Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Філософія техніки між ХХ і ХХІ століттями як відповідь на виклики війни і виходу до нової цивілізації(Харківський національний університет імені B. H. Каразіна, 2022) Городиська, Ольга Миколаївна; Міщенко, Віктор ІвановичРоздуми про техніку завжди були в центрі уваги науковців. Вони були різноманітними, що привело до диференціації форм рефлексії над технікою. Зміни торкалися, перш за все, онтологічної і гносеологічної концепцій техніки, бо саме вони «вказували» на зміни у ціннісних орієнтаціях культури і, в подальшому, цивілізації, усього людства. Сьогодні суспільство зіткнулося із викликами глобального характеру, коли активними і «безжалісними» стали питання про військову техніку, про військово-технічні зрушення і революції, про те, якою мірою людство стало заручником тих технічний відкриттів, винаходів, які можуть повністю перевернути онтологію і вітальні характеристики людства. Автори підкреслюють, що філософія завжди намагалася розглядати техніку в її єдності із соціально-культурною проблематикою. Питання майбутнього типу цивілізації не викликає жодного сумніву: вона вибудовується за рахунок технічних надбань.Але роздуми над технікою у військовій площині, які відрізняються своєю рефлексією і відкривають нові горизонти значення техніки і технічного, ще раз потребують філософського осмислення такого суттєвого феномену для людства, як техніка. Питання збалансованого підходу до техніки із відповіддю, що має стати тією могутньою силою, яка стримає деструктивні елементи предмету дослідження, знаходиться в центрі уваги авторів. У перехідний період між ХХ і ХХІ ст. філософія техніки зосереджується на питанні ідей, за рахунок яких має вибудовуваться методологічні лінії дослідження техніки і усього технічного. Очевидність того, що техніка, особливо її військові зразки набувають все більше страшенного, антилюдського характеру, не викликає сумніву. Єдине, що може змінити такі негативні елементи прогресу, ‒ це вирішальне значення духу людини. Саме дух людини має перетворитися на силу, яка має здійснювати контроль над технікою, особливо військовою, а реалізація потужності духу в ситуації сьогоднішнього дня має бути покладена в основу ідеї для оформлення будь-якої методологічної лінії у філософських роздумах про техніку.Документ Історичний вимір духовності(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Міщенко, Віктор ІвановичУ статті розглядається проблема визначення загальноісторичного рівня розвитку духовності з метою осягнення її ніверсального філософського смислу, ролі в долі цивілізації. Автор виділяє психологічний, психолого-педагогічний, психолого-соціальний, соціально-психологічний та аксіологічний рівень аналізу, які застосовуються сучасними дослідниками. З метою виявлення найзагальнішого рівня аналізу – соціального автор застосовує діалектичний підхід, розглядає духовність в історичному русі, тобто як історичне поняття. У пошуках методології наукового дослідження автором виявлені певні недоліки загальноприйнятих світоглядних підходів: матеріалізму, суб’єктивного та об’єктивного ідеалізму. Визначається, що певну роль інтегративного підходу може здійснити звернення до категорії «цивілізація», яка поєднує матеріальні та духовно-культурні складники, є підґрунтям виявлення екоантропологічного підходу. Застосування екоантропологічного підходу дає можливість виділити основні історичні типи цивілізаційної діяльності людства – освоєння, підкорення й одухотворення природи, та відповідні їм історичні типи цивілізації: космогенну, техногенну та антропогенну. Автор робить висновок про те, що історичні типи духовності відповідають цим типам цивілізаційного устрою, та вказує на їх зв’язок з відповідними типами духовного устрою – катарсичної, інноваційної та інтелектуально-моральної духовності. Розкривається історичне завдання кожного типу духовності стосовно людини: створення людського в людині, розвиток та удосконалення лю дини, реалізація людиною власної місії або покликання людини у Всесвіті. Інтелектуально моральна духовність має первинне завдання: гармонізувати цивілізаційний розвиток на зламі тисячоліть, усі складники антропо-інфо-техно-екосфери, забезпечити створення справжнього технотронного суспільства, трансформацію до планетарно-космічної в найбільш загрозливий час існування людства. Робиться висновок про те, що нова форма не скасовує стару взагалі, а народжується на її основі, але визначає нові пріоритети існування, стратегії розвитку нової цивілізації. Розвиток нових типів духовності стає когерентним стосовно розвитку матеріальних утворень Всесвіту, форм руху матерії (фізичної, хімічної, біологічної, соціальної), що може розглядатися як подальший крок у розвитку теорії глобального еволюціонізму.Документ Stone age and the world of primitive mining(Український культурологічний центр, 2018) Gayko, G.; Biletskyi, V. S.; Hunchenko, Yu.The role of the primitive mining in providing civilization advancement of the Stone Age communities is shown. The ways of the first minerals development are explored. The technological techniques and mining tools used by miners of the Neolithic flint extraction mines as well as the methods of clay extraction and usage are analyzed. The formation of the established mining communities and their role in obtaining and sharing professional experience is researched. Attention is drawn to the insufficient considering the factors of primitive mining activity in the developing historical scientific notations about the late Stone Age social development.Документ Наслідки порушення морального закону в житті суспільства та в економіці(НТУ "ХПІ", 2016) Компанієць, ВікторіяУ статті розглянуто сутність та наслідки порушення Морального закону в житті суспільства та в економіці. Наведено докази дії Морального закону на прикладі історії давньоєврейської цивілізації, які досліджені святителем Миколою Сербським. Обґрунтовано, що причини демографічної кризи, яка відбувається в сучасному суспільстві, викликані кризою духовно-моральною. Доведено, що сучасна економіка, яка базується на порушенні Морального закону, перетворилась в систему, що руйнує особистість і суспільство.Документ Concept "city" in the context of interdisciplinary research(НТУ "ХПІ", 2016) Machulin, L. I.The article considers the interpretation of the concept "city" as a product of man’s activity in works of historians and sociologists, economists and urbanologists, philosophers and ecologists. The author pays special attention at the statement about the role of a city, its spheres, levels, cultures, and subcultures. The article proves the necessity of the synthesis of philosophical understanding of a city itself as an object, the concept "city", and factors of development of cities in different time and in different countries.Документ Сущность типологии государства(НТУ "ХПИ", 2014) Муренко, Елена ЛеонидовнаВ данной научной статье освещаются вопросы типологии государства. В результате анализа научной литературы определено значение «государства» и его типы – формационный и цивилизационный, проведена классификация типологии государства по различным признакам. Статья раскрывает и подчеркивает важность дальнейшего изучения данного вопроса, так как от степени познания указанной темы зависит эффективность функционирования городов, регионов, областей и всего государства.Документ Культура contra цивилизация: вечный конфликт?(НТУ "ХПИ", 2014) Голозубов, Александр ВячеславовичВ статье рассматриваются некоторые аспекты оппозиции культура-цивилизация. В частности, культура понимается как пространство нравственной аксиологии, преемственности традиций, сакральной вербальности, открытой медийности, подчиненных антропологическим основаниям. Цивилизация ориентирована на закрытость, монологичность, тотальность, готовность к радикальной смене парадигм. Выявлено, что культурное пространство формирует условия актуализации исторической памяти, живой памяти с прошлым; цивилизация же, вооружаясь научно-техническим прогрессом, идет по пути глобализации и унификации культур. Возможный выход состоит в осознании самой проблемы техники и цивилизации как духовной коллизии человеческого существа и выявлении в самом себе именно тех вышеназванных критериев, которые являются сущностными для самой культуры, выстраивают поведение самого человека и устройство его общественной жизни.Документ "Забота о технике" как точка сингулярности в развитии человечества: формирование нового дискурса техники(Северо-кавказский научный центр высшей школы, 2013) Дольская, Ольга АлексеевнаАнализируются попытки выйти на сущностную характеристику техники в разных цивилизациях. В переходе к антропогенной цивилизации необходимо отказаться от машинного понимания техники и формировать новый дискурс о ней. Техника рассматривается как творчество и как воплощение знаний не одного человека, а коллектива. Свою индивидуальность человек реализует, только приобщаясь к практике трансиндивидуального.Документ Формирование нового дискурса техники в условиях перехода от техногенной цивилизации к антропогенной(Мелітопольський державний педагогічний університет, 2013) Дольская, Ольга АлексеевнаAnalysis of attempts to get the essential characteristic of technique in various civilizations is given. In conditions of transition to anthropogenic civilization technique is considered as creativity, as the embodiment of knowledge of not a single person but of a team, as the result of the invention and the media, and not as a utilitarian object. While recording the factors that indicate a change in the discourse of semantic understanding of technique, the author comes to the conclusion that the implementation of the phenomenon of self-care, which will intensify the dialogue with the technique is waiting for us, so it is necessary to abandon machine understanding of technique and form a new discourse about it. The individuality of a person is realized only by an introduction to the practice of trans individuality