Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Коротка історія часопису "Сталь" в тридцяті роки XX сторіччя(ФОП "Жукова Ірина Віталіївна", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Міщенко, Марина МиколаївнаМетою статті є необхідність висвітлити основні віхи та призначення, узагальнити пріоритетні наукові здобутки одного з перших технічних часописів України та колишнього СРСР – журналу «Сталь». З початком індустріалізації, коли наука почала займати позиції чи не найголовнішої продуктивної сили, потреба в наявності технічної літератури була величезна. Блискучим виходом зі становища стало відкриття в Харкові в 1931 р. журналу «Сталь», органу Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, Всесоюзного об'єднання «Сталь» і тресту «Трубосталь». Редколегія журналу перебувала у відомому Держпромі, при правлінні об'єднання «Сталь». Незважаючи на постійні зміни в керівництві часопису, опубліковані в ньому статті були фундаментом стабільної роботи агрегатів металургії. Деякі з статей не втратили своєї актуальності і сьогодні, наприклад, статті з фізичної хімії виробництва сталі і чавуну, про витрати енергії при прокатці рейок або балок, про стійкість виливниць для розливання сталі або за властивостями вогнетривких матеріалів при високих температурах. Статті в журналах можна класифікувати на кілька видів: передовиці (за планами збільшення випуску продукції, втілення в життя рішень партії і уряду), дослідницькі (з питань «вузьких місць», отримання залежностей різних параметрів плавки і обробки розплавленого металу, обробки його тиском, лиття, хімічних аналізів, застосування нових вогнетривів, питань металознавства і термічної обробки виробів, різних економічних розрахунків, калькуляції і планування), технологічні (забезпечення стабільної роботи печей різного типу на різній сировині і робота прокатних станів різного типу в умовах металургійних заводів України), обмін досвідом, оглядові (досягнення металургійної промисловості в світі), бібліографічні (огляд статей вітчизняної та іноземної періодики), питання капітального будівництва заводів, звіти по закордонних відрядженнях в США і в Європу та інші. З січня 1941 р. журнал «Сталь» видавався вже в Москві, в будівлі Народного комісаріату чорної металургії СРСР. Часопис виходить в Росії і сьогодні/Документ Науково-педагогічна діяльність Петра Мухачова в 1887-1935 рр.(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2022) Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир Вікторович; Кириченко, Олександр ОлеговичМетою статті є необхідність висвітлити основні життєві віхи та творчий шлях, узагальнити пріоритетні наукові здобутки талановитого інженера та викладача, одного з фундаторів технічної освіти в Україні та науково-дослідних установ в галузі металургії, Заслуженого професора П. М. Мухачова. Методи дослідження: загальнонаукові — аналіз та синтез, класифікація; історичні — проблемно -хронологічний, порівняльно-історичний, біографічний, ретроспективний. Аналіз основних етапів професійної діяльності видатного ученого та педагога дав підстави стверджувати, що він був одним з фундаторів освіти у галузі паровозобудування та металургії, декілька років був керівником Харківського технологічного інституту Імператора Олександра ІІІ, керував курсами Вогнестійкого будівництва. Його професійна діяльність призвела до появи у виші нових навчальних предметів, насамперед, паровозобудування, двигунів внутрішнього згоряння, електротехніки, тощо. Після Жовтневого перевороту вчений та педагог був вимушений покинути Харківський технологічний інститут. Його діяльність була пов’язана з викладанням, консультуванням підприємств. Вже в зрілому віці, Петро Матвійович кілька років очолював створений у Харкові Інститут металів. Йому вдалося забезпечити становлення та сталий розвиток першої науково дослідної установив галузі металознавства – Харківського інститут металів, згодом, Український науково-дослідний інститут металів (УкрНДІМет). П. М. Мухачову вдалося залучити до роботи в Інституті, як на постійну роботу, так і за сумісництвом, найбільш кваліфікованих вчених: хіміків, металургів, металознавців, економістів, гірничих інженерів, які проживали в місті Харкові.Під керівництвом Петра Матвійовича колективу Інституту вдалося визначити основні напрямки наукової діяльності і своє місце в технічному прогресі металургійної галузі. Співробітниками Інституту було виконано безліч оригінальних робіт у галузі ливарництва та металургії: дослідження агломераційних процесів, розробка нових марок чавуну і сталі, більш економічних профілів прокату, дослідження по витраті енергії на прокатних станах, виробництва транспортного металу, термічній обробці, металознавству, ливарній справі, організації виробництва і праці, техніці безпеки в чорній металургії, розробка більш досконалих методів контролю технологічних процесів і дослідження якості металу, розробка чистого заліза, антифрикційних чавунів, машин та технології безперервного лиття, тощо. Харківський науково-дослідний інститут металів з моменту відкриття в 1928 р. і по сьогоднішній день є одним з флагманів наукових досліджень світової металургії. В історично короткі терміни були досягнуті значні для світової історії досягнення, що дозволило вже через 10-12 років перетворити країну з відсталої в потужного виробника чорних металів. Під керівництвом Петра Матвійовича було закладено основи численних наукових шкіл, які через досить короткий час призвели до появи цілого сузір'я дослідників - новаторів. Результати їхніх робіт, які було запроваджено у виробництво, призвели до різкого збільшення кількості і якості виробленого металу. Автори робіт були згодом відзначені державними нагородами, Державними преміями СРСР та України, преміями Ради Міністрів СРСР.Документ Науково-організаційна діяльність Аполлона Мевіуса в галузі металургії (до 200 річчя від дня народження)(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2020) Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті наведено біографічні дані та професійні досягнення видатного металурга, лауреата Демидівської премії Аполлона Федоровича Мевіуса. Показано походження Мевіуса, наведено дані за його місцем навчання, а так само служби по гірському відомству Російської імперії. Показано, що Мевіус, будучи начальником Луганського гірничого округу, активно сприяв розвитку вітчизняного гірничо-рудного комплексу, становленню Керченської металургії, геологічних пошуків і будівництва металургійних підприємств. Пояснені причини, за якими маститий вчений, колишній начальник Луганського гірничого округу не отримав посади професора кафедри металургії в Санкт-Петербурзі. Наведено результати роботи Мевіуса в З'їзді гірничопромисловців Півдня Росії, прийоми та методи статистичної обробки, детально розроблені ним і покладені в основу діяльності організованого Харківського комітету з перевезень мінерального палива. Наведено основні друковані роботи Аполлона Федоровича, в яких він передбачив будівництво декількох заводів металургійного профілю. У статті показано результати роботи Аполлона Федоровича Мевіуса в 1887-95 рр. викладачем металургії в Харківському практичному технологічному інституті, його досягнення на цій роботі і причини, з яких він залишив педагогічну діяльність. Незважаючи на те, що Аполлон Федорович Мевіус увійшов в історію науки і техніки як видатний вчений, який боровся за технічний прогрес своєї Батьківщини, його ім'я в Харкові не увічнено ні пам'ятником, ні назвою вулиці, ні навіть меморіальною дошкою на будинках, в яких він працював або проживав. Аполлон Мевіус автор не тільки класичних книг з металургії, а й технічного французько-російського словника, який він складав 28 років. Словник надав велику допомогу російським інженерам і технікам, яким за родом своїх занять доводилося звертатися до іноземної технічної літератури. Таким чином, Аполлон Федорович Мевіус був одним з найосвіченіших гірничих інженерів свого часу, видатним педагогом і вченим, збагатив вітчизняну технічну літературу фундаментальними працями з ливарної справи та металургії чорних металів. Праці Мевіуса не втратили свого значення і сьогодні.Публікація Statistical analysis of the probabilistic spheroidal graphite cast iron yield surface probability characteristics(Вінницький національний технічний університет, 2020) Shapovalova, M. I.; Vodka, O. O.Публікація Дворівневі математичні моделі визначення напруженого стану та ресурсу пластини з отвором(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Шаповалова, Марія Ігорівна; Водка, Олексій ОлександровичСучасні тенденції розвитку машинобудування та інших галузей, пов’язаних з виробництвом матеріалів та конструкцій із заданим комплексом фізико-механічних та технологічних властивостей – спрямовані на зниження матеріалоємності, енерговитрат, підвищенню точності, надійності та конкурентоспроможності виготовленого продукту. Тому створення математичних методів оцінки напруженого стану елементів конструкції на основі аналізу пружних характеристик матеріалу з урахуванням особливостей його внутрішньої мікроструктури є актуальною задачею. Алгоритм, що розглядається, включає наступні етапи: ідентифікація параметрів міцності з використанням даних, отриманих із зображень мікроструктури матеріалу; вивчення напружено деформованого стану моделі на основі варіаційно-різницевого методу скінченних елементів; формування система лінійних алгебраїчних рівнянь для вирішення задачі аналізу пружних властивостей матеріалу використовуючи плоску задачу теорії пружності; побудова поверхні текучості матеріалу для серії випробувань спираючись на критерії міцності композиційних матеріалів, які враховують різний супротив матеріалу при розтягуючих та стискаючих навантаженнях. На основі розробленої математичної моделі проводиться оцінка НДС та поверхні текучості пластинки з отвором. Аналіз конструкції проводиться на макро та мікро рівні. Виникнення пластичних деформацій на мікрорівні може призвести до розвитку тріщин та структурних руйнувань на макрорівні. У результаті дослідження визначена ймовірність виникнення пластичної деформації у пластині, та встановлені критичні зони моделі, які потребують ретельного контролю. Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні підходу для оцінки механічних властивостей матеріалу, таких як модуль пружності, зсуву, коефіцієнта Пуассона, та їх ймовірнісних характеристик відповідно до внутрішньої структури; а також у аналізі коефіцієнтів взаємного впливу другого роду – такий підхід сприяє розширенню знання про матеріал та дозволяє збільшити кількість корисної інформації отриманої шляхом його моделювання. Для оцінки ймовірності виникнення пластичних деформацій запропонований метод, що працює не у детермінованій постановці, а використовує весь набір ймовірнісних характеристик поверхні текучості.Документ Повышение механических свойств чугунных деталей ДВС методом комплексного легирования(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Клименко, Леонид Павлович; Прищепов, Олег Федорович; Андреев, Вячеслав Иванович; Шесюк, Олег Владимирович; Случак, Александр ИгоревичВ статье приведены результаты длительных исследований по получению лигатур для серого и высокопрочного чугуна, применяемых для отливки ключевых деталей двигателей внутреннего сгорания. Основной целью исследования является продление срока эксплуатации деталей ДВС путем повышения износостойкости основных деталей (гильз цилиндров и поршневых колец). Цель исследования заключается в разработке лигатуры и технологии для серых и высокопрочных чугунов. Методы исследования включали как математическое моделирование путем регрессионного анализа матриц Грама, сформированных на основе определенных ко-эффициентов корреляции между износостойкостью чугуна и его химическим составом,что было проверено через критерий Фишера, так и практические исследования по отливке чугунов различных марок и стендовых испытаний двигателей с деталями на их основе. Уравнение регрессии, характеризующеей оптимальный химический состав чугуна представлено как I = 8,4 + 0,9C - 0,6Si - 3,2Mn - 84,4P - 4,5Ti - 33,8S + 9,3Cr + 0,4Ni -5 , 9Cu -1,1V + 24,3Mo.Основой для разработок стал анализ достаточного количества литературных источников, связанных с легирующими свойствами различных элементов при применении их в серых и высоко-прочных чугунах. Основные результаты литературного поиска представлены в соответствующем разделе, где охвачено легирование никелем, хромом, молибденом, ванадием, медью, кремнием, титаном и другими элементами. Были разработаны и защищены патентами Украины №25099 и №25100 высокоэффективные лигатуры для чугунов деталей цилиндро-поршневой группы (ЦПГ). Стендовые испытания износостийкости полученных чугунов показали, что формирование сорбито-образного перлита за счет легирования чугуна в ковше является оптимальным подходом, в комплексе с другими мерами может значительно повысить качество полученных деталей. Таким образом исследования показали, что для высоконагруженных деталей цилиндно-поршневой группы неизбежен переход на легированные чугуны. Для чугунов для втулок цилиндров дизелей типа ЧН 25/34 это связано с их переходом на высокозернистые топлива, а работа новых форсированных двигателей 6ЧН 26/34 без легированных чугунов оказалась невозможной.Документ Становлення металургійної освіти в Україні у європейському освітньому контексті(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014) Журило, Алла Григорівна; Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті наведено дані про початок металургійної освіти в Україні. Пояснюються причини відкриття Харківського технологічного інституту з урахуванням розвитку промисловості в ХІХ ст. Зроблено деякі висновки щодо розвитку металургійної освіти в Україні. Наприкінці розглянуто різні проблеми розвитку освіти, які стосуються переважно ливарної справи.Документ Обработка жидкого чугуна никельсодержащими отходами(Технологический центр, Украинская государственная академия железнодорожного транспорта, 2011) Мезенцева, Ирина Александровна; Горбенко, Вероника ВладимировнаРазработанная и испытанная экономически эффективная и экологически щадящая технология утилизации отходов, которые образовались после электроэрозионной обработки никелевых сложнолегированных сплавов. Предложенная технология переработки заключается в процессе двух этапного восстановления гранулированных окисленных отходов.