Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Статистичний аналіз диференціації доходів та рівня життя населення України: регіональний аспект(2019) Аксьонова, Ірина ВікторівнаУ статті узагальнено поняття «якість життя населення» та «рівень життя населення», розглянуто їх взаємозалежність. Зазначено, що якість життя є складовим компонентом рівня життя населення, який також включає умови життя й власне сам рівень життя. Наведено гранично критичні показники рівня життя, які використовуються у світовій практиці, представлено систему кількісних та якісних показників оцінювання рівня життя в національному вимірі. Проведено структурно-динамічний аналіз сукупних доходів та витрат домогосподарств України, який показав тенденцію до зниження рівня життя населення. Крім того, увага приділена аналізу диференціації доходів та витрат населення, а також зміні його якісного рівня життя за економічними районами та регіонами країни. Зроблено висновок про наявність розшарування населення регіонів країни за показниками доходів та рівня життя. Виявлено, що під час проведення досліджень рівня життя населення доцільно приділяти увагу тим показникам, на основі яких формується узагальнюючий показник якості життя країни.Документ Medical and social evaluation of quality of life of children with disabilities(Харківський Регіональний Інститут Проблем Громадської Охорони Здоров'я, 2020) Mishchenko, A. N.Вased on the results of original research, the levels of quality of life of different classification groups of children with disabilities in Kharkiv-city and Kharkiv region in terms of providing them with medical and social assistance were analyzed.Документ Створення Харківської міської лікувально-санітарної організації як впливовий чинник поліпшення якості життя містян наприкінці XIX – на початку XX століть(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024) Робак, Ігор Юрійович; Демочко, Ганна ЛеонідівнаУ статті розглядається вплив удосконалення медичної допомоги й санітарного впорядження в Харкові наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть на якість життя його мешканців. Метою статті є доведення того факту, що створення міської лікувально-санітарної організації стало потужним чинником поліпшення якості життя харківців. У статті категорія «якість життя» пов’язується із сучасними науковими концепціями HRQoL і Urban Health. Пристосовуючи сучасні показники цих концепцій до соціальної історії медицини Харкова, автори аналізують, як з історичним поступом міської охорони здоров’я і поліпшенням санітарного стану змінювались пов’язані з ними характеристики громадського здоров’я, головні з яких є одночасно й характеристиками якості життя. Дотепер науковці не розглядали історико-медичні проблеми Харкова саме в такому ключі. Стаття теоретична, має історико-медичний характер, проте охоплює широке міждисциплінарне поле. Міждисциплінарний характер розвідки наклав відбиток на використання методів дослідження. В ньому суто історичні та краєзнавчі методи інтегруються з методами тих наук, що входять до цієї міждисциплінарної предметної галузі (медичних, економічних, демографії, екології, географії). Простеживши зміну таких показників якості життя, як забезпеченість населення лікарями, середнім медичним персоналом, аптечними послугами, чисельність лікарів і середнього медичного персоналу, рівень смертності, медико-екологічні характеристики, автори дійшли висновку, що зі створенням у тогочасному Харкові модерної моделі надання медичної допомоги населенню і санітарного впорядження міста якість життя його мешканців суттєво поліпшилась.Документ Public funding of social protection: Impact on social indicators in Eurozone countries(LLC “Consulting Publishing Company "Business Perspectives", 2021) Chugunov, Igor Ya.; Nasibova, Olha V.Social protection has long been a relevant subject of scientific debate. Its development is interrelated with the study of fiscal factors (collection of social contributions), establishment of major social protection vectors, and confirmation of hypotheses about the link between social protection policy and the resulting socio-economic indicators. The purpose of the paper is to study the impact of public funding of social protectionon social indicatorsusing the example of Eurozone countries. To this end, a number of economic and mathematical methods of analysis were applied to process panel data of seventeen countries for the last fifteen years, including the calculation of the relative rate of variation, regression dependence statistics, and cluster analysis. The study established the irrelevance between the scope of the fundingof spending on social protection and social contributions (coefficient of determination R2=0.255). As illustrated, social indicators are determined not only by the amount of funding of social spending, but also by the structure of the social protection system, in particular, the focus on assistance to families with children and disability compensation (coeffi cient of determination R2>0.3). The general level of public funding for social spending items results in the 69% income inequality index andis behind 58% of non-economic parameters affecting life quality. The information outlined in the papercan serve as a basis for the formation of social and budgetary policy, as well as the revision of the structure and scope of social protection funding toensure an efficient impact on the quality of life of the population.Документ Дослідження та аналіз світових та вітчизняних факторів розвитку інтелектуального потенціалу підприємств машинобудівної галузі(Класичний приватний університет, 2020) Марчук, Леся СергіївнаУ статті проводиться аналіз факторів, які впливають на розвиток інтелектуального потенціалу промислових підприємств. Досліджується структура галузі машинобудування передових країн світу з високотехнологічним рівнем виробництва. Вивчена та наведена практика реалізації форм, процесів та принципів організації виробництва машинобудівної галузі. Висвітлена роль трудових кадрів в інноваційному розвитку машинобудування як головного чинника ефективності інтелектуального потенціалу та національної економіки загалом. Особлива увага приділяється державі як вирішальному фактору розвитку машинобудування, адже є необхідність створення гідних умов із боку держави щодо успішного освоєння економічних, управлінських, технологічних, виробничих, інноваційних факторів галузі машинобудування.Документ Корпоративна соціальна відповідальність як принцип свідомого капіталізму(НТУ "ХПІ", 2017) Краснокутська, Наталія СтаніславівнаУ роботі здійснено порівняння ключових положень концепцій свідомого капіталізму та корпоративної соціальної відповідальності, а також досліджено залежність між впровадженням принципів свідомого капіталізму та позиціями країн в глобальних рейтингах соціально-економічного розвитку. Доведено, що поширення відповідальності бізнесу перед суспільством і довіра у стосунках зі стейкхолдерами має позитивний вплив не тільки на окремі компанії, але і призводить до посилення репутації країн через підвищення їх рангу в глобальних рейтингах.Документ Підходи до діагностики соціально-економічного потенціалу регіону як основи ефективної стратегії управління(Сумський державний університет, 2016) Кузьминчук, Наталія Валеріївна; Куценко, Тетяна МиколаївнаУ статті досліджено методи кількісного оцінювання й аналізу розвитку соціально-економічного потенціалу регіону (у розрізі регіональних ресурсів), в результаті чого встановлено, що до цього часу відсутні єдина система показників регіонального розвитку та загальні методи об’єднання цих показників в один інтегральний кількісний показник. Усе це створює проблеми при оцінюванні й управлінні розвитком регіону. На основі концепції соціально-економічного потенціалу регіону, пропонується оцінювання регіональних ресурсів проводити за такими блоками: людський потенціал, майновий потенціал, соціальний потенціал. Запропонована система показників для оцінювання регіональних ресурсів дозволить вирішити проблему відсутності єдності в оцінюванні виділених показників та надасть можливість визначити основний напрям удосконалення управління регіональним розвитком на основі одержаних результатів.