Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 44
  • Ескіз
    Документ
    An analysis of the European integration processes in Ukraine
    (ТОВ "Фінтехальянс", 2020) Semenets, А.; Tiurina, D.; Kuzkin, Ye.; Yarmak, O.
    The purpose of the article is to analyze the efficiency of cooperation between Ukraine and the European Union, in general and expediency of Ukraine’s joining the Free Trade Area, in particular, as well as to prove the expediency of European integration processes, in general. The article deals with the history of the development of Ukraine’s integration into the European Economic Community. The main expectations, risks and results of measures aimed at integrating the Ukrainian economy into the European one are considered. Two main viewpoints on the results of the European integration are revealed. The first one is that the European integration is a blessing in all respects, it has no obvious and significant risks and should bring economic and social prosperity to Ukraine, promote Ukraine’s transition to the European social standards, due to economic growth caused by expanding target markets for Ukrainian products (giving access to the capacious European market), guarantee rapid growth of direct foreign investment in the Ukrainian economy, the improvement of the export-import balance, the creation of new jobs, the intensification of innovation processes and an increase in tax revenues to the budgets at all levels, the revamping of Ukrainian industry and the entire economy. The second viewpoint is quite opposite to the first one. It says that the European integration will cause deindustrialization, accompanied by a massive reduction of jobs; emigration of a significant and most capable part of the population; and as a consequence, acute shortage of labor resources, catastrophic increase in social tension and Ukraine’s transformation into Europe’s raw material appendage. Research carried out in the field of investment activity confirms the collapse of direct foreign investment in the Ukrainian economy during the period of the EU integration. Currently, foreign investors, at best, take a wait-and-see attitude, waiting to see the direction in which Ukraine’s political, economic and social development will go. The state of the trade-economic balance with the EU has deteriorated noticeably, as well as the state of the labor market and innovation activity. The research carried out clearly confirms the validity of the second viewpoint. Further studies of integration processes should be aimed at a significant modification of the goals and directions of Ukraine’s European integration, and should help Ukrainians to find a way out of the socio-economic crisis and rank high in the global division of labor.
  • Ескіз
    Публікація
    Структурне факторне дослідження загроз економічній безпеці галузі в контексті стратегічних інноваційних рішень
    (ФОП Лібуркіна Л. М., 2024) Сергієнко, Олена Андріанівна; Кизлюк, Олександр Анатолійович; Чернов, Олександр Олександрович
    У роботі досліджено застосування економіко–математичного інструментарію багатовимірних даних, а саме факторного аналізу у контексті оцінювання факторного простору економічної безпеки галузі. Дослідження спрямоване на ідентифікацію ключових факторів, що впливають на соціально-економічну стійкість галузі та розкриття їх взаємодії. Методи багатовимірного факторного аналізу використовується для аналізу структури та визначення важливих змінних, сприяючи розробці стратегій підвищення економічної безпеки галузі в цілому та з окремими складовими. Дослідження фокусується на використанні моделей багатовимірного факторного аналізу для структурної оцінки загроз і ризиків економічної безпеки галузі. Шляхом ідентифікації та аналізу ключових факторів дослідження має на меті надати висновки щодо динаміки взаємодії та взаємовпливу змінних, що визначають соціально-економічну стійкість галузі. Використовуючи факторний аналіз як методологічний підхід, у дослідженні розкрито структурні компоненти та ключові змінні, які визначають економічну безпеку розвитку досліджуваного сектора харчової промисловості. Результати, отримані під час дослідження, мають на меті стати основою для розробки стратегічних заходів, спрямованих на підвищення та забезпечення економічної стійкості галузі, попередження загроз, запобігання втратам від впливу різноманітних непередбачуваних викликів і невизначеностей зовнішнього середовища. Результати дослідження мають важливе значення для уточнення факторних взаємозв'язків у галузі, надаючи цінні висновки для прийняття рішень управлінцям, фахівцям і науковцям, які займаються оцінкою, аналізом, прогнозуванням рівня економічних ризиків, загроз у період швидких трансформацій зовнішнього та внутрішнього середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Економічна відбудова України: моделі політики реформування господарства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Дорошенко, Володимир Сергійович; Другова, Олена Сергіївна; Геворкян, Артем Юрієвич
    У статті розвинуто ідею відродження економіки України через її індустріальний розвиток. Обґрунтовано, що найбільш процвітаючі країни свого часу розвивали виробничі структури у тих областях, де було сконцентровано технологічний прогрес, тому прорахунки політики, насамперед у питаннях розбудови промисловості, мають бути ураховані при формуванні напрямів повоєнного відновлення. Який шлях вибирає країна - залежить від політичного устрою та економічної політики. Від цього також залежать інституційні зміни, які або прискорюють інноваційний процес, або його стримують. В останні десятиліття Україна здійснила регрес від індустріальної до аграрної країни. На основі офіційних статистичних даних показано, що економіка Україна практично вся знаходиться на низькотехнологічному рівні за світовими критеріями. Як результат, основою ВВП є низькотехнологічні види діяльності із оптової і роздрібної торгівлі, сільського господарства, операцій із нерухомим майном, транспорту, складського господарства, добувної промисловості. Виробництво високотехнологічної продукції зростає за рахунок послуг, але їхня загальна частка у виробничій діяльності України становить менше 10 %. Запропоновано методологію, яка передбачає створення нового змісту промислової політики та розробку нових моделей у контексті формування міжгалузевої кооперації, що слід розглядати як альтернативу галузевому принципу управління. Наголошено на необхідності створення ефективного законодавчого середовища інноваційної та інвестиційної діяльності. Таким визнаним середовищем є інноваційно – промислові кластери, а їх підґрунтям – інститут кластерної політики, який потрібен для створення законодавчої та нормативної бази підтримки реінжинірингу і розвитку кластерних мереж, де формуються партнерські відносини між бізнесом, владою, наукою і громадою за моделлю "потрійної спіралі". Розкрито його сутність та основні підходи у забезпеченні реалізації.
  • Ескіз
    Публікація
    Сучасний стан та шляхи відновлення економіки України
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сітак, Ірина Леонідівна; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Чайкова, Олена Ігорівна
    В статті здійснено огляд основних наслідків повномасштабного воєнного вторгнення та вплив на основні результати української промисловості у короткостроковій і довгостроковій перспективах. Встановлено, що найкраще зберігають та/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення (виробляють їжу, одяг чи взуття). Доведено, що повномасштабна воєнна агресія підкреслила слабкі місця української економіки. Встановлено, що перші кілька місяців повномасштабного вторгнення в Україну супроводжувалися паливною кризою, що поставило перед керівництвом держави та бізнесом задачу налагоджування паливної логістику з нуля. Ця обставина також зменшила темпи відновлення економіки країни. На основі обробки статистичних даних, доведено що військові дії призвели до падіння ВВП України на 32% у 2022 році, спричинило девальвацію гривні та викликало зниження промислового виробництва та споживчих настроїв. Погіршенню ситуації в економіці також сприяв дефіцитом електроенергії. Національний оператор електропередачі був змушений застосувати обмеження споживання електроенергії в країні. Після кожного чергового удару ситуація погіршувалася, а після ракетних ударів у листопаді було коротке, але повне затемнення. Саме перебої з електроенергією погіршили ділові настрої та призвели до переглядів макроекономічних прогнозів. Встановлено, що у низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту. Доведено, щоб успішно відновити економіку країни, відновити експортні можливості та витримувати конкуренцію на світових ринках, вистояти в боротьбі за ринки збуту своєї продукції Україні необхідно: підвищити ефективність економіки, яка базується на розвитку ринкових відносин; всебічно збільшувати експортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності; забезпечувати перехід до розрахунків з зарубіжними партнерами у вільноконвертованій валюті; удосконалити концепцію розвитку експортно-імпортних операцій.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Публікація
    Modern concept of evaluating the effectiveness of industrial innovations
    (2023) Pohorielova, T. O.; Pererva, P. G.
    An industrial enterprise is considered an asset that has the ability to generate cash flows, both now and in the future. By definition, it is impossible to accurately measure future cash flows. It is also impossible to measure the long-term economic efficiency and sustainability of an industrial enterprise.
  • Ескіз
    Документ
    Exploring the main features of the post-industrial economy
    (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2023) Mekhovych, S. A.; Pererva, P. G.; Shapoval, V. S.
    It is proven that the new technological base contributed to the intellectualization of labor and required an increase in the level of education of workers. The interest of the world scientific community in the problem of intellectual resources is connected with the transition of the most developed countries of the world to the post-industrial economy (or information economy, digital economy, knowledge economy), which is distinguished by certain features.
  • Ескіз
    Документ
    Study of the componentsof their commercial success of an industrial enterprise
    (2023) Shapoval, V. S.; Pererva, P. G.
  • Ескіз
    Документ
    Research of the investment potential category
    (2022) Pererva, P. G.; Veryutina, Victoria; Peredriy, Andrea Elizabet
    It is proven that the investment potential of the industry is determined by the features of specialized production complexes - industries. The investment potential of an individual enterprise depends on regional and branch affiliation, determined by national economic and intra-company factors.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичні підходи до визначення поняття "фінансові результати"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мардус, Наталія Юріївна; Чернишова, Еліана Олександрівна
    У статті розглянуто різні підходи економістів й основні нормативно-правові документи які трактують поняття «фінансових результатів». В умовах посилення конкуренції бухгалтерський облік виступає однією з основних функцій управління господарською діяльністю підприємства, що зумовлює необхідність розвитку інформаційної системи, удосконалення її організаційної структури. Доведено, що метою обліку фінансових результатів підприємства є спостереження, ідентифікація, реєстрація, обробка, інтерпретація та передача інформації зовнішнім та внутрішнім користувачам. Виявлено, що безперервний кругообіг коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу та використання виступає ціллю більшості підприємств мінімізувати витрати та максимізувати доходи. Визначено, що промисловий сектор є одним із провідних секторів економіки та характеризується складністю технологічних процесів, орієнтацією на задоволення потреб населення. З’ясовано, що прибутковість промислових підприємств є неоднозначною протягом останніх років (у 2020 році кількість прибуткових підприємств – 71 %; збиткових – 29%). Тому облік прибутку постає як найважливіший показник фінансових результатів. Доведено, що доходи та витрати виступають взаємопов’язаними чинниками утворення прибутку підприємства та на основі їх даних визначають фінансовий стан і платоспроможність, ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів підприємства. Сформовано власне розуміння поняття фінанових результатів. Встановлено, що існують недосліджені питання. Аналіз показав, що підходи до визначення терміну в літературі українських науковців та нормативних документів «фінансовий результат» є неоднозначними. Зроблено висновки, що проблема у цій сфері потребують дослідження у майбутньому й є необхідність постійного розвитку та удосконалення українського законодавства. Важливим питанням при удосконаленні чинних державних документів є конкретизація та деталізація понять та термінів, розробка єдиного методичного інструментарію для суб’єктів господарювання.