Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Футуристичний цифровий зображувальний контент як засіб російської пропаганди на початку ХХІ ст.(Міленіум, 2023) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНа початку ХХІ ст. помітним сегментом цифрового середовища Російської Федерації стала масова репрезентація візуальних образів, що рекламують її збройну експансію з метою утвердження в межах СРСР та захоплення територій інших держав. Серед подібних цифрових зображень привертають увагу ілюстрації в жанрі альтернативної історії, метою яких є здійснення агітаційного впливу у молодіжному середовищі. Автори цих робіт ототожнюють Росію і Радянський Союз та пропонують користувачам пабліків помріяти на тему: "Як би змінився хід світової історії, якби в ХХІ ст. існував СРСР?". Джерелознавча критика даних візуальних джерел свідчить про їх належність до засобів інформаційно-психологічного впливу, які є складовою частиною російсько-української гібридної війни. Підсвідомість глядача відчуває агресивний вплив візуального ряду радянської політичної символіки в сюжеті, в якому використовуються мотиви відомих творів масової культури та сцени насильства. Як наслідок, у глядача формується психологічна установка на позитивну оцінку історичного досвіду СРСР і толерантне ставлення до героїзації радянського тоталітарного минулого. Одним із найпопулярніших сюжетів пропагандистського контенту є відродження Радянського Союзу як неоімперського комуністичного проєкту з використанням передових військово-космічних технологій та війна Російської Федерації з НАТО. Спільноти "СРСР-2061" і "Російське космічне товариство" є точками кристалізації прихильників таких ідей в Інтернеті. Ці спільноти поширюють свої візуальні повідомлення в мережах Telegram, Facebook, Twitter, ВКонтакте, LiveJournal та відеохостингу YouTube. Як носій ідеологічних алюзій використовується цифровий живопис, виконаний за допомогою технік концепт-арту та промо-арту. Обидва види візуального мистецтва знайшли широке застосування в процесі гейміфікації цифрового простору, тому відповідають естетичним смакам сучасної молоді, що перетворює її на головний об’єкт візуальної інформаційної атаки. Змістовне навантаження забезпечується використанням історичної образотворчої символіки: герба і прапора СРСР, деталей ландшафту, інтер'єру, одягу, зброї, транспорту. На картинах, що зображують мегаполіси другої половини ХХІ ст., глядач бачить пам’ятки архітектури в стилі сталінського ампіру. Колоритні сцени батального живопису "обіцяють" глядачеві повне знищення радянськими солдатами майбутнього світу "колективного Заходу". Отже, на думку авторів статті, футуристичний візуальний політичний меседж для російського режиму в ході гібридної війни перетворився на один із засобів інформаційно-психологічного впливу, що здатний виконувати маніпулятивні та агітаційні функції як в Російській Федерації, так і в інших країнах, що належать до орбіти її бажаного політичного впливу. Потенційні можливості використання футуристичних політичних меседжів як інформаційної зброї зумовлюють необхідність подальшого наукового вивчення цього феномену.Документ Інформаційна війна розгорнута на тлі повномасштабного вторгнення на території України(2023) Сотнікова, Єлизавета Олегівна; Семенов, Євгеній ОлександровичОписано способи, що допоможуть розпізнати фейкову інформацію. А також наведено методи боротьби з нєю.Документ Who discovered the Donetsk coal basin and when it was discovered: Information war on the Donbas frontier(Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди, 2022) Haiko, Hennadi; Biletsky, Volodymyr S.; Biletskyi, VitalyУ статті автори порушують актуальне питання історичних фальсифікацій, розглядаючи їх як елемент інформаційної війни. Застосовуючи історіографічний метод та інтерпретуючи факти створення історичної дезінформації як маніпуляцію суспільною свідомістю, вони презентують конкретний кейс історичних досліджень про відкриття Донецького вугільного басейну. Відтак зроблено огляд наукової та енциклопедичної літератури Росії, СРСР та України, присвяченої висвітленню цього питання; уведено в науковий обіг архівні історичні документи, які показують реальну картину відкриття вугілля на Донбасі; відстежується маніпулятивний дискурс впливу на масову свідомість з метою створення міфологічного наративу про «російськість» Донбасу. Доведено, що фальсифікації Росії та СРСР щодо історії першовідкриття вугілля на Донбасі тривають практично протягом усього часу промислового освоєння регіону і до сьогодні, є прикладом інформаційної війни проти України. Оприлюднені авторами архівні історичні документи однозначно вказують, що офіційними першовідкривачами вугільних родовищ на Донбасі були інші історичні персони, аніж ті, про яких пише російська та радянська наукова та енциклопедична література, і вони мають українське походження. Визначено типові для маніпуляції масовою свідомістю способи поширення міфологічного наративу та їх актуалізацію під час російсько-української війни.Документ Хто і коли відкрив Донецький вугільний басейн: інформаційна війна на Донбаському фронтирі(Ukrainian Center for Cultural Studies, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович; Білецький, Віталій ВолодимировичУ статті автори порушують актуальне питання історичних фальсифікацій, розглядаючи їх як елемент інформаційної війни. Застосовуючи історіографічний метод та інтерпретуючи факти створення історичної дезінформації як маніпуляцію суспільною свідомістю, вони презентують конкретний кейс історичних досліджень про відкриття Донецького вугільного басейну. Відтак зроблено огляд наукової та енциклопедичної літератури Росії, СРСР та України, присвяченої висвітленню цього питання; уведено в науковий обіг архівні історичні документи, які показують реальну картину відкриття вугілля на Донбасі; відстежується маніпулятивний дискурс впливу на масову свідомість з метою створення міфологічного наративу про «російськість» Донбасу. Доведено, що фальсифікації Росії та СРСР щодо історії першовідкриття вугілля на Донбасі тривають практично протягом усього часу промислового освоєння регіону і до сьогодні, є прикладом інформаційної війни проти України. Оприлюднені авторами архівні історичні документи однозначно вказують, що офіційними першовідкривачами вугільних родовищ на Донбасі були інші історичні персони, аніж ті, про яких пише російська та радянська наукова та енциклопедична література, і вони мають українське походження. Визначено типові для маніпуляції масовою свідомістю способи поширення міфологічного наративу та їх актуалізацію під час російсько-української війни.