містить: залізо, марганець, кремній, вуглець, хром, нікель, кобальт, мідь, ванадій, ніобій, молібден. При цьому до сплаву додатково введено сірку та фосфор (ваг. %): марганець від 4 до 20; кремній від 1,0 до 4,5; вуглець від 0,1 до 1,0; хром від 10,0 до 25,0; нікель від 1,0 до 10,0; кобальт від 1,0 до 10,0; мідь від 1,0 до 4,0; ванадій від 0,5 до 2,0; ніобій від 0,3 до 1,5; молібден від 0,5 до 2,0; сірка до 0,01; фосфор до 0,045; залізо решта.Документ Отримання компоненту котельного палива з вторинного поліпропілену(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті запропоновано підвищувати рівень властивостей котельного палива – мазуту шляхом його компаундування з продуктом, який отримано при термічній деструкції вторинних поліпропіленових матеріалів. Термічна деструкція поліпропіленової сировини здійснювалася у лабораторних умовах, у апараті реакторного типу при кінцевій температурі деструкції 395 °С та тиску 0,11 МПа, при цьому, був отриманий продукт/компонент з температурами википання від 160–240 °С до 360 °С. Дослідження фізико-хімічних показників цього продукту/компоненту показали, що він має поліпшенні низькотемпературні властивості, високу температуру спалаху та характеризується відсутністю сірки. Встановлено, що зі збільшенням температури кипіння продукту/компоненту спостерігається збільшення його в’язкості, температури спалаху та температури застигання, що пов’язано з видаленням з нього легкокиплячих фракцій. Збільшення температури початку кипіння компоненту призводить до зменшення його масового виходу, що, у остаточному підсумку, також впливає і на підвищення його собівартості. Значення коефіцієнтів інформативності, розрахованих для показників якості, які використовувались при визначенні якості продукту/компоненту, показали, що найбільш інформативними показниками, використання яких є доцільним при подальших дослідженнях у цьому напрямку, є кінематична в’язкість, температура спалаху та застигання. Отриманий продукт/компонент можна використовувати або для поліпшення властивостей (низькотемпературних властивостей, зниження сірки) товарного котельного палива, або для доведення некондиційного палива до вимог ДСТУ та ТУ.Документ Корисні копалини України(2020) Білецький, Володимир СтефановичДокумент Основні закономірності процеса одержання фосфоровмісних мінеральних добрив(2017) Подустов, Михайло Олексійович; Дзевочко, Олександр Михайлович; Мастерной, С. М.; Волошин, С. О.; Сорокотяга, М. І.