Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Наслідки переходу на дистанційну форму організації праці: ставлення керівників та працівників(Західноукраїнський національний університет, 2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Ковшик, Валентин ІгоровичЗміни у формах господарювання і методах організації праці, викликані в першу чергу розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які привели до істотного зростання можливостей передачі інформації та навіть управління операціями, надають сучасному бізнесу низку переваг. Пандемія COVID-19 та війна на території України стала додатковим каталізатором розвитку дистанційних технологій та запровадженням їх у різні області та сфери діяльності: виконання робіт, надання послуг, торгівлю, навчання/освіту. Однак вимушений перехід на дистанційну працю призводить і до негативних наслідків, досить часто пов’язаних з неготовністю працівників та керівників до такої форми відносин. Мета. Метою даної статті є дослідження змін в умовах та результатах праці внаслідок запровадження дистанційної організації праці як з точки зору власника (керівника або роботодавця), так і з позиції працівника або виконавця, та висвітлення основних розбіжностей між цими позиціями. Метод. При проведенні дослідження використовувались емпіричний метод (спостереження та вимірювання), а також емпірико-теоретичні методи: аналіз і синтез, індукція та узагальнення. Результати. Оцінка змін внаслідок переходу на дистанційний режим праці D може бути обчислена як середнє значення оцінок факторів економічної доцільності Xe, професійного комфорту Xp та особистого комфорту Xh. При цьому значення кожного з Хі чинників, в свою чергу може бути визначене як відносне відхилення оцінки сприйняття респондентом віддаленої праці від оцінки традиційної організації робочого процесу. За даними проведених опитувань серед працівників компаній - виконавців робіт та власників (керівників) підприємств (структурних підрозділів) показало суттєву різницю у сприйнятті цими групами переходу на дистанційну форму організації праці. З позиції працівників дистанційна форма організації праці підвищує економічну доцільність та професійний комфорт, але при цьому ступінь особистого комфорту знижується. З позиції керівників за всіма трьома факторами спостерігається негативний вплив, який призводить до зниження результативності функціонування організації (підрозділу). Позитивний характер змін виконуваних робіт і операцій внаслідок переходу на дистанційну форму праці відмічають скоріше молоді люди, представники інтелектуальної праці та освіти, які займаються роботою з інформацією, обчисленнями та обслуговуванням клієнтів. Віддалена праця дозволяє підвищити особисту продуктивність, але результативність всієї організації при цьому знижується.Документ Економічне обґрунтування доцільності проведення ІТ-аутсорсингу та вибору аутсорсера(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2021) Перерва, Петро Григорович; Назаренко, Станіслав МиколайовичВ статті доведено, що для промислових підприємств існують два різноспрямовані шляхи для організації діяльності в сфері інформаційних технологій. Перший - передача окремих ланок ІТ-послуг професіоналів – аутсорсинг. Другий – організація власної ІТ-діяльності і її контроль – інсорсинг. Головним принципом ІТ-аутсорсингу є виконання підприємством-аутсорсі тільки тих функцій (робіт, послуг), які воно може виконувати краще за інших, а передати відібраному аутсорсеру (зовнішньому виконавцю) те, що він робить краще за інших. Дослідження практики застосування ІТ-аутсорсингу показує, що в даний час в більшості випадків використовуються два різновиди ІТ-аутсорсингу: ринковий і організаційний. Концепція ринкового ІТ-аутсорсингу заснована на принципах пошуку і використання (найму) на ринку ІТ-послуг підприємства, створеного без участі підприємства-аутсорсі, яке бажає реорганізувати свою діяльність в сфері інформаційних технологій. Концепція організаційного ІТ-аутсорсингу передбачає виведення тієї чи іншої діяльності промислового підприємства в сфері інформаційних технологій в окреме підприємство. Головним перевага такого рішення є те, що творець (засновник) такого підприємства зберігає за собою основні організаційні та управлінські функції. Тому він має можливість контролювати рівень якості використовуваної продукції (послуг), а також контролювати використання власних ресурсів. Крім того, важливим елементом також є відсутність можливостей (ризику) витоку конфіденційної інформації до своїх конкурентів. Результати проведених досліджень дозволяють сформувати перелік найбільш важливих факторів, які мають ключове значення при обгрунтуванні вибору постачальника ІТ-послуг. Методичні рекомендації щодо вибору постачальника ІТ-послуг – аутсорсера з використанням викладених результатів дослідження включають в себе наступні етапи. Етап 1. Визначаються потенційні ІТ-аутсорсери, виробничо-комерційні результати діяльності яких в основному задовольняють потреби даного підприємства. Етап 2. Складється факторно-аутсорсингова матриця з використанням визначених ступенів вагомості кожного з ключових факторів впливу на обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Побудова такого роду матриці ґрунтується на оцінюванні конкретним промисловим підприємством, яке має потребу в отриманні ІТ-послуг, кожного з ключових факторів впливу на обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Етап 3. Оцінювання відповідності кожного фактору по кожному кандидату в ІТ-аутсорсери проводиться з використанням вагомості факторів обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Етап 4. На основі проведних розрахунків проводиться ранжування потенційних аутсорсерів – інсорсинг.