Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Фактори розвитку вітчізняного державного будівництва: теоретико-правовий аспект(2023) Новікова, М. М.; Сємко, Михайло ОлександровичСтаття присвячена встановленню факторів, які сприяють розвитку вітчизняного державного будівництва. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю встановлення причин трансформації державного будівництва у сучасний період. Аналіз наукових публікацій дав можливість встановити множинність факторів розвитку державного будівництва. Це стало підставою для практики узагальнення означених факторів в системі вивчення державного будівництва. Зроблено висновок, що фактори розвитку державного будівництва є системою чинників та умов, які сприяють процесу формування механізму держави. Акцентовано увагу на проблемах організаційно-правової сфери державного будівництва. До них віднесено: 1)відсутність належного нормативного забезпечення зв’язків між регіонами; 2) необхідність вдосконалення системи адміністративно-територіального устрою; 3) потреба у законодавчому врегулюванні порядку вирішення конфлікту компетенцій між органами публічної влади; встановлення порядку розгляду компетенційних спорів; 4) необхідність удосконалення фінансового законодавства у бюджетній та податковій сферах; 5) забезпечення підготовки та перепідготовки посадових осіб органів публічної влади; 6) формування системи е-урядування, впровадження єдиної системи електронного документообігу, захисту публічної інформаційної інфраструктури тощо. Привернуто увагу до важливості ідеологічних факторів державного будівництва як рушійної сили розвитку механізму держави в контексті національної ідеї. Актуальним визначається формування стратегії розвитку української державності на ідеологічно-правових засадах. До системи факторів, які сприяють формуванню державного будівництва у дослідженні віднесено правові, організаційні, філософські, етичні та ідеологічні. Обґрунтовано, що організаційні, філософські, етичні та ідеологічні фактори у разі їх закріплення у нормах права формують нову систему правових факторів.Документ Критическая теория и аутентичная альтернатива репрессивной социальности(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2018) Голованов, Борис Дмитриевич; Фролова, Ольга ВладимировнаВ статье рассматривается проблема реализации человеческой индивидуальности в условиях постоянного давления социальной системы на сознание и психику людей. Эта проблема исследовалась начиная с 30-х гг. ХХ в. в рамках критической социальной теории (М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе, Э. Фромм и др.). Авторы полагают, что отсутствие позитивного решения названной проблемы в ХХI в. связано с тем, что давление на сознание и психику людей осуществляется современной наукой, которая во многом отреклась от своего первоначального, гуманистического содержания. В условиях ослабления позиций глобальных идеологий наука взяла на себя функции социального контроля. Повсеместное распространение технологического, компьютерного мышления лишает человека способности рефлексии и самопознания.Документ Массовая психология и доктрины "высокой политики"(Харківський національний університет ім. B. H. Каразіна, 2018) Голованов, Борис Дмитриевич; Фролова, О. В.В статье рассматривается проблема формирования сознания масс и политические доктрины пытающиеся управлять этим процессом. Авторы исследуют важнейшее звено этого процесса характерологическую структуру личности. В центре внимания находится концепция В. Райха об авторитарной личности и социально-экономических условиях поддерживающих формирования такой личности. Исследуются политические последствия, к которым приводит игнорирование психологических механизмов формирования массового сознания.Документ Мировоззренческий потенциал социологии знания М. Шелера(Харківський національний університет ім. B. H. Каразіна, 2016) Голованов, Борис Дмитриевич; Фролова, О. В.В статье рассматривается мировоззренческое содержание социологии знания М. Шелера и его влияние на современные представления о способах формирования знания. Автор отмечает, что в современной философии не теряют актуальность такие категории шелеровской социологии знания как этос, относительно естественное мировоззрение, первичные акты проживания. В контексте социологии знания марксистская идеология интерпретируется как система культивирования идолов классовой борьбы.Документ Демаркация позитивной науки и метафизики(Грамота, 2015) Голованов, Борис ДмитриевичВ статье рассматривается проблема демаркации научного и ненаучного знания, в частности, демаркации науки и идеологии. Автор анализирует варианты решения этой проблемы представителями позитивизма и полагает, что специфика идеологического знания создается включением в идеологические доктрины ценностных суждений и психопрактик, блокирующих критическое мышление индивидов. Мышление, лишенное критичности, может быть привязано к определенной идее и ограниченному историческому опыту и только из него черпать доказательства своей состоятельности, не обращая внимания на противоречащую аргументацию.Документ Міфорелігійні аспекти формування ідеології(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2014) Владленова, Іліана ВікторівнаПроаналізовано міфорелігійні аспекти формування ідеології. Показано, що сучасна масова культура народжує нові міфи, здатні змінювати реальність на користь тих чи інших соціальних, політичних, культурних запитів. Наведено особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов'язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. У сучасному світі міфорелігійне мислення може формуватися під впливом різних ідеологічних програм.Документ Концептуальне оформлення поняття "ідеологія": філософські підходи(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2014) Владленова, Іліана ВікторівнаПроаналізовано феномен ідеології як складної концептуальної структури, яка визначає вектор соціально-політичних трансформацій, формує базис бачення цілісності політичних процесів, що відбуваються в політичному просторі, усвідомлення їх детермінації і смисловій завантаженості. Виділено базові компоненти ідеології, які взаємодіють у переплетеннях інтенціональної свідомості (Е. Гуссерль, С. Джон), поглибленої історичної свідомості (К. Ясперс), дієво-історичної свідомості (Г. Гадамер).Документ Взаимодействие социальных и семантических структур(НТУ "ХПИ", 2015) Синебрюхов, Ю. Б.В докладе обсуждается становление самосознания, формирующее представления индивида и мире на основе взаимодействия социальных и семантических структур, причем, акцент делается на парадигме историчности.