Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Нормативно-правові засади захисту прав споживачів харчових, косметичних і фармацевтичних продуктів у базовому законі України(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024) Петрова, Ірина Анатоліївна; Петров, Сергій ОлександровичЗахист прав споживачів є провідною темою, оскільки це забезпечує безпечність та якість продуктів, що споживаються людьми. Харчові продукти, косметика та ліки є особливо важливими, оскільки вони безпосередньо впливають на здоров’я людей. Наприклад, небезпечні харчові продукти можуть призвести до отруєння, а неконтрольоване застосування косметики та ліків може призвести не тільки до серйозних наслідків для здоров’я, але й до смерті споживача. Забезпечення безпечності та якості продуктів, що споживаються людьми є однією з основних причин, чому зміни та наближення нормативно-правового регулювання прав споживачів харчових продуктів та косметики в Україні до міжнародних стандартів і практик є основним питанням сьогодення. Для вирішення цього питання Україна може взяти до уваги досвід США та ЄС, щоб покращити національні стандарти та вимоги до споживчих продуктів. Досвід і практики США наведені, як приклад через те, що вони мають глибоку історію трансформацій, зосередженість на групі товарів (харчові та косметичні продукти, ліки тощо), а також визнану в Світі ефективність. Практики ЄС в цьому напряму також виокремлюють харчові продукти та ліки в окрему групу товарів. В ЄС Європейським парламентом були прийняті положення «Заходи захисту споживачів» призначені для захисту здоров’я, безпеки та економічних та правових інтересів європейських споживачів, де б вони не жили, не подорожували або не купували в ЄС. Ці положення спрямовані на конкретні продукти, включаючи ліки, харчові продукти, генетично модифіковані організми, тютюнові вироби, косметику та інші, які відносяться до основного напряму під категорією «А» - Захист здоров’я та безпеки споживачів. Однак, варто зазначити, що Україна має свої особливості та потреби, тому необхідно адаптувати законодавство до внутрішніх потреб та реалій країни. Для ефективного впровадження закордонного досвіду та практик спочатку необхідно дослідити систему нормативно-правових засад захисту прав споживачів в Україні. На першому етапі, в цій роботі, нами було проведено аналіз Закону України «Про захист споживачів» в системі «споживчого» законодавства України.Документ Ініціативна реконструкція занедбаних будівель як спосіб формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Грень, Лариса Миколаївна; Сосіпатров, Артем МихайловичУ статті наведено приклади лідерства представників інституцій громадянського суспільства, волонтерів, які в ініціативному порядку і в партисипативний спосіб реконструюють будівлі, допомагають поселити внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок бойових дій, спричинених російською агресією. Доведено, що реконструкція наявних будинків є ефективним і швидким способом забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Наведено приклади реалізація проєктів Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ). Донорами проєкту в різні роки були уряди ФРН (KfW), Японії (JSDF), Швеції (SIDA), Великої Британії (DFID), Світовий банк, Європейський Союз, Фонд імені Чарльза Стюарта Мотта, Канадська агенція міжнародного розвитку, Міжнародний фонд «Відродження», Програма розвитку ООН щодо реконструкції наявних як житлових, так і нежитлових будівель з метою облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб, що створює умови для плідної співпраці з іноземними донорами, продуктивного та прозорого залучення фінансових ресурсів.Документ Аналітичний огляд проведення ліцензійних іспитів в зарубіжних країнах та в Україні(Національний фармацевтичний університет, 2018) Пімінов, О. Ф.; Великий, Дмитро Львович; Огарь, С. В.; Глущенко, А. В.; Шульга, Л. І.Система ліцензійних інтегрованих тестових іспитів є комплексом засобів стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності, що введена в Україні як форма незалежного оцінювання здобувачів вищої освіти за галуззю знань «Охорона здоров’я». Метою роботи є вивчення та узагальнення досвіду зарубіжних країн у проведенні ліцензійних іспитів, їх місії, умов, структури та регламенту проведення, а також розгляд запровадження системи ліцензійних іспитів в Україні. Результати. Проаналізована система ліцензійних іспитів у країнах: США, Канаді, Великій Британії, Чехії, Польщі; визначено, що Канада та Чехія мають у структурі іспиту практичну і теоретичну частини і необмежений час на його складання; США, Велика Британія та Польща ліцензійним іспитом визначають компетентності для вирішення практичних питань фармації. Проведення ліцензійних іспитів покладене на національні ради з фармації або фармацевтичні асоціації. Ліцензійний іспит в Україні містить три складові: «Крок 1 Фармація» – проводиться з фундаментальних дисциплін, вимірює показники якості базової вищої освіти, «Крок 2 Фармація» – є частиною Державної атестації і визначає показники якості фахової складової вищої освіти та «Крок 3 Фармація» – базується на програмі підготовки в інтернатурі і встановлює рівень професійної компетентності провізора-інтерна. Відрізняється і критерій складання: у США та Канаді результат «склав» визначається на рівні 50 % правильних відповідей, а у Великій Британії та Польщі становить 55 % і 56 % відповідно, в Україні становить 60,5 % для «Крок 1, 2 Фармація» та 70,5 % для «Крок 3 Фармація». Висновки. Тест як інструмент вимірювання навчальних досягнень, використовується у багатьох країнах світу і належить до основних понять педагогічної діагностики. Крім того, загальнодержавний ліцензійний тестовий іспит для майбутніх фармацевтів у жодній країні на етапі додипломного навчання не проводиться; в Україні «Крок 1 Фармація» студенти складають після закінчення 3-го курсу, та «Крок 2 Фармація» на 5-му курсі у структурі державної атестації; за кордоном ліцензійні іспити проводяться профільними структурами, як правило, фармацевтичними асоціаціями або радами, в Україні – Центром тестування при Міністерстві охорони здоров’я; закордонні фахівці зазвичай мають один ліцензійний іспит, в Україні їх проводиться три впродовж всього терміну навчання.Документ Foreign experience of economic and legal regulation of innovation activity(Вінницький національний технічний університе, 2023) Jakushko, A. E.; Kobielieva, T. O.; Pererva, P. G.The methods of stimulating innovative activity in the developed countries of Europe are considered. Practical recommendations on the activation of innovative activity in Ukraine are provided.Документ Управління професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях: зарубіжний досвід(Університет митної справи та фінансів, 2019) Грень, Лариса МиколаївнаНа підставі досвіду економічно розвинених країн (Сполучених Штатів Америки (США), Німеччини, Франції, Канади) з’ясовано, що є пряма залежність темпів удосконалення та розвитку виробництва від рівня професійної підготовки кадрів; розглянуто відповідальність урядів окремих штатів США за стан справ у галузі професійної освіти, при управліннях яких функціонують Бюро директора з питань професійної освіти, Ради професійного навчання, а на федеральному рівні – Бюро професійної освіти й освіти дорослих з підпорядкованим йому Національним науково-дослідним центром професійного навчання і Національна консультативна рада з фахової освіти. Розглянуто систему навчання у Німеччині, де підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за дуальною формою навчання; з’ясовано, що держава контролює навчання у професійній школі, а торгово-промислова і реміснича палати здійснюють контроль навчання на виробництві; доведено, що на підставі Закону про професійну освіту регламентуються права й обов’язки підприємця і того, хто навчається. Доведено сувору централізацію системи освіти Франції, де підготовка кадрів у державних і приватних ліцеях перебуває під контролем держави; з’ясовано, що єдина стратегія в галузі професійного навчання розробляється міністерством професійної освіти, а відповідальність за фінансування професійних ліцеїв несе держава. З’ясовано, що у межах проєкту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні" було вивчено досвід канадської системи професійної освіти, яка, на відміну від української, є децентралізованою; доведено, що в Канаді в кожній провінції діє власна система професійної підготовки, проте управління ПТНЗ здійснюється за допомогою громадських формувань і у кожному закладі працює рада директорів (представників територіальної громади), яка здійснює стратегічне управління і до компетенції якої належить призначення і звільнення керівництва закладу професійної освіти. Обґрунтовано доцільність впровадження найкращого досвіду розвинених країн щодо управління вітчизняною професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях, а саме: – реалізацію дуальної форми навчання у професійно-технічних навчальних закладах; – запровадження прямих фінансових стимулів для підприємств, які організують професійну підготовку, у формі надання пільг, відшкодування витрат на неї або грантів; – упровадження механізмів посилення соціально-економічного захисту працівників та учнів професійно-технічної освіти.