Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Соціальне регулювання дотримання принципів академічної доброчесності у закладах вищої освіти: теоретичний аспект
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
    Досліджено теоретичні аспекти соціального регулювання дотримання академічної доброчесності у закладах вищої освіти. Доведено його комплексний характер та диференціацію на морально-етичне і правове, які функціонально доповнюють одне одного і відрізняються за принципами реалізації, встановленням і забезпеченням відповідних норм. Відзначено, що правова відповідальність за дотримання академічної доброчесності поділяється на відповідальність за виконання правових норм і за їх порушення, тобто на позитивну відповідальність, реалізовану у правовій поведінці, та негативну юридичну відповідальність за порушення правової норми, пов’язану із застосуванням державного примусу. Продемонстровано, що основними рисами правової відповідальності за порушення правових норм академічної доброчесності є формальна визначеність, загальнообов’язковість, гарантування державним примусом, зв’язок із процесуальними формами реалізації. З’ясовано недоліки нормативно-правового закріплення у законодавстві України правових вимог щодо дотримання академічної доброчесності у ЗВО. Аргументовано особливе значення морально-етичного регулювання дотримання академічної доброчесності, зумовлене зв’язком освітніх процесів із ціннісною сферою, формуванням особистості, трансляцією моральноетичних норм у поколіннях здобувачів освіти, наукових і педагогічних працівників. Підкреслено гнучкість, неімперативність морально-етичного регулювання, його заснованість на професійних традиціях та інтеріоризації соціальних цінностей й норм. Доведено, що у функціональному аспекті значення соціального регулювання дотримання академічної доброчесності у межах освітньої системи полягає у забезпеченні її цілісності, поступального розвитку, гармонізації взаємодії учасників освітнього процесу на етичних засадах; на рівні «зовнішнього функціонування» освітніх інституцій – у забезпеченні їх ефективної взаємодії з суспільством, в інтересах його розвитку, згідно актуальних вимог. Підкреслено, що дотримання принципів академічної доброчесності є чинником і гарантом комунікаційного балансу, комунікаційного консенсусу і мінімалізації комунікаційних ризиків у системі вищої освіти та її взаємодії з суспільством.
  • Ескіз
    Документ
    Моральні бар'єри на шляху до профілактики ВІЛ-інфекції в ключовій групі ЧСЧ: сучасний виклик в умовах концентрованої епідемії в Україні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Маліков, Василь Володимирович
    У цій статті аналізуються наявні моральні бар'єри на шляху до отримання послуг профілактики ВІЛ-інфекції для геїв та бісексуалів. Негативні стереотипи, стигматизація і ксенофобія, пов'язані з ВІЛ та гомосексуальністю, інтеріоризована гомофобія посилюють прихований характер епідемії ВІЛ серед спільноти. В умовах рівності, специфічності, гнучкості і безкоштовності послуг профілактики ВІЛ саме моральні бар'єри негативно впливають на їх доступність для ключової групи ЧСЧ.
  • Ескіз
    Документ
    Роль ключової групи ЧСЧ у протидії ВІЛ-інфекції / СНІДУ: морально-етичний вимір
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Маліков, Василь Володимирович
    У цій статті аналізується роль поведінкової групи ЧСЧ, можливості та вплив цієї ключової спільноти у світі та в Україні на доступ і прихильність до послуг профілактики ВІЛ у морально-етичному аспекті. Ефективність профілактики ВІЛ серед ЧСЧ можна покращити за умови більш активного залучення до всіх рівнів прийняття рішень і реалізації відповідних програм самої спільноти геїв та бісексуальних чоловіків як найбільш соціально активної частини ЧСЧ.
  • Ескіз
    Документ
    Духовный интеллект как детерминанта моральной ответственности личности
    (НТУ "ХПИ", 2014) Хомуленко, Тамара Борисовна; Фоменко, К. И.; Головина, Е. Ю.
    В статье рассматриваются понятия "духовность", "духовный интеллект", "моральная ответственность". Показаны отечественные и зарубежные подходы к духовности и духовному интеллекту личности. Доказано, что духовный интеллект предполагает интеграцию духовных способностей человека. Представлены методы исследования духовного интеллекта в контексте морального самосознания личности. Разработанный и апробированный нами опросник духовного интеллекта личности представлен шкалами "Способность к трансцендентности", "Мировоззренческий компонент духовного интеллекта", "Способность к экзистенции", "Способность к самоконтролю и интуиции". Получены результаты корреляционного анализа духовного интеллекта и моральной ответственности личности студента.
  • Ескіз
    Документ
    О виновности и политической ответственности
    (НТУ "ХПИ", 2014) Кремень, Василий Григорьевич
    С позиций социальной философии анализируются сложные проблемы, предопределенные теми обстоятельствами, в которых сегодня оказалась Украина, и их морально-этические аспекты. Российская агрессия, преодоление внутреннего раскола, критическое переосмысление исторического опыта рассматриваются в общем контексте поиска путей реализации ожидаемых общественных превращений в нашей стране. Аргументировано доказано, что подавляющее большинство населения страны рассматривают вооруженное противостояние в восточных областях как войну, развязанную Россией против Украины. В качестве центрального момента статьи выступает исследование чрезвычайно сложного вопроса политической и моральной ответственности. Развиваются положения К. Ясперса, у которого фигурируют четыре понятия вины и соответствующих им видов ответственности: криминальной, политической, моральной и метафизической. Отдельное внимание обращается на позицию интеллигенции в оценивании событий, связанных с революцией достоинства, и ее участие в выборах. Подчеркнуто принципиальное отличие между украинским и русским народами в степени осознания ими необходимости внутреннего очищения, духовного возрождения и повышения политической ответственности за судьбу человеческой цивилизации.