Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
52 результатів
Результати пошуку
Документ Соціологічний супровід моніторингу якості освіти в сучасному університеті(Видавництво ПП "Новий Світ-2000", 2023) Мороз, Володимир Михайлович; Бірюкова, Марина Василівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Семке, Ніна Миколаївна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Мороз, Світлана Анатоліївна; Труш, Олександр Олегович; Мороз, Олександр Володимирович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Сутула, Оксана Анатоліївна; Терещенко, Антон АнатолійовичВ монографії розглянуто окремі з теоретико-методологічних та науково-прикладних аспектів актуалізації проблематики соціологічного супроводу моніторингу якості вищої освіти в сучасному університеті. Конкретизовано зміст та структуру механізмів державного регулювання моніторингу якості вищої освіти в Україні, а також з’ясовано потенціали норм міжнародних стандартів якості для удосконалення практики функціонування систем забезпечення якості на університетському та державному рівнях. Визначено місце та роль інформаційних технологій в системах управління розвитком ЗВО та забезпечення якості його освітньої діяльності. Узагальнено практики оцінювання якості вищої освіти та презентовано результати опитування окремих з представників груп стейкхолдерів щодо рівня якості освітньої діяльності ЗВО. Монографія містить приклади анкет, які можуть бути використані для опитування різних категорій стейкхолдерів якості вищої освіти Монографія буде корисною для наукових та науково-педагогічних працівників, докторантів, здобувачів вищої освіти, а також інших осіб до кола дослідницьких або професійних інтересів яких входять питання теорії та практики проведення соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті.Документ Інноваційний кампус НТУ "ХПІ" як кейс ефективного формування індивідуальної траєкторії(Народна українська академія, 2023) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичУ статті здійснено аналіз актуальних викликів, якими зіштовхується вища освіта в Україні в умовах війни. Вказується на необхідність інновацій та трансформацій, попри типову консервативність університетського середовища. Підкреслено важливість збереження фундаментальних та прикладних досліджень. На прикладі програми «Інноваційний кампус» НТУ «ХПІ» розглядають нові підходи до формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти. Зазначено ключові елементи програми, включаючи гнучкість, активне залучення студентів та технології навчання, як то гейміфікація та Peer-to-Peer. Підкреслено переваги інноваційного підходу, зокрема новий рольовий статус викладача як ментора. Окремий акцент зроблено на дереві проєктів, як ефективному інструменті вибору індивідуальної траєкторії навчання. Зазначено, що у 2022 році програма «Інноваційний кампус» отримала «срібло» на престижному європейському міжнародному конкурсі “QS-Wharton Reimagine Education Awards 2022. Загалом стаття висловлює думку про важливість «творчої руйнації» та прийняття нових підходів до освіти, сприяючи розвитку освіти у сучасному, динамічному середовищі.Документ Трансформація вищої освіти до Індустрії 5.0(Народна українська академія, 2023) Сокол, Євген Іванович; Радогуз, Сергій АнатолійовичТрансформація вищої освіти, викликана тотальним нокдауном та карантином значно поглибилася після початку воєнної агресії Росії у 2022 р. Система вищої освіти змогла зберегти свою керованість, адаптуватися до нових умов діяльності та вистояти в умовах агресивної та затяжної війни, незважаючи на навколишній хаос. Однак системні проблеми стали ще більшими, і постає питання доцільності більш глибоких змін традиційної «неповороткої системи» та адаптації у відповідності до потреб сьогодення. У цьому сенсі є потреба розглянути досвід інших європейських країн та США. Так у 2022 році Європейська комісія опублікувала інформаційний бюлетень, присвячений трансформаційному баченню Європи під назвою «Індустрія 5.0». Автори також діляться власним досвідом трансформації на прикладі НТУ «ХПІ», де протягом кількох останніх років розгорталася освітня програма, що отримала назву «Інноваційний кампус» і базується на новітніх підходах до вищої освіти. Зокрема передбачається, що в ході навчання освітяни, здобувачі та підприємці знаходяться у постійній взаємодії, що дозволяє будувати індивідуальні освітні траєкторії та зменшує розрив між потребами бізнесу та навчальними програмами.Документ Information and analytical support of the education quality management system(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2023) Baranenko, R.; Sokol, H.; Pustovoitov, P.; Zakharov, R.The article analyzes the problem of informational and analytical provision of the education quality management system. The purpose of the article is to determine the role of modern information technologies in the process of improvement and modernization of the educational system. The components of the information system of quality management, which is defined as a set of interconnected or interacting elements of the organization for the development of policies and goals, as well as processes for achieving goals in the field of education quality, have been studied. It is proven that the formalized information system of education quality management creates a basis for planning, implementation, monitoring and improvement of education quality management activities.Документ Сучасні інструменти підвищення мотивації та рівня якості освіти(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Северин, Надія ВасилівнаДокумент Питання щодо якості вищої освіти на сучасному етапі в аспекті кадрової безпеки(Видавництво "Факт", 2024) Гармаш, Сергій ВолодимировичДокумент Вплив інноваційних засобів навчання на якість вищої освіти (на прикладі спеціальностей 241 "Готельно-ресторанна справа" та 242 "Туризм")(2023) Чайка, Тетяна ЮріївнаДосліджено теоретичні та практичні аспекти вибору заснованих на використанні інформаційних технологій засобів і інструментів навчання та викладання (на прикладі спеціальностей 241 «Готельно-ресторанна справа» та 242 «Туризм») у контексті забезпечення якості вищої освіти.Документ Деякі аспекти управління якістю підготовки фахівців технічного профілю у закладах вищої освіти(Leipzig University, 2018) Мовмига, Наталія ЄвгенівнаДокумент Конкурентоспроможність і розвиток спектру освітніх послуг в Україні: психолого-педагогічний аспект(2021) Гарник, Людмила Петрівна; Данченко, Ірина Олексіївна; Снігурова, Ірина Іванівна; Вітковський, Юрій Петрович; Аль-Халавані, Хусамеддін Рамазанович; Шерстюк, Валерій Сергійович; Осінкін, Олександр ОлександровичСтаттю присвячено висвітленню ключових психолого-педагогічних і соціально-історичних факторів, що вплинули на поточний стан конкурентоспроможності й обсягів експорту освітніх послуг національними вишами, а також оцінці впливу національних реформ вищої освіти та причин падіння її престижу як серед потенційних вітчизняних, так й іноземних абітурієнтів. Також у статті наведено концептуальні засади розбудови толерантності в освітньому середовищі вишу як передумови соціальної інклюзії та інтернаціоналізації освітніх послуг, а також розвитку соціально- й культурно-інтеграційного потенціалу українських регіональних вищих освітніх закладів у рамках визначеного урядом України курсу освітніх реформ і пов'язаних з ними інституційних та організаційних трансформацій. Толерантність як організаційна цінність і чеснота освіченої особистості нівелює прояви інтолерантного ставлення до думки інших, невизнання унікальності й рівноцінності інших людей, несприйняття їх світогляду, а також неповагу до прав людини. Постійна міграція представників інших культур на територію нашої країни викликає в деяких співгромадян занепокоєння та страх перед можливим обмеженням їх "національної гідності". Відтінки цього побоювання різні: від індиферентності до агресії, від холодної байдужості до виявів ксенофобії (ненависті до представників іншої нації). З точки зору психології, такі прояви розглядаються як своєрідна гіперболізована захисна реакція на реальні або уявні загрози з боку представників інших культур та/або етнічних груп. Запропоновані психолого-педагогічні інструменти сприятимуть зниженню соціально-психологічної напруги в учасників освітнього процесу та серед широкого кола вітчизняних і міжнародних стейкхолдерів освітніх послуг.Документ Академічна мобільність як фактор підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Радогуз, Сергій Анатолійович; Нетецька, Тетяна МиколаївнаУ статті проаналізовано академічну мобільність та міжнародну діяльність у сучасному технічному університеті та їхній вплив на підвищення конкурентоздатності закладу вищої освіти в українських та світових рейтингах. Визначені найбільш значимі умови, котрі здатні забезпечити ефективний поступ університету на тлі глобалізаційних процесів у вищій освіті. Окрему увагу приділено потенційним бар'єрам, які можуть стати на заваді ефективній реалізації академічної мобільності. На прикладі діяльності Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розглянуто процес планомірного та цілеспрямованого налагодження відносин з академічними спільнотами зарубіжних країн. Приділено увагу важливості участі університету у світових рейтингах QS World University Rankings, The Times Higher Educational Ranking, THE WUR тощо. Участь у цих та інших загальновизнаних світовою спільнотою університетських рейтингах є важливим кроком в ефективній реалізації програм академічної мобільності, оскільки багато країн використовують адміністративні важелі для регулювання потоків студентства – визнають лише дипломи ЗВО-учасників таких рейтингів, часто надають державні стипендії чи інші преференції. Окреме питання, котре висвітлено на сторінках публікації – вдосконалення мовної підготовки науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано доцільність збільшення кількості викладачів, які вільно володіють англійською мовою, та збільшення англомовних програм бакалавра, магістра та доктора філософії. Ці питання взаємопов'язані, тож інтенсифікація роботи з отримання викладачами університету сертифікатів, котрі підтверджують знання англійської мови на рівні В2 чи вище буде сприяти розвитку англомовних програм на кількісному, а головне – на якісному рівні. Підвищення якості володіння іноземними мовами науково-педагогічними працівниками може відбуватися як унаслідок реалізації виключно внутрішніх програм, так і завдяки участі в різноманітних мовних програмах таких установ, як Британська Рада, у програмах академічного обміну.