Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Нові можливості менеджменту організацій малого бізнесу в умовах цифрової економіки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Літвиненко, Марія Владиславна; Богдановська, Маргарита ІгорівнаВ статті досліджено сучасний стан менеджменту організацій малого бізнесу в умовах цифровізації, яка на сьогодні постає невід’ ємною складовою бізнес-процесів. Виявлено нові можливості діяльності компаній в цифровій економіці України, особливо активне застосування інноваційних технологій в усіх сфери людської діяльності пов’язано з пандемією Covid-19. Зазначено, що цифрова інфраструктура надає значні можливості для розвитку сфери електронної торгівлі та підвищення ефективності її функціонування, бо цифровізація сприяє автоматизації бізнес-процесів та підвищує продуктивність праці. Наголошено на необхідності формування ефективної цифрової інфраструктури для підтримки малого бізнесу. Розкрито сутність концепції розвитку цифрових компетентностей, що спрямована на розвиток цифрових технологій у суспільстві, зокрема в сфері підприємництва. Показано переваги застосування для компаній національної онлайн-платформи «Дія.Бізнес», яка містить значну кількість сервісів з необхідною та актуальною інформацією для підприємців-початківців. За даними дослідження Mastercard SME Index визначено, що близько 70% підприємців в Україні використовують цифрові канали продажів, серед яких найчастіше застосовують соціальні мережі (40%) та власний сайт (33%). Відповідно до результатів Державної служби статистики України, власники малих підприємств станом на 2021 рік недостатньо активно впроваджували цифрові технології для діяльності організацій. Дані Європейського інноваційного табла показали, що у 2022 році в Україні взагалі розвиток цифровізації зупинився, що пов’язано у першу черзу з початком повномасштабного вторгнення росії на територію країни. Розроблено пропозиції щодо використання малими підприємствами інноваційних технологій: автоматизації внутрішніх процесів компанії, використання штучного інтелекту та мобільних додатків, просування товарів та послуг через соціальні мережі. Впровадження даних технологій забезпечить бізнесу стійкість і виживання, що необхідні для успіху на ринку.Документ Діджиталізація як фактор конкурентоспроможності у єдиному міжнародному цифровому ринку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович; Перерва, Олександр ПетровичУ статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Найбільш впливовими факторами цих процесів є цифрова трансформація, пандемія та військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Створення єдиного цифрового ринку є однією з головних перспектив та викликів сучасності. Цифровізація створила світ без кордонів та її впровадження вимагає нової форми управління на основі характерних для неї специфічних властивостей. Цей процес потребує вирішення ряду практичних і політичних питань у економічних та торгівельних відносинах міжнародної спільноти. Ігнорування цих процесів, або необ’єктивна оцінка у підходах до їх здійснення може привести до катастрофічних наслідків у забезпеченні конкурентоспроможності окремих підприємств, регіонів і цілої країни. Зазначено, що проблема регулювання єдиного цифрового ринку полягає в забезпеченні можливості для єдиного ринку працювати в цифровому світі так само, як і в аналоговому. Це означає забезпечення кращого доступу для споживачів і компаній до електронних товарів та послуг на всій території ЄС, а також створення умов для розвитку цифрових мереж та сфери послуг і максимізації потенціалу зростання цифрової економіки ЄС.Публікація Інновації в системі державного управління(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Круглов, Віталій Вікторович; Терещенко, Діна АкрамівнаУ статті розглядаються сучасні підходи до впровадження інновацій у системі державного управління. В умовах швидких технологічних змін та глобалізації, інновації є ключовим фактором адаптації системи державного управління до складних викликів. Метою статті є аналіз та вивчення сучасних підходів у галузі інновацій державного управління. Дослідження тематики показує зростаючий інтерес науковців до питань інновацій у державному управлінні. Водночас залишаються проблеми, пов’язані з безпекою та особливостями впровадження інноваційних стратегій у вказаній сфері. Розглянуто різні форми інновацій, зокрема технологічні (впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту, інформаційних систем тощо), соціальні (нові підходи у взаємодії зі споживачами публічних послуг та державою), інновації в управлінських процесах і наданні послуг, що передбачає підвищення якості та ефективності державного управління. Огляд практичного досвіду засвідчує, що провідну роль в інноваціях державного управління відіграє цифрова трансформація – розвиток електронного урядування, відкритих даних, інтегрованих платформ надання адміністративних послуг. Виокремлено ключові інновації електронного урядування: електронні податки, документообіг, платежі, портали надання адміністративних послуг. Проаналізовано переваги використання відкритих даних. Розглянуто інтегровані багатофункціональні центри обслуговування громадян та концепцію "держави як платформи" з єдиною екосистемою даних та сервісів. Окремо виділено підходи до класифікації інновацій за сферами: сервісні, технологічні, управлінські, системні, соціальні. Проаналізовано інноваційні моделі державного управління: класичну бюрократичну модель, новий публічний менеджмент, мережеве управління, неовеберіанську модель. Розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту та забезпечення кібербезпеки як пріоритетні напрями в контексті цифрової трансформації. Впровадження інновацій у державному управлінні є комплексним стратегічним завданням, яке потребує системних зусиль щодо модернізації як організаційних структур, так і кваліфікації державних службовців.Документ Studying the relationship between cryptocurrency markets and traditional financial markets: common dependence and possible interaction effects(UNAN-Managua, 2023) Pshenychna, Mariia; Shevchenko, Maryna Mykolaivna; Nazarova, Tetiana Yu.; Ovander, Nataliia; Okhrimenko, OksanaModern economic technologies are being transformed in modern conditions of digitalization. Cryptocurrencies operate on the market under certain conditions and interact in a certain way with traditional financial markets. Given that cryptocurrencies are dynamic in the market, prospects for further use of new currencies and possible ways of interaction with traditional financial markets are offered. The main aim of the study is a comprehensive analysis and prospective directions of interaction of cryptocurrencies with traditional financial markets. In the course of the model of the influence of fundamental economic indicators and stock market trends on the price dynamics of the main cryptocurrencies. The results of the research make it possible to clarify the economic nature of cryptocurrencies as specific financial instruments and to improve existing investment management models taking into account the statistical properties of virtual financial assets. Based on analysis of market names, it is shown that global crypto exchanges and cryptocurrencies are focused on people, management, savings and services. The international market of cryptocurrencies, its general condition, was studied. The conclusions are reflected in a comprehensive study of cryptocurrencies and their rapid growth as the main innovation in the global and Ukrainian economy.Публікація Розвиток електронного урядування в Україні(Українська державна академія залізничного транспорту, 2023) Косич, Марина Василівна; Губанова, Ніно НодарівнаСучасний етап розвитку соціально-економічних відносин характеризується процесами переходу від третьої до четвертої промислової революції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у виробництві. У державному секторі економіки такі зміни визвали появу нового інструменту - електронне урядування. Департамент з економічних і соціальних питань ООН визначає раз на 2 роки індекс розвитку електронного урядування. Україна в останні роки демонструє постійне зростання даного показника, а у 2022 році величина індексу електронного урядування дозволила перейти Україні до групи країн з дуже високим значенням електронного урядування, але 25 % населення цього ж року не були приєднані до мережі Інтернет, що говорить про неможливість їх участі у використанні інтернет послуг, що надаються органами державного та місцевого управління. Цифровізація життя суспільства вимагає від органів влади ефективного публічного управління на базі електронної взаємодії.Документ Трудові ресурси як фактор повоєнного відновлення економіки України в умовах постіндустріалізації(Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління, 2023) Митрофанова, Анастасія СергіївнаРоль робочої сили як фактору виробництва полягає не тільки у визначенні фізичної здатності економіки до розширеного відтворення. Сьогодні якість трудового потенціалу лежить в основі постіндустріальної моделі економічної системи. Мета статті полягає у визначенні ролі фактору трудових ресурсів у повоєнному відновленні української економіки, а також у з’ясуванні впливу постіндустріалізації на цей процес. У статті проаналізований досвід повоєнного відновлення економіки провідних країн (Німеччини, Японії) після Другої світової війни та визначено ключову роль фактору праці у цьому процесі. Визначено співвідношення понять "цифрова економіка", "мережева економіка", "індустрія 4.0", "постіндустріалізація". Розкрито подвійний вплив постіндустріалізації на сферу зайнятості: по-перше, змінюються форми організації праці та зайнятості для традиційних професій, що являє собою зміну форми; по-друге, з’являються нові професії, що являє собою зміну змісту. У роботі доведено, що умови постіндустріалізації можуть полегшити процес відродження трудового потенціалу України, надаючи нові перспективи та можливості. По-перше, для залучення всіх категорій трудових ресурсів до відновлення економіки необхідно використовувати потенціал зростання (сьогодні – найменшого падіння) максимально цифровізованих галузей, працівники яких використовували ІКТ найбільше, а значить, зможуть продовжувати працювати онлайн в інтересах України, будучи у статусі ВПО або біженця. По-друге, забезпечуючи цифровізацію бізнес-процесів у галузях, які мають потенціал до діджиталізації, зможемо залучити до роботи у цих галузях на віддалених робочих місцях додаткову частину трудових ресурсів за кордоном. У роботі запропоновано основні напрями реформування державної політики зайнятості, з метою активізації залучення трудового потенціалу України за кордоном та внутрішньо переміщених осіб до виробництва товарів та послуг на користь вітчизняної економіки.Публікація Automation of marketing activities of the enterprise(2023) Drepin, Ivan; Raiko, DianaДокумент Оцінювання і контроллінгове управління розвитком цифровізації на підприємстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Міщенко, Володимир Акимович; Дараган, Антон Володимирович; Другова, Олена СергіївнаВ статті розглянуто особливості четвертої промислової революції (G4). Зазначено, що складовою цієї революції є Індустрія 4.0 з безліч технологій для створення єдиного простору обміну інформацією і віртуальної візуалізації процесів і об'єктів. Вона також передбачає формування і впровадження роботизованих систем та інтернет-технологій у форматі "розумних" підприємств. Зазначено, що має місце не зовсім правильне розуміння самої суті цифрової економіки, яке значно перешкоджає успішному проведенню цифрової трансформації. Цифрова трансформація (діджиталізація) представлена як процес переходу до такого цифрового бізнесу, який використовує цифрові технології для зміни бізнес-процесів в компанії та надання нових можливостей в напрямку отримання додаткового доходу й перспектив її подальшого розвитку. Наведено порівняльний аналіз окремих підходів до побудови моделей щодо виявлення найбільш загальних та пріоритетних напрямків оцінки цифрової зрілості підприємства. Запропоновано концептуальну схему управління цифровою зрілістю підприємства. Відмічено, що стратегія слугує основою всієї цифрової трансформації і саме вона визначає фокус перетворень та цільовий рівень цифрової зрілісті підприємства, а також дає можливість оцінити ресурсні, трудові й фінансові витрати в часі і в просторі. Інструментами деталізації та реалізації стратегії є бізнес-модель, дорожня карта та відповідний їй портфель проєктів, збалансований з позицій реалізації технологічних та нетехнологічних інновацій, спрямованих на перманентне зростання цифрової зрілісті підприємства. Актуалізація бізнес-моделі є однією з найважливіших складових зростання цифрової зрілісті підприємства, яка здійснюється у напрямку розширення коопераційних взаємодій, застосування багатосторонніх платформ та створення екосистеми бізнесу. Надано рекомендації щодо проведення цифрової трансформації підприємства та підвищення його цифрової зрілісті та обґрунтовано етапи цієї роботи.