Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Теорія і практика міждисциплінарного підходу до екскурсійної діяльності(2023) Степанов, Віктор Юрійович; Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Чайка, Тетяна ЮріївнаПроблема підвищення конкурентоспроможності індустрії подорожей та туризму потребує вдосконалення підходів до розвитку теорії і практики екскурсійного обслуговування. Метою статті є дослідження теоретичних та практичних аспектів впливу міждисциплінарності на розвиток екскурсійної діяльності як наукової та академічної дисципліни. У роботі застосовувалися логіко-аналітичні та системно-структурні методи дослідження теоретичних і практичних аспектів міждисциплінарності. Наука про екскурсійну діяльність взаємодіє з іншими науковими дисциплінами на кросдисциплінарному, мультидисциплінарному та інтердисциплінарному рівнях міждисциплінарної взаємодії; така взаємодія має численні результати у вигляді виникнення нового наукового знання. Наукова новизна дослідження полягає у вдосконаленні підходів до проектування, організації та здійснення екскурсійного обслуговування на основі міждисциплінарного підходу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у практичній екскурсійній діяльності, а також при викладанні академічної дисципліни «Екскурсійна діяльність» у вищій школі.Публікація Термінологічна лексикографія як комплексна наука(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Чернявська, Світлана Миколаївна; Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій МихайловичСтаття присвячена дослідженню концепту термінологічної лексикографії, її теоретичному аналізу як комплексної науки. Актуальність теми обумовлена стрімким зростанням кількості специфічної лексики, яка поповнює перелік вітчизняної термінології у різних сферах людської діяльності. Мета дослідження полягає в аналізі термінологічної лексикографії як окремої системи та окресленні повноцінного спектру використання її потенціалу. Методологічною основою роботи є сукупність загальновизнаних у філології методів, а саме: об’єктивності, описовий, формально-логічний, системно-структурний, порівняльний та інші загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Співставлено категорії "лексикографії" та "термінології", запропоновано визначення термінологічної лексикографії. Окреслено суб’єктне коло, на яке орієнтована термінологічна лексикографія як наука та дисципліна. Встановлено визначальні риси спеціалізованих термінологій. Визначено роль стандартизації та перелік стандартів, під які підпадає діяльність по формуванню, укладанню, систематизації термінологічних словників. Наголошено, що об’єктом термінологічної лексикографії виступає галузевий словник, тоді як предметом – прийоми та методологія їх вироблення й укладання. На прикладі різних видів термінологічних словників встановлено структурні особливості подачі матеріалу. Продемонстровано, яким чином термінологічна лексикографія пов’язана із іншими видами наук, зокрема, із мовознавством, інформатикою, термінознавством. Відображено зв’язок даної сфери наукового пізнання із комп’ютерними технологіями та сучасними цифровими рішеннями. Тезисно відмічено основні проблеми термінологічної лексикографії і загальні підходи до їх врегулювання. В якості перспектив подальших наукових розвідок запропоновано до огляду тему парсинга тексту багатомовного тлумачного термінологічного словника.Документ От психолингвистики 2.0 к психолингвистике 3.0: Quo Vadis?(Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, 2009) Горошко, Елена ИгоревнаВ статье рассматривается появление социально-коммуникативного пространства, порожденного бурным развитием интернет-технологий в 21 столетии, а также описываются изменения, которые претерпевает коммуникативный процесс и язык при функционировании в данном пространстве. Обсуждаются возможности анализа этих изменений с позиции психолингвистического знания. Особое внимание уделяется роли технологического фактора (технологий веб 2.0 и веб 3.0) в изменениях, происходящих со словом и текстом в Интернете как объектах психолингвистического характера.