Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Ідея отілесненого ("embodied") розуму в якості обґрунтування тілесної раціональності(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Дольська, Ольга ОлексіївнаПитання раціональності Пост-Просвітництва звертає до себе думки вчених різних галузей. Автор вважає, що її розуміння необхідно посилити зверненням до тілесної раціональності. Розуміючи її як нормативну інтерактивність, оформлення якої чітко диктується морфологією тіла і має прикладний характер, вважає, що для її більш ґрунтовного розуміння необхідно звернутися до останніх робіт відомих фахівців в галузі семантичної та когнітивної лінгвістики ‒ Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Вони висувають такі головні тези: мислення за природою має тілесне забарвлення, думки формуються здебільшого на ґрунті несвідомого, а абстрактні поняття в основному метафоричні. Згідно ідеї отілеснення, людина ‒ це істота, яка підвладна центральній нервовій системі. Тобто людина може думати тільки про те, що пропускає розум-тіло (отілеснений / втілений розум). Відштовхуючись від роздумів про виникнення метафор, вони приходять до висновків, що тіло людини визначає комплекс фундаментальних просторових відносин, які використовуються не тільки в процесі самоорієнтації, але і в процесі сприйняття просторових відносини між об'єктами. Опис тіла та наші уявлення, розуміння, складність роздумів формуються за рахунок системи ментальних образів і моторики. Тіло і сенсомоторна система є ключовими компонентами концептуальної схеми. Само ж мислення протікає на рівні «когнітивного несвідомого» (цей рівень мислення охоплює автоматичні когнітивні операції, приховані знання, приховані переконання тощо). Таке «когнітивне несвідоме» виробляє свідоме мислення. Вони допускають, що джерелом категорій є нервові структури і тілесний досвід, а для утворення абстрактних понять застосовуються терміни отілесненого характеру. Такі «втілені абстрактні поняття» є основою мислення, а це означає, що людське мислення також є отілесненим/втіленим. Тим самим ідея отілесненого/втіленого розуму підтверджує відмову від картезіанської дихотомії розум-тіло як антинаукової, а будь-яке розуміння раціональності повинне враховувати тілесну раціональність.Документ The ontology of metaphors in aerospace technology discourse (case study: Aviation week and space technology journal)(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Heletka, Marharyta ; Levin, YevhenThe article focuses on the use of metaphors in non-fictional discourse related to aerospace technology sector of human activity. Metaphors are no more the phenomena of rhetoric science and linguistics; they are explored from the point of view of cognitive science. Metaphors are present in conceptual structures of human mind. They structure the images and beliefs, as well as determine the way people think. Discourse is a complex process materially represented as a text which is interpreted by the recipient, who while inter-preting, gets an access to the thoughts and positions of the author of the text itself. This interaction fills the language signs with their meanings. And metaphors appear a very practical and useful tool to support the process of this interaction. As for the discourse genres, which is clearly a disputable problem, the material analyzed can be solidified under the domain of aerospace technology, subdivided into such semantic fields as business, marketing, international politics, military defense, national security, all connected with the flying vehicles and their parts – aircraft, aircraft engines, heli-copters, rocket carriers, missiles, drones etc. Therefore, the material representation of the discourse under study proves it to be a scientific and business discourse at the same time. Of great interest is the functioning of metaphors in this non-fictional genre of discourse. Metaphor is a tool used to conceptualize the reality through interpreting the elements of certain domain in terms of the elements of another domain. It is the ontological mapping across conceptual domains, from a certain source domain to some target domain. The authors admit that there are new or creative metaphors and conventional metaphors divided into ontological, structural and orientational. The analysis showed that the discourse contains rather conventional than creative meta-phors and is heavily loaded with metonymies.Документ Средства образности субъективной оценки личности на примере классики немецкой литературы(Маріупольський державний університет, 2020) Саламатина, Анна ВладимировнаВ статье рассматриваются средства образности субъективной оценки личности в литературных произведениях. Задачей исследования является анализ средств образности при характеристике персонажей, их классификация и роль при описании персонажей с целью выявления стилистических особенностей произведений классической литературы Германии и более глубокого изучения стилистических средств на конкретных примерах. Были рассмотрены способы создания образов действующих лиц, а также то, какую роль играет при этом речь. Например, как авторская речь попадает под влияние живой разговорной речи или же вбирает в себя основные особенности экспрессивно-синтаксического строя прямой речи героев. Подробно рассматриваются особенности прямой и косвенной речи на примере нескольких известных романов.Документ Метафора в науково-технічній літературі в англійській мові та проблема еквівалентного перекладу на українську(Рівненський державний гуманітарний університет, 2017) Ляшкова, Ірина Ігорівна; Голікова, Оксана МиколаївнаУ статті розглядається функціонування метафори у науково-технічних текстах та розкриття способів перекладу термінів-метафор у науково-технічному контексті. Також розкривається і пояснюється необхідність використання метафор для розуміння наукових явищ та понять. Досліджуються способи та особливості передачі метафори у науково-технічному контексті українською мовоюДокумент Мовне вираження концепту Бог у поетичному просторі Віктора Бойка (за матеріалами збірки "Планида")(Донецький національний університет ім. Василя Стуса, 2020) Черненко, Ольга ІгорівнаУ статті висвітлено особливості мовної репрезентації концепту БОГ у поетичному ідіостилі В. С. Бойка. Аналіз концепту БОГ відіграє важливу роль при дослідженні духовних цінностей українського народу крізь призму самобутнього ментального коду за допомогою здобутків лінгвокогнітивних і лінгвокультурологічних учень. Складники аналізованого концепту є варіативними й становлять значний пласт для дослідження. Статтю присвячено видатному харківському письменнику й поету другої половини ХХ століття – В. С. Бойку. Указано, що у своїх творчих пошуках майстер слова часто звертається до концепту БОГ й експлікує низку смислових наповнень. При цьому визначено, які мовні засоби добирає митець для актуалізації у свідомості реципієнтів того чи іншого художньо-смислового наповнення. Проілюстровано ставлення поета до Бога й віри, еволюцію душевного й емоційного станів його свідомості.Документ Наукова картина як інтегральна модель пізнання світу(Національный університет біоресурсів і природокористування України, 2018) Кримець, Оксана МихайлівнаРозглянуто актуальну проблему формування наукової картини світу як моделі пізнання, що поєднує й систематизує різні галузі – природничу, технічну, гуманітарну. За мету взято аналіз процесів реінтеграції наукових знань різних галузей, завдання – з'ясувати шляхи появи спеціальних назв техніки в результаті переосмислення значень термінів інших наукових сфер, відстежити особливості зміни семантичних структур вихідного та похідного термінів. Застосовано аналітико-описовий метод для розгляду кожної термінологічної одиниці в структурному та семантичному аспектах, для вивчення плану змісту термінів залучено методи дефініційного аналізу. Досліджено термінотворчу роль метафори як особливого засобу мислення в процесі пошуку нового спеціального найменування. Доведено, що терміни техніки утворюються внаслідок переосмислення спеціальних назв анатомії, ботаніки, хімії, міфології та інших наук, результатом перетворень є зміна спеціалізації вихідних значень, семної структури на денотативно-сигніфікативному рівні, найпоширенішою є метафора, що ґрунтується на схожості функції, зовнішнього вигляду, ознак порівнюваних об'єктів. Основні положення розвідки співвідносяться із результатами досліджень українських термінознавців (О. Винник, Л. Малевич, Т. Панько, Т. Петрова). Перспективним напрямом подальшої розвідки визначено дослідження шляхів метафоризації спеціальної лексики на матеріалі терміносистем інших наук, вивчення особливостей творення українських термінів, що репрезентують національну наукову картину світу.Документ Мовний образ села в поезії Василя Голобородька(Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", 2014) Шленьова, Марина ГенадіївнаВ статті розглянуто художньо-семантичну реалізацію мовного образу села в ідіостилі сучасного поета Донбасу Василя Голобородька. Простежується функціонально-стильова завантаженість мовних одиниць, які є домінантними в ідіостиле письменника. Досліджуються архетипні образи у поетичних текстах митця на основі когнітивних механізмів, що відтворюють особливості етнічної свідомості та менталітету народу.Документ Мовні образи небесного простору в поезії В. Голобородька(Національний університет "Острозька академія", 2014) Шленьова, Марина ГенадіївнаУ статті розглядається художньо-семантична реалізація небесних образів Місяця, зірки, зорі, сузір'їв в ідіостиле сучасного донбасівського поета Василя Голобородька; виявляється їх смислова багатовимірність, генетична зумовленість ліричного функціонування з українською традиційною культурою, включеність в "резонансний простір" національної словесності.Документ Мовний образ атмосферних явищ (дощ, хмари, райдуга) в поезії Василя Голобородька(Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2014) Шленьова, Марина ГенадіївнаСтаттю присвячено аналізу художньо-семантичної реалізації мовного образу атмосферних явищ (дощ, хмари, райдуга) в ідіостилі сучасного поета Донбасу Василя Голобородька. Проаналізовано формування мовного образу атмосферних явищ у поетичних текстах автора. Простежено функціонально-стильову навантаженість мовних одиниць, які є домінантними в ідіостилі письменника. Описано мовні механізми репрезентації образів дощу, райдуги та хмар у ліриці В. Голобородька. Виявлено їхню смислову багатовимірність, генетичну зумовленість ліричного функціонування з українською традиційною культурою, включеність у "резонансний простір" національної словесності. Досліджено образи дощу, хмар, райдуги в поетичних текстах Василя Голобородька на основі когнітивних механізмів, що відтворюють особливості етнічної свідомості та менталітету народу. Акцентовано на тому, що в художньому просторі митця мовний образ атмосферних явищ (дощу, хмар, райдуги) традиційно репрезентовано в тісній взаємодії з простором неба. Індивідуально-авторські порівняння й метафори віддзеркалюють розуміння письменником навколишньої дійсності, що зумовлено вживанням символічних номінацій і пошуками експресивно-емоційних еквівалентів для вираження власного ставлення до означених об'єктів.Документ Мовний образ дороги в поезії В. Голобородька(Національний університет "Острозька академія", 2013) Шленьова, Марина ГенадіївнаУ статті розглядається мовна характеристика образу дороги в поезії В. Голобородька. Аналізуються особливості функціонування даного образу в мовопросторі поета, зосереджується увага на стилістичних прийомах, які характеризують слово дорога у лінгво-когнітивному аспекті та визначається семантична наповненість лексеми дорога у контексті індивідуального світосприйняття автора.