Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Антеградні ендобіліарні втручання у хворих з нерезектабельними злоякісними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими жовтяницею(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2022) Бойко, Валерій Володимирович; Авдосьєв, Ю. В.; Євтушенко, Денис Олександрович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Тарабан, І. А.; Мінухін, Д. В.; Шевченко, О. М.Вступ. Причинами механічної жовтяниці стають доброякісні та злоякісні захворювання органів гепатікопанкреатікодуоденальної зони. Літературні джерела описують розвиток механічної жовтяниціу 15–40 % пацієнтів з жовчно-кам’яної хворобою та у переважної більшості пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів. Механічна жовтяниця злоякісної етіології зустрічається в 40–67 % пацієнтів. Мета. Вивчити результати використання антеградних ендобіліарних втручань у хворих з нерезектабельними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими жовтяницею. Матеріалі та методи. Проведено аналіз оперативного лікування 62 пацієнтів з нерезектабельними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими механічною жовтяницею, класифіковними за Bishmuth-Corlette в ДУ «ІЗНХ ім. В. Т. Зайцева НАМН України»: холангіокарцинома — I тип пухлини, спостерігалася у 9 (14,52 %) пацієнтів, II тип — у 16 (25,81 %), IIIA тип — у 10 (16,3 %), IIIB тип — у 8 (12,9 %), IV тип — у 13 (20,97 %). Рак дистальних відділів жовчно-вивідних шляхів діагностован у 6 (9,68 %) пацієнтів.У 36 (58,1 %) пациєнтів було встановлено зовнішньовну-трішній чрезшкірний чрезпечінковий холангіодренаж (1 гру-па), — 26 (41,9 %) пацієнтам — зовнішній чрезшкірний чрезпечінковий холангіодренаж (2 група). Результати дослідження. Ускладнення, які пов’язані безпосередньо з виконанням ЧЧХД виявлено у 13 пацієнтів (21,0 %). У 7 (26,9 %) пацієнтів після зовнішнього ЧЧХД та у 6 (16,7 %) після зовнішньо-внутрішнього ЧЧХД (p>0,05). У 5 (8,06 %) пацієнтів спостерігалася часткова міграція холангіодренажу. Міграцію холангіодренажу після ЧЧХД лівої дольової протоки було у 1 (1,6 %) пацієнта. При ЧЧХД правої часточкової протоки холангіодренаж мігрував у 4 (6,4 %) пацієнтів. Холангіт після зовнішньо-внутрішнього ЧЧХД розвинувся у 2 (3,2 %) пацієнтів, який був розрішений завдяки виконання санації та проведенн антибактеріальної терапії. Жовчовитікання у черевну порожнину після ЧЧХД в у 1 (1,6 %) пацієнта, яке розрішено шляхом постановки дренажу більшого діаметра. Спостерігали гемобілію у 2 (3,2 %) пацієнтів. У 3 (4,8 %) випадках постановка зовнішнього ЧЧХД була неефективною. Висновки. При відсутності анатомічних та технічних обмежень ефективніше використовувати зовнішньо-внутрішнє дренування при лікуванні пацієнтів з нерезектабельними новоутвореннями жовчно-вивідних шляхів, ускладненими жовтяницею, який є більш фізіологічним та функціональним. Зовшіньо-внутрішнє ЧЧХД супроводжується меншою частотою ускладнень — 16,7 % у порівнянні з зовнішнім ЧЧХД — 26,9 %, рівень летальності при зовнішньо-внутрішньому ЧЧХД склав 8,33 % у порівнянні з зовнішнім ЧЧХД — 11,54 %.Документ Сучасні методи лікування пацієнтів на захворювання жовчно-вивідних шляхів, що ускладнені механічною жовтяницею(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2023) Бойко, Валерій Володимирович; Авдосьєв, Ю. В.; Євтушенко, Денис Олександрович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Тарабан, І. А.; Смачило, Р. М.; Мінухін, Д. В.Вступ. Лікування пацієнтів на захворювання жовчно-вивідних шляхів, ускладнені жовтяницею, залишається актуальною проблемою в абдомінальній хірургії. Розвиток механічної жовтяниці спостерігається у 15-40 % пацієнтів з жовчно-кам’яною хворобою, ускладненою холедохолітіазом. Механічна жовтяниця (МЖ) злоякісної етіології зустрічається у 40-67 % пацієнтів. Мета. Вивчити результати використання мініінвазивних оперативних утручань у пацієнтів зі захворюваннями жовчно-вивідних шляхів, ускладнених механічною жовтяницею. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 56 пацієнтів із захворюваннями жовчно-вивідних шляхів, ускладнених МЖ, які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України». В першу групу увійшли 34 пацієнта з непухлинними захворюваннями жовчно-вивідних шляхів, ускладнених МЖ, в другу групу увійшли 22 пацієнти з холангіокарциномами. Результати. У 1А підгрупі 15 (41,1 %) пацієнтам з метою біліарної декомпресії виконані антеградні ендобіліарні втручання, в 1Б підгрупі 19 (55,9 %) пацієнтам спроби ретроградної біліарної декомпресії були невдалими. Другим етапом хірургічного лікування були реконструктивно-відновлювальні операції або застосовування комбінованих втручань з антеградного та ретроградного доступів. Застосування антеградних ендобіліарних втручань дозволило знизити розвиток ускладнень біліарної декомпресії в порівнянні з пацієнтами, у яких була невдала спроба ендоскопічного лікування, з 15 (78,9 %) до 1 (6,67 %) випадку, а також знизити кількість ускладнень після реконструктивно-відновлювальних операцій з 10 (52,6 %) до 1 (6,67 %) та рівень летальності з 2 (10,5 %) до 1 (6,67 %). Після успішно виконаної біліарної декомпресії 11 (50 %) пацієнтам виконані реконструктивно-відновлювальні оперативні втручання, які увійшли в 2А підгрупу. Решті 11 (50 %) пацієнтам, які склали 2Б підгрупу, аналогічні оперативні втручання виконувались без попередньої біліарної декомпресії. У пацієнтів 2А групи виконання антеградні ендобіліарні втручання дозволило зменшити кількість післяопераційних ускладнень на 9,1 % і летальність на 9,1 % у порівнянні з пацієнтами 2Б підгрупи. Висновки. Таким чином, антеградні ендобіліарні втручання є альтернативним методом лікування захворювань жовчно-вивідних шляхів, ускладнених МЖ. Антеградні ендобіліарні втручання знизили кількість ускладнень після реконструктивно-відновних операцій з 27,3 % до 18,2 %, рівень летальності з – 18,2 % до 9,1 %. Антеградні ендобіліарні втручання при доброякісних захворюваннях жовчно-вивідних шляхів та удосконалені мініінвазивні методи лікування «ендоскопічно складних» форм холедохолітіазу знизили кількість ускладнень біліарної декомпресії порівняно з випадками ендоскопічної декомпресії, яка була неефективною, з 78,9 % до 6,67 %, а також знизили рівень післяопераційних ускладнень після реконструктивно-відновлювального лікування з 52,6 % до 6,67 % та летальність з 10,5 % до 6,67 %.Документ Biliary decompression in patients with obstructive jaundice(KRPOCH Publishing House, 2021) Boyko, Valeriy Volodymyrovych; Avdosyev, Yuriy Vladimirovich; Sochnieva, Anastasiia Lvovna; Yevtushenko, Denys Oleksandrovych; Minukhin, Dmytro Valeriiovych; Shevchenko, Oleksandr MykolaiovychBackground: Benign and malignant diseases of bile ducts usually cause mechanical jaundice. The aim of the study: To determine the optimal duration of percutaneous transhepatic biliary drainage (PTBD) depending on the duration of mechanical jaundice and the initial level of total bilirubin in the serum. Methods: This paper presents the experience of using PTBD in 88 patients with benign and malignant diseases of bile ducts complicated by mechanical jaundice, who were hospitalized at the State Institution “V. T. Zaitsev Institute of General and Urgent Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” from 2011 to 2017 years. Patients were divided into three groups. The first group consisted of 15 (17.1%) patients with benign diseases of the biliary tract. The second group consisted of 11 (12.5%) patients with resectable cholangiocarcinomas. The third group – 62 (70.4%) patients with unresectable cholangiocarcinomas. Results: For patients of group 1, the process is somewhat slower, but the end result is also quite strongly influenced by the initial level of total bilirubin. The duration of biliary decompression in this category of patients averages 10-12 days. For patients in group 2, biliary decompression requires at least 12 days, but the result is not significantly affected by the initial level of total bilirubin and the duration of obstructive jaundice. Conclusions: Using the Poisson process, or more precisely the quasi-Poisson distribution, it was possible to determine the optimal duration of biliary decompression by using PTBD depending on the duration of obstructive jaundice and the initial level of total serum bilirubin.